ЦЕ ТИ, УКРАЇНО!

Related posts:

1. “Україно! Пісня наша лине…” Україно! Пісня наша лине на дніпровій хвилі громовій. Я гіркою мовою калини присягаю вічності твоїй. Я іду просторами твоїми, я […]...
2. “Україно, мій рідний краю…” Україно, мій рідний краю, Вічна туго, предвічна кров! Чи дійду до твого розмаю? Чи побачу Славуту знов? Чи вернуся з […]...
3. “Живи, Україно, живи для краси…” Живи, Україно, живи для краси, Для сили, для правди, для волі! Шуми, Україно, як рідні ліси, Як вітер в широкому […]...
4. “О Україно! Хай нас людство судить…” О Україно! Хай нас людство судить, – Тобі одній – думки і кожній рух! Твоїм щитом – гарячі наші груди, […]...
5. І СКАЗАВ БОГДАН І сказав Богдан на Раді в місті Переяславі: І султан, і хан, і шляхта – вороги напасливі. В українського народу […]...
6. “Україно, п’ю твої зіниці…” Україно, п’ю твої зіниці Голубі й тривожні, ніби рань. Крешуть з них червоні блискавиці Революцій, бунтів і повстань. Україно! Ти […]...
7. УКРАЇНО МОЯ I Запалали огні за долиною синього неба, Самольоти гудуть, бо на захід фронти і фронти. Україно моя, мені в світі […]...
8. МОЯ СЕРДЕЧНА УКРАЇНО Моя сердечна Україно, Країно юнацьких мрій! Не раз я падав на коліна І кликав: – Я твій! Я твій! Про […]...
9. “Україно моя, моя люба Вкраїно…” Україно моя, моя люба Вкраїно, Чим я втішу тебе, чим тебе заспокою? – Чи про все те розкажу, як тебе […]...
10. “Що ж, зволікай женихів Україно, мов та Пенелопа…” Що ж, зволікай женихів Україно, мов та Пенелопа, Хай об’їдають тебе: вже ж ти не вийдеш за всіх. Будеш ти […]...
11. ГОВОРИТЬ МОСКВА! Живу я на вулиці Леніна, Весь світ мені видно з вікна! Шинель моя тричі прострелена, В почесній відставці вона. Будуємо, […]...
12. “Я лиха не знаю, не знаю недолі…” Я лиха не знаю, не знаю недолі! Утіха у мене сестрою! Гуляю, співаю, як пташка на волі, А смуток – […]...
13. РІДНИЙ КИЇВ Дніпр широкий, пісня солов’їна, На каштанах голуба роса… Рідний Київ – серце України, Наша слава, гордість і краса! Розлилися вулиці […]...
14. МОЄМУ МОРЮ Прийшла моя пора тебе зустріти, Ступить на твій клекочучий поріг! Відмічений суворим правом жити, – З тобою розминутись я не […]...
15. “В теплім місяці у травні…” В теплім місяці у травні Шепче явір думи давні, В синім місяці у квітні Думи явора столітні. За водою за […]...
16. КРАСУЙСЯ, СТОЛЬНИЙ КИЇВ-ГРАД! Над Києвом свободи стяг, Над Києвом Кремлівська Зірка! Богдан, що булаву простяг, І Володимирова гірка, І щедре сонце над Дніпром, […]...
17. ЛЕСБОС В жіночому єстві то зрине, то потоне сріблястий острів Лесбос: мов корал, він світиться, заманює і стогне, аж поки в […]...
18. ОБНІМАЮ ПІСНЕЮ Краю мій коханий, щире твоє слово, небо твоє ніжно-голубе. Рідна Україно, земле колоскова, обіймаю піснею тебе. Щедра Україно, чисті твої […]...
19. УКРАЇНО Як те воскресле Боже око, Хтось дивиться з води й трави; Той зір в моїй душі глибоко Кричить: “Назви мене, […]...
20. О, УКРАЇНО Чи далеких часів над глибинами клекіт, Чи біда та, що й нині дратує, близька: Руйнували тебе і царі, і генсеки, […]...
21. “Вставай, рибалко! Гаснуть метеори…” Вставай, рибалко! Гаснуть метеори, В загуслу північ б’ються каюки. Здіймай вітрила і заводь мотори, Де кручі, глід, стежки і будяки. […]...
22. ВЕЛИЧАЛЬНА КОЛИСКОВА Ще імені твого не знають солов’ї, Ще імені твого не чули квіти, І літо, і сніги, і літечка твої Тобі […]...
23. “Франція почалася для мене в Києві…” Франція почалася для мене в Києві З енциклопедій. Склав собі план: Вивчаю Париж, парижанок – які є ви? Переді мною […]...
24. “Немов щури, андроповські капрали…” Немов щури, андроповські капрали, Притьмом нагострюючи пильний нюх, Народоправний гальмування дух, Листи й книжки старанно розривали. Споконвіків усіх епох вандали […]...
25. КИЇВСЬКІ ВОГНІ О Києве! До палахких долонь каштанового листя схвильваний доторкуюсь устами. Здіймаюсь на твої високі кручі і чую гул – напружена […]...
26. СКОВОРОДА Піти, піти без цілі і мети… Вбирати в себе вітер і простори, І ліс, і лан, і небо неозоре. Душі […]...
27. ПРАГА В ТРАВНІ Праго, незабутні каштани твої, Голубливі серпанки на Влтаві, Де щебечуть в садах цілу ніч солов’ї, Баламутять пражанок, лукаві! Праго, зачарований […]...
28. МОРЕ МОЄЇ ДУШІ + В темную ніч я до моря душі Прислухаюсь. Море мовчить, мороком вкрите, Урвища сплять у тиші. Я вдивляюсь. Серце […]...
29. ЗАПОВІТ МАЗЕПИ У дні знемоги, в дні неслави, Не на привіллі рідних трав, – У хаті вбогої Молдави Борець козацької держави, Старий […]...
30. Занепад Києва Умирає, гасне Київ, Сонце нашої землі, Не пливуть уже до його Ні човни, ні кораблі. Не пливуть Дніпром у море […]...
31. “Далеке море, срібна мріє!..” Далеке море, срібна мріє! Ще нині виджу гребінь хвиль… Я бачу, чую – шум твій віє, Хоч ділить нас три […]...
32. ПЛУГАТАР (Уривок) Стане до плуга народ-хлібороб, як море стояло в киреї із чорного мулу коло билець колиски його: угородить леміш іржавого плуга […]...
33. ДУМА ПРО ВОЗЗ’ЄДНАННЯ Земле рідна, земле материнська, Мій радянський миролюбний край! Розцвіла держава Українська Від Дінця по самий по Дунай. І Дніпро-Славута, і […]...
34. ХАЙ СЛАВИТЬСЯ ЛЕНІН НАВІКИ-ВІКІВ! Запало мені ще з дитячих літ: …Село. Січень двадцять четвертого року… Гули паровози на станції в світ… І плакали люди… […]...
35. СЛАВА МАЗЕПІ. Кантата І Через століття, через віки Чуємо голос дзвінкий: “Шаблею волю свою бороніть! Крайте знемовлення сіть!” Слава тобі, велемудрий гетьмане, Шана […]...
36. СТОЯВ ШЕВЧЕНКО НАД НЕВОЮ Мела зима над Петербургом. З Адміралтейського шпиля Зривалась буря, і земля Гула, як дзвін… З постійним другом, З своєю думою-журбою, […]...
37. ОДА КИЄВУ НА 1500-ЛІТТЯ Київ – пісне моя, і легендо, і славо, Стольний граде Вкраїни, моєї святої землі. Долітають до нас із часів Ярослава […]...
38. ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА. ЗАПИТАННЯ БЕЗ ВІДПОВІДІ Всі криниці в целофанових капшуках, Всі колодязі затушковані Питали тоді одне-однісіньке: Де знайти кілометри целофану На рукотворне Київське море Чи […]...
39. КІНЬ Затекли туманом темні очі, Світлі сльози краплями пливуть… Та бреде за возом він, охочий Доверстати нескінченну путь. Десь позаду поле […]...
40. “Я спокійно б лежав під вагою століть…” Я спокійно б лежав під вагою століть, Я б давно вже й землею став, Але ж бісова дівка на кручі […]...