МОГИЛА НЕВІДОМОГО СОЛДАТА
Не пляс Етуаль – площі Зірки,
Де шум не стихає й на мить,
В могилі,
Обдурений гірко,
Солдат Невідомий лежить.
Поліг він в бою під Верденом
У дні світової війни, –
Плита розказала про те нам
Під шепіт сумний давнини…
І вдень, і вночі на могилі
Горить невгасимий вогонь,
Знамена над ним посмутнілі
Звисають з державних долонь…
В тіні Тріумфальної арки
Лежить Невідомий солдат…
Йому б веселитися в парку,
Йому б цілувати дівчат!
Йому б працювать на заводі,
Йому б виноградник ростить,
Йому б…
Але мріяти годі, –
Солдат у могилі лежить.
Скажи, Невідомий солдате,
Чи знав ти, за віщо ішов
Життя молоде віддавати,
Гарячу пролить свою кров?
Жоржини живі на залізній
Плиті…
У задумі стою.
“Віддав я життя за вітчизну,
За Францію рідну свою”.
Скажи, Невідомий солдате
Полків незчисленних і рот, –
А хто ти? Чи можеш згадати?
“Я – Франції син!
Я – народ!
Під арки залізної грати
Поклали мій прах… Гний і тлій…
Не хочу я більш умирати
За тих, що на смерті моїй
В Парижі, Марселі, в Ліоні, –
Банкіри, тузи біржові,
Прибутки гребуть міліонні,
Плануючи війни нові…
Не хочу я війн і колоній,
Не хочу в могилі лежать…
Букети червоних півоній
І маки на луках, де гать, –
Це вбиті ткачі, вуглекопи,
Робочі заводу Рено,
Це кров всіх солдатів Європи,
Що вбиті тепер. І давно…
Я впав у бою під Верденом,
За Францію йшов…
За яку?
За ту, де робочий – поденним,
А влада вся – біржовику?
Не хочу за це умирати!..”
…Повз арку в задимлену путь
Нові невідомі солдати
В Алжір умирати ідуть.
За кого? Для кого? За віщо?
Куди ти женеш їх, Париж?
Ідуть засівать кладовища,
Магнатам ідуть по бариш
Повз пляс Етуаль – площу Зірки,
Де шум не стихає й на мить,
Де брат їх,
Обдурений гірко
Солдат Невідомий, лежить.
Ялта, 1958
(3 votes, average: 4,33 out of 5)