АНТОНИЧ

Related posts:

1. РІЗДВО Народився бог на санях в лемківськім містечку Дуклі. Прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий. Ніч у сніговій завії […]...
2. АНТОНИЧ Чекаєш ліпших днів під папороті квітом, в цупкі обійми взяв тебе корінням ясен. Вже хрест зігнив, лежить плющем обвитий. На […]...
3. ОСІННЯ ОБНОВА Терпкий, неначе тютюновий, На пальцях запах хризантем… Пора осінньої обнови – Вже час нових шукати тем. І ти від свіжих […]...
4. ДРУЖНІСТЬ ОБРИВАЄТЬСЯ Виходять люди залишають тіні які торкаєш та вони не мають дотику обнімаєш та вони не мають форми...
5. МИСТЕЦТВО Коли усе в тумані життьовому Загубиться і не лишить слідів, Не хочеться ні з дому, ні додому, Бо й там, […]...
6. ЛИСТ Знов листа мені прислала мати, Невеличкий лист – на кілька слів. Пише рідна, що навколо хати Наш садок вишневий забілів. […]...
7. СВІТАННЯ Коли я вийняв із відра потоплу теплу зірку, світ вийшов ніби з-під пера, що скреслило копірку. Коли ж я вдруге […]...
8. НА БАЛАТОНІ 1 На Балатоні осінь золота, Пливе в повітрі сива павутина. Пишу тобі до Києва листа, Слова мені нашіптує калина. Вона […]...
9. “Коли усе в тумані життєвому…” Коли усе в тумані життєвому Загубиться і не лишить слідів. Не хочеться і не лишить слідів. Не хочеться ні з […]...
10. “ці беззвучні слова що нашіптую їх десь-таки западають…” ці беззвучні слова що нашіптую їх десь-таки западають згодом певно наткнувшись на них ти пронизливо їх зрозумієш і подумаєш – […]...
11. ТІЛЬКИ СПОГАД Він: – Було це так давно, що й родимок на тілі я вже би не згадав: сузір’я їх сумні ще […]...
12. ВЕСНА (“Росте Антонич і росте трава…”) Росте Антонич і росте трава, і зеленіють кучеряві вільхи, Ой, нахилися, нахилися тільки, почуєш найтайніші з всіх слова. Дощем квітневим, […]...
13. “Мов купальське гильце, в срібну нічку на Йвана Купала…” Мов купальське гильце, в срібну нічку на Йвана Купала зодягав колись в трави і в квіти тебе зодягав. Десь зоря […]...
14. “Розпочнім говорити губами без слів…” Розпочнім говорити губами без слів, Як без слів розумієм жалі журавлів. Як ми порозумілись очима лишень, Перших бджіл так приваблює […]...
15. МАТИ Триптих. 1. Клумаки випадають з натруджених рук. Хто піддасть їх на плечі у вирі людському?.. Ти босоніж торкаєш розпечений брук, […]...
16. Ці тексти як жінки регочуть віддаються ці тексти як жінки регочуть віддаються виношують тремтять від дотику руки а їхній чорний трон на паперовім блюдці немов старий […]...
17. ЧЕРЕМХИ Мов свічка, куриться черемха в побожній вечора руці. Вертаються з вечірні лемки, до хат задумано йдучи. Моя країно верховинна, – […]...
18. “На чорну землю перший сніг упав…” На чорну землю перший сніг упав. Замовкло все. Затихло. Заніміло. Немов на ватман вилите чорнило, Лежить в долині незамерзлий став....
19. 25. ПРОСТИРАЯЙ НЕБО Простели небеса і закутай нас, наче в пеленку. Ми притулимо небо до щік, наче ковдру, й голубизна закропить нам очі. […]...
20. “ці тексти як жінки регочуть віддаються…” ці тексти як жінки регочуть віддаються виношують тремтять від дотику руки а їхній чорний трон на паперовім блюдці немов старий […]...
21. “Ще б’юсь головою…” Ще б’юсь головою – ти в мене одна, Як сонце у небі, як в році весна, Одна, як єдина у […]...
22. ЖОВТЕНЬ Зрадив паву пісок ворушкий: буде пух в набивні подушки; буде сон, мов каблучка з руки, – коти-коть, золоті голівки… В […]...
23. “Сади цвітуть – вже не мої сади…” Сади цвітуть – вже не мої сади, І місяць сходить – не в моїх зіницях. І де та птиця, та […]...
24. “Ми восени таки похожі…” Ми восени таки похожі Хоч капельку на образ божий, Звичайне, що не всі, а так, Хоч деякі. Крутий байрак, Неначе […]...
25. ДО ГОМЕРА Стою здаля у повнім незнанні І пильно слухаю тебе й Киклади, Як той, хто мріє – десь у глибині Знайти […]...
26. “Ах, скільки струн в душі дзвенить…” Ах, скільки струн в душі дзвенить! Ах, скільки срібних мрій літає! В які слова людські їх влить?! Ні, слів людських […]...
27. КЛИЧУ Ці слова схвильовані, ці слова неспокійні, грізні. Їддю часу опльовані, наче коні бичовані батогами, злітають пісні. Це тобі я складаю […]...
28. “От високо став місяць у небі…” От високо став місяць у небі, І на озері, де глибина, Десь береться за лебедем лебідь, Мов виносить їх сніжних […]...
29. “Річка в долині…” Річка в долині – Наче рибина. А над рікою В травах – людина! Хто вона, звідки, Як її звати? – […]...
30. БАЛАДА ПРО СКРИПАЛЯ Вже промінь розпечатав ліс: виходять грибники з кошами, а через житнище навкіс дзвенить лункими обручами дитяча радість, срібна вість: до […]...
31. “У тирлича весняного – бельканто…” У тирлича весняного – бельканто: розцвів – немов звучить, немов співа. Мов промовля на мові есперанто пелюстка кожна в тирлича […]...
32. “Малинове. Хрещато. Бузково.” Малинове. Хрещато. Бузково. У дитинстві, в дитячі роки. Я сиджу на порозі кленовім і годую пташок із руки. Прилетіли з […]...
33. ГІРКЕ ПРОЩАННЯ Коли сідаєш в лайнер, щоб навіки Покинуть рідну землю, – Отоді В тобі скипають всі струмки і ріки, Кров пращурів […]...
34. НА ВІТЕР Кинь пісню на вітер, на вітер слова! Десь шепотом віти, десь шумом трава. Не в воду глибоку, а в сонце […]...
35. ПІД КРУТАМИ Ще до хутора далеко… Натомився… шкода ніг… Сніп під голову поклав я І у чистім полі ліг. Срібним лебедем у […]...
36. ПРИТЧА ПРО НЕНАВИСТЬ Посварились друзі за межу колись, І ненавистю їхні серця запеклись. Один одному смерті швидкої хотів, Так жили вони довго, заковані […]...
37. КАННИ Канни цвітуть над морем… Канни – червоні чайки! Зором своїм червоним Палахкотять над морем, Наче вони не канни – Квіти […]...
38. БРАНКА Бідна Європо, на небо поглянь – В небі розсипалась кров, наче грань; Битва за волю відбилась вгорі; Зорі ридають, немов […]...
39. АТЛАНТИ І ХЛІБ Увечері, коли зійде горіння зірок і ліхтарів, і наші очі такі стають глибокі, аж пророчі, а руки від утоми – […]...
40. “Тихенький дощик – на гриби…” Тихенький дощик – на гриби, На затяжну негоду. І п’ють з джерельця голуби Джерельно-чисту воду. Ліс над озерцем – наче […]...