“Опізненим цвітом будяк прозвіщає про літо…”

Опізненим цвітом будяк прозвіщає про літо,
про те, що давно розпорошено вітром;
зажди, це ж ти сам пороздмухував листя
і хмари, як пух, розпустив волокнисті.
Чого сумувати, з якої потреби?
Піднімемо вгору обтяжене небо.
Опізненим цвітом зласкавимо очі
і станем ось так, як будяк на обоччі.
Чи стане снаги і в морози радіти,
і всіх запевняти, що осінь – то літо,
і кольором теплим сурмить у простори
про те, що, мов крапля, і небо прозоре?

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

“За літом літо, літо літо лове…” За літом літо, літо літо лове, Чорніє ніч, де вчора день ходив. І сивіє життя, як поле ковилове, Як дивне […]...

БУДЯК Поралися люди в полі – Хліб святий збирали І діток своїх маленьких Всіх позабирали. Інші колоски збирали, К матеркам носили. […]...

ВОСЕНИ-ЛІТО Була мого віку в маї ти моя зозуля. Де взялась шуря-буря, холодом подула! Нас погнала-розігнала, я один зостався. Пройшло літо, […]...

“В посушливе літо – в душі чебреці вигоряють…” В посушливе літо – в душі чебреці вигоряють, в душі чебреці вигоряють, і в’януть в душі полини. В посушливе літо […]...

“Спинилось літо на порозі…” Спинилось літо на порозі І дише полум’ям на все, І грому гордого погрози Повітря стомлене несе. Умиється зелене літо І […]...

БАБИНЕ ЛІТО Знову сьогодні літає в полях бабине літо… Бабине літо… За справжнім як – жаліти чи не жаліти?.. Тиша окутує земний […]...

“Ти була для мене цвітом рідних піль…” Ти була для мене цвітом рідних піль, Снігу білим пухом з верхів моїх гір, Ти була для мене сумом чорних […]...

“Цвітом яблунь засніжена стежка…” Цвітом яблунь засніжена стежка. …Білі-білі душі нарцисів… На межі тиховійних узліссів перетнеться мережка. Гомін буде. Розійдеться тихий. …Білі-білі душі нарцисів… […]...

ЗОЗУЛИНЕ ЛІТО Кує зозуля, що життя минає, і полягає літо у покосах. Головами наклавши, духмяніють що є сили трави по цей бік […]...

БАБИНЕ ЛІТО Бабине літо. Золотосинь. Срібла тонкі павутини. Вирій пташиний, пізня теплинь, Повінь черлена калини. Погляд вбирає далеч і шир, Обрії сонцем […]...

“Літо минуло. Осінь…” Літо минуло. Осінь. Вересень, мила, – ось він. Сад обважнілий плодами. Стали ліси мов храми. В золотоцвіті віти. Повиростали діти. […]...

“Тут літо ходило, а нині – осінь…” Тут літо ходило, а нині – осінь. Покошено трави. Засіяно лан. Малу павутиночку вітер відносить, За неї чіпляється сивий бур’ян. […]...

“Бабине літо літає на вітрі…” Бабине літо літає на вітрі. Бабине літо… Що це пахуче таке у повітрі Розлито?.. Листя – мов злотом обвіяні віття, […]...

“Цвітом терну – твоя обмара…” Цвітом терну – твоя обмара, О розпуття жарких вітрів! Добрий промінь яркого Яра, Не спахаючи, спопелів. Над степами нерозбуялий І […]...

ЛІТО Одцвіли кульбаби у гаю, Облітають, мов пороша біла, Нагадавши молодість мою, Що давно так само облетіла. Сонце піднялося у зеніт, […]...

“Виповнюється літо. Колоски…” Виповнюється літо. Колоски Тужавіють, схиляються доспіло, І вже зелене жито пожовтіло, І жовті плями впали на садки. У півників пробились […]...

БАБИНЕ ЛІТО Літо бабине, бабине літо… Серце чує осінні путі… Хтось заплутав зажурені віти в павутиння нитки золоті. Листя слухає вітру зітхання […]...

“Прощалось літо. Тьмянів лист…” Прощалось літо. Тьмянів лист, І лев лежав під кленом. В прощанні літа син дививсь На лева і на мене. Тремтіли […]...

