Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові





Risoluto. Scenes pathetiqves

Боги на Олімпі співають?
Спиваються, –
Так тяжко, що їм і пісні не співаються.
А мариться край занебесний незвіданий,
Та з атеїзму минулий урок…
І, може, зробили б з поетів ідолів, –
Ідолів роблять із кінозірок.
Віче мій, змавплений, як нам прожити,
Як пережити нас нашим літам?
Можна мене і забути, і вбити, –
Я вже нікому цих літ не віддам.

…І буде Фауст…
І буде огонь…

Вік, а чи крик людожерної хроніки?
Літо пекельне. Вино і вогонь.
Навіть в парламенті наче у схроні ти,
Як цих пекельних думок не відгонь.

Червоне сяйво в синім небі зблідло,
Немов на небо хтось пролляв вино…
І все-таки пройшло пекельне літо,
І вже повік не вернеться воно…

Понад вертепи шикованих готик
Стільки захмарної стало екзотики.
Ходить між нас учорашній сексоти,
Але між нас і сьогодні сексотики.
Вічно вони – секуни і секухи…
Але процокали в серці секунди.
Десь ти, любове, далека, сама.
Десь тебе вбила космічна зима.
Зимно пророкам нового Союзу.
Армстронгу зимно вже з власного блюзу.
Тямлю естрадників. Тямлю зрадників.
Тямлю й себе – був месія естрадником.
І не месія, предтеча, пророк,
Став я співцем віфлеємських зірок.
Став на коліна в молитві, у требі.
Боже, як ще не покинув нас ти,
На українському вічному небі
Божому сину зорю засвіти!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

Risoluto. Scenes pathetiqves - КРЕМІНЬ ДМИТРО ДМИТРОВИЧ