ПАМ’ЯТІ ВАСИЛЯ ШУКШИНА
З землі повстале в землю повертає,
та дух кріпить надія вікова:
безсмертні всі, і згину нам немає,
немає, друже, бо живі слова.
Нам легко так у будь-яку хвилину
тебе відчуть і небом, і зелом,
і кожна нами пережита днина
твоїм значиться молодим крилом.
Єдині ми. Землею і водою,
зелиною і яблуком в саду,
єдині ми журбою за тобою,
що нагло написалась на роду.
Всещертні ми і сонцем, і вітрами,
неповні ми – тебе нема у нас,
та будеш ти, як пам’ять болю, з нами,
що всіх єдна й рівняє повсякчас.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- “Нічка тиха і темна була…” Нічка тиха і темна була. Я стояла, мій друже, з тобою; Я дивилась на тебе з журбою, Нічка тиха і […]...
- НА СМЕРТЬ ВАСИЛЯ СТУСА Не перебільшуйте важливості поетів! В Америці, наприклад, хто їх знає? Малий школяр назве вам президента, зірок екрану, славних бейсболістів – […]...
- УКРАЇНСЬКИЙ ПРЕЛЮД Останній міст проплив удалині, Колеса змащено росою голубою – І Київ на Богдановім коні Пливе навстріч дніпровою водою… Вже серце […]...
- ЗА ТОБОЮ На човнах золотих Заплива молодик За тополю… За тобою лечу, Журавлино ячу За тобою… А туман-ворожбит Зав’язав мені світ Ворожбою. […]...
- “Тишу вдвох колисали…” Тишу вдвох колисали ми, немов немовлятко. Наші мрії співали, як близнятка-дівчатка. Ми неслися з тобою в нашу пам’ять за сонцем, […]...
- РИСУНКИ ВАСИЛЯ КАСІЯНА НА БЕТОННОМУ ПАРКАНІ ЛІКАРНІ Вони живуть отам, де травостій, Де ліс підходить тихо до лікарні. Ти коло них побудь і прорости І зором, і […]...
- ПАМЯТИ ВАСИЛИЯ ШУКШИНА Еще ни холодов, ни льдин. Земля тепла. Красна калина. А в землю лег еще один На Новодевичьем мужчина. “Должно быть, […]...
- ‘Усі говорять: “він навіки згинув!..” Усі говорять: “він навіки згинув!” А серце каже: “ні, він не покинув!” Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча? Тремтить-бринить, […]...
- 2 Душе моя, стань лісом, і водою, І тихою вечірньою звіз дою, І вітром, і сопілкою в гаю, Й землею, на […]...
- “Ти чудова, як вечір весною…” Ти чудова, як вечір весною, Ти чарівна, як нічка в маю, – О, з якою гіркою журбою Я дивлюся на […]...
- СТИХАЄ ВЕЧІР Стихає вечір. Над горою Червоний місяць устає. Я так стужився за тобою, Любов моя, життя моє. Вслухаюся у шум прибою, […]...
- ПРОЩАННЯ З ІНСТИТУТСЬКИМ ПАРКОМ В цім саду я останнє побачення Із собою призначив собі… В цім саду мов слова необачні я Розгубив між тополь […]...
- ПАМ’ЯТІ ВАСИЛЯ СТУСА І Бота вбиває поетів. Сталін митців щонайкращих Довго виводив на скін. Стуса добив Горбачов. Завжди стріляють у мозок, нищать знеможене […]...
- “На колимськім морозі калина…” На колимськім морозі калина зацвітає рудими слізьми. Неосяжна осонцена днина, і собором дзвінким Україна написалась на мурах тюрми. Безгоміння, безлюддя […]...
- 3. ЛЬВІВ Скриплять колеса чорного ридвана. Йдуть круторогі, як ішли віками По цій землі – по цій одвічній рані, Затуленій лавровими вінками… […]...
- ВОСЕНИ, НАПРИКІНЦІ 40-х І в церкві недобре, навіть на сповіді (випитує піп: “Кого вбив?”, пастир). І в тебе недобре, навіть тоді, коли залишаємося […]...
- ПОХОРОН ВАСИЛЯ ГАВРЕЛЯКА Дзвонили дзвони; повними слізьми З дерев холодні падали кришталі… І плакав люд: – О Господи, прийми В долоні теплі спазми […]...
- ВІСТЬ На землю, де я нині майже гість, Де я і відцвіла, і відспівала, Мені Господь послав Таємну Вість, Щоб за […]...
- НІЧ Од гілки часу відірвалась зірка Та й покотилась… Я дивлюсь у небо. Яка маленька ти без мене, Земле, Зі мною […]...
- ДО МОЛОДІ На вас, завзятці-юнаки, Борці за щастя України, Кладу найкращії думки, Мої сподіванки єдині. В вас молода ще грає кров, У […]...
- “ПЕРЕПІЛКА В ЖИТТІ – РАДІСТЬ…” Перепілка в житі – радість. В пшеницях волошки – смуток. Ворон з ріль – печаль. Гей, ти, коню, вибий іскру! […]...
- 4. Може, мореля в вікні Може, мореля в вікні, в передчутті терпкої весни шепнула тобі благовість, заки архангел метеором злетів до малого твого гнізда. Каплице […]...
- “В царстві ночі степової…” В царстві ночі степової, В царстві ночі серед літа – Ти зі мною, я з тобою, А над нами – […]...
- НА ДАЧІ Дружині Мені з тобою добре як ніколи. За вікнами осінній дощ шумить. І коли міг би – зупинив би мить, […]...
- ДРАБИНА щоб людині лізти вище пхати в небо руки в синяві мочити скроні відчувати необмежність і падати Д Е Р Е […]...
- “Гроза в степу…” Нас було двоє в однім наметі, Біля вогню ми єдині були. Транзистор читав нам новини планети, І зорі над нами, […]...
- ІІ. “Та звелася з-за лиману…” Та звелася з-за лиману Хмара темно-сиза, Полоснули ятагани – Блискавки – донизу. І вітри на перепутті Загриміли цепом, Розірвали свої […]...
- ПІЗНЬОЇ ОСЕНІ Понад водою птах стеливсь, понад водою голубою ширяв уже пожухлий лист і застив літо сам собою. Вода засмучена була, бо […]...
- З ДВОХ БОКІВ (“Затримуйте зором прозорість повітря і прозелень крони…”) Затримуйте зором прозорість повітря і прозелень крони: примарна тривалість ошукує нас, в природі немає, немає повторень, все суще на світі, […]...
- “Тужу, як якша, в’яну за тобою…” Дружині Вірі Тужу, як якша, в’яну за тобою! Молюсь до Ками, щоб гінкий бургун Пригнав до мене буйною грозою Рахманну […]...
- “Уймають болі єдині сни…” Уймають болі єдині сни, У сні лише мій біль стихає, – Ні зір, ні сонця, ні весни Без краю рідного […]...
- “Коли б я знав, що розлучусь з тобою…” Коли б я знав, що розлучусь з тобою, О краю мій, о земленько свята, Що я, отруєний журбою, В світах […]...
- “За цим Дніпром – є ще Дніпро…” За цим Дніпром – є ще Дніпро… За обрієм – моря в три води, а за народом – є народ, […]...
- “Ти, серце, змучене коханням і журбою…” Ти, серце, змучене коханням і журбою, Терпкими спогадами, буднями, що злі, В твоєму погляді ясніє тінь спокою Вогнем оновленої, княжої […]...
- “Не любити тебе – не можна…” Не любити тебе – не можна. Володіти тобою – жаль. І хвилина діяння кожна Випромінює нам печаль. Бути разом… в […]...
- Спитаймо себе – хто є ми? Спитаймо себе – хто є ми? Чому без держави вiками? Прокляття якої вини Так довго тяжiло над нами? Молiмось за […]...
- ДО МОГО ФОРТЕПІАНО Елегія Мій давній друже! мушу я з тобою Розстатися надовго… Жаль мені! З тобою звикла я ділитися журбою, Вповідувать думки […]...
- “Цвітуть осінні тихі небеса…” Цвітуть осінні тихі небеса, Де ти стоїш блакитна, мов роса. В очах засмуток темний, мов ожина, – Моя кохана, мріялось, […]...
- “Я ревнував тебе, як сон…” Я ревнував тебе, як сон, Що ніч свою до дня ревнує. Як пізно я збагнув закон: Сну для любові не […]...
- “Прийду на сповідь до Дніпра…” Пам’яті Володимира Забаштанського Прийду на сповідь до Дніпра, Схилюся над водою. Настала, Дніпре мій, пора Прощатися з тобою. Прощай, Славутичу, […]...