ОСІНЬ Володимирові Черепкову Літо кінчається так, ніби крапля стікає з меча. Тонко ридає та б’ється в агонії воїн. Що ж він […]...

“Голодне літо по війні…” Голодне літо по війні. Сідає сонце за горбами. Як пам’ять про недавні дні Село чорніє димарями. Хати згоріли. Криниці Стримлять […]...

Літо вливається літо вливається в моє дозрівання спокійною флейтою подивилося у вічі жорстокости полонило її як полонить картина з вагітною жінкою...

Літо Жара нестерпна і важка, У небі – ні хмарини. І тане слід від літака, Як нитка павутини. Стоять налиті сонцем […]...

“Довго-довго давнє літо давніло…” Довго-довго давнє літо давніло, Де не йшло – стояла синя мла. Мамалижна хмара на Молдавію Ще одну рябеньку повела. Їм […]...

ЛІТО День гасить зорі, – Уже світанок. Почне сопілка – Шовсь! Перепілка. Серед туману Лани – мов море. Літо наспіло: Побудь […]...

ДАЛЕКЕ ЛІТО Так пусто літо відійшло – вже й не дотягнешся рукою, бо, мов туман, тоненько скло між літом стало і між […]...

ПІЗНЄ ЛІТО Синиця з цвіркотом вікном нераз Влітає вістку про город подати: Осіння наступає вже пора, І жовкнуть листя й гарбузи пузаті. […]...

“Іще одне минає літо…” Іще одне минає літо, Сади вигойдують плоди. І жухнуть трави сумовито, Відзеленівши назавжди. Душа схиляється до сповіді, Думки велично-урочисті. Стою […]...

“А ще пригадую літо над Бугом…” А ще пригадую літо над Бугом, Останньої зустрічі дні, Коли я ще міг стати більше, ніж другом, Розлученій з мужем […]...

“Над Полтавою – літо бабине…” Над Полтавою – літо бабине. У Санжарах – падолист… Що ж ти, мила, зі мною бавишся: Став я тінню – […]...

СПОГАД ПРО ЛІТО В СУРЖІ Вкопали молодої бараболі, Вкришили кропу у зелений борщ… І зустрічались радо при застоллі Із юним громом ряснолистий дощ. Бджола сиділа […]...

“А літо сліпо спішило в осінь…” “…Зайці котять передніми лапами По городах капусту в поле”. М. Вінграновський А літо сліпо спішило в осінь, Аж спотикаючись об […]...

Літо меншає, і звужується коло З циклу “Нотатки фенолога” Літо меншає, і звужується коло – нині площа провінційна і тісна. Відцвіла, немов остання скрипка соло, […]...

“Далеч осінню дощами розмито…” Далеч осінню дощами розмито, Хилитсья сад за вікном сумовито, Ледве тріпоче вогонь у каміні, Спить собі кіт на руках господині, […]...

“На конвертики хат літо клеїть віконця, як марки…” На конвертики хат літо клеїть віконця, як марки. Непогашені марки – біда ще не ставила штамп. Пролітають над ними віки, […]...

СКІНЧИЛОСЬ ЛІТО Скінчилось літо. Шелестять дощі Холодні – без веселок та без гроз, А завтра на стави і на кущі Змертвілим птахом […]...

ЗНОВ НАСТАНЕ ЛІТО Я не знаю, що з тобою, де ти І чи знов зустрінемось коли… Та хотів би, щоб зими замети Літа […]...

ЛІТО. СТЕП І – А вам тілько та при городі жить, А вам тілько на асфальті служить… – Співанка дивна, співанка ловка, […]...

РАННЄ ЛІТО Tвоє літо починається рано, з’являється, як гук, що несеться з усіх боків, підкоряє собі тендітність зелені, розбиває скло святинь акваріїв, […]...

БАБИНЕ ЛІТО Упали приморозки ранні На молоду озимину… Берези в білому убранні Гудуть мелодію сумну. В ці дні, задумливо-багряні, Я свого серця […]...

Високе літо На полонині тирличі розквітли, без нас природа вершить свій закон, і світ зове, світанки не поблідли, і кріпне крок під […]...

Related posts: