Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“Вставай, рибалко! Гаснуть метеори…”

Вставай, рибалко! Гаснуть метеори,
В загуслу північ б’ються каюки.
Здіймай вітрила і заводь мотори,
Де кручі, глід, стежки і будяки.

У морі чисті ми і душами високі,
І море не приймає жебраків,
Бо мозолі рибальські чорноокі
Йому в душу світяться з віків…

Вставай, рибалко! В зоряну заграву
Веди моторів і човнів політ.
Я заберу твою солону славу
І не віддам солодкою у світ.

Губами хвиль ми щастя п’єм і горе,
І долю нашу п’єм без вороття.
І чим сильніш гойдатиме нас море,
І чим сильніш гойдатиме нас море,
Тим менше нас гойдатиме життя.

1957


“Вставай, рибалко! Гаснуть метеори…” - ВІНГРАНОВСЬКИЙ МИКОЛА