НАПИС НА КНИЗІ ВІРШІВ

Related posts:

1. Зі збірки “ЗЕМЛЯ Й ЗАЛІЗО” (1930)НАПИС НА КНИЗІ ВІРШІВ Напружений, незломно-гордий, Залізних імператор строф – Веду ці вірші, як когорти, В обличчя творчих катастроф. Позаду – збурений Батурин В […]...
2. “Не до віршів мені, не до віршів…” Не до віршів мені, не до віршів. Пригнітилась в сум’ятті душа. То покраща, бува, то погірша… Тільки лікар, як завжди, […]...
3. ЛИЦЕДІЙ Загадка для нас – таємниче життя лицедія. Ховає завіса мінливу подобу лиця. Несе лицедій крізь думки і примарні надії обличчя […]...
4. “Тисячолітній дуб в Холодному Яру…” Тисячолітній дуб в Холодному Яру, Воскреслий з небуття маленький хутір Буда. Як мало важить те, що я колись умру, Як […]...
5. НАПИС В РУЇНI “Я, цар царiв, я, сонця син могутнiй, Собi оцю гробницю збудував, Щоб славили народи незчисленнi, Щоб тямили на всi вiки […]...
6. НАПИС НА КНИЖЦІ А. Л. Далекий друже, Леготе Андрію, Прийміть поетові поета дар. Я часто згадую й постійно мрію Про хати Вашої гостинний […]...
7. 15. СЕРЖАНТИ (Напис до фото) Ліс. Галява. Дерева навкруг. А під ними, вдягнувши обновку, – Ми, сержанти зенітного полку, Командири гарматних обслуг. Я стою десь […]...
8. П’ЯТЬ ВІРШІВ НА ОДНУ ТЕМУ 1. Хто має нюх втягає запах кіс і переймається лагідністю втягає віддих і його власкавлює її весна втягає запах статі […]...
9. НІЧ (“Не хочу більш писати віршів…”) Не хочу більш писати віршів, складати ямби та трохеї. Чи вирізьблені з слів мосяжі потрібні ще кому сонети тепер, коли […]...
10. “Великі поети не вміють писати віршів…” Великі поети не вміють писати віршів. Клював їх орел в печінку і сумнів сни випасав. Графоманові краще. Графоман вирішив написати […]...
11. “Великі поети не вміють писати віршів…” Великі поети не вміють писати віршів. Клював їх орел в печінку і сумнів сни випасав. Графоманові краще. Графоман вирішив написати […]...
12. ДЖЕРЕЛО НА РІЧЦІ АХ’Я Де Пильва серед пагорбів і лісу Братається із птаством голосним, Нам відкривав до таїни завісу Уранці секретар райкому Нимм. Я […]...
13. “Гупнуло щось за вікном уночі…” Гупнуло щось за вікном уночі, Тихо тривога війнула на серце… Вслухаєшся і збагнеш річ у чім – Яблука падають… І […]...
14. ОБ’ЄМНЕ БАЧЕННЯ Осінній вечір. Синьо-синьо. Оцей пейзаж, оці хмарини… І не збагнеш одразу, де ти. Який тут вік? Яка планета? Цього не […]...
15. 09. ОЖИДАННЯ У далеч встромляю розгойдані очі, неначе гарпун: на обрії сивім, де небо з землею зішите нитками дерев, таємний, рухливий підноситься […]...
16. БОСИЙ ОЛЕНЬ Віддавна так у світі повелось – Кохання з чоловіка робить щось, Коли блистить вже шкура, а не шкіра, І з […]...
17. НЕЗРЯЧА ЛЮБОВ Ти десь поруч. Мовчиш ти, як поле. Ніжний подих мене обійма. Та не бачу тебе я. Довкола – пітьма. Пригорнися […]...
18. ЧОЛОВІКОВІ Не цвітуть на вікнах герані – Сонний символ спокійних буднів. Ми ввесь час стоїмо на грані Невідомих шляхів майбутніх. І […]...
19. ТАЙФУН Повіяло зашуміло з моря На Брата і Сестру* Понесло на долину хору Примари без рук. Шматками темряви закидало міжгір’я Чорними […]...
20. “Хрупотять вечірком березневі сніги…” Хрумпотять вечірком березневі сніги, І ламається лід, хрускотить березневий: Ще сталево стискає мороз довкруги – Що вдалось розтопити веселому дневі. […]...
21. НАСТУПАЄ ЛІТО Дім запах молоком і медом, Папірівками пахне сад. Залягають на кожнім метрі Огірка з гарбузами вряд. Наросли під лапатим листям, […]...
22. ПОСТСКРИПТУМ А що? – Як раптом над рікою До тебе скрипка прилетить, Але не впізнана рукою, Вона зіщулиться – і вмить […]...
23. ЛУБНІ Тисячолітній граде! З правесни Ти став на чати гордо над Сулою. Спустив меча, вдоволений війною, Суворо-мужній месник давнини. І так […]...
24. АТАВІЗА Морок. Ніч. І блисне сонце, Зникне сну кошмар. Почуваю, що не сон це, Що в мені – пожар. Викличу я […]...
25. Постскриптум А що? – як раптом над рікою до тебе скрипка прилетить, але, не впізнана рукою, вона зіщулиться-і вмить у ній […]...
26. РІКА Григорію Дем’янчуку Як при Сковороді, нам пригодиться: Сакви і подорожна патериця… Блокнотик ще з фламастером в руці, І помандруй неквапно […]...
27. “МАЛА ЖАРИНКА ЗВІРОБОЮ…” Мала жаринка звіробою, Ой, як же тепло із тобою На цій беззахисній землі, Де із яруг вповзає морок, Де сотню […]...
28. ПЕРЕСТОРОГА СЛАВОЛЮБЦЕВІ Одійде в морок підле і лукаве, Холуйство у минувшину спливе, І той ніколи не доскочить слави Хто задля неї на […]...
29. 12. Стоїш у водоспаді шат Стоїш у водоспаді шат під хрестом, чорна колоно болю. А Син твій скорчений, як в утробі, скапує кров’ю. Останній крик, […]...
30. НІЧ В МІСТІ Ніч сідає на рогах вулиць і тулить сірі кудли в цемент стін а часу гін плутаючись в сітях дротів по […]...
31. “Свобода й правда – горді дві колони…” Свобода й правда – горді дві колони, Що йдуть у наступ – війська на чолі! Така потуга, знявшись від землі, […]...
32. ПЕРЕДВЕСНЯНЕ Сирітство простору, в якому ворон кряче, ділилось гострими крильми навпіл, неначе від того додавалося тепла усій землі, де сутінь залягла, […]...
33. “Чому нам радісно буває…” Чому нам радісно буває, з дороги збившись, заблукать, і крикнуть радісно з одчаю? Яка це справді благодать – прийнявши в […]...
34. ДВІ ПІРАМІДИ Біля моря дві піраміди Ми в долину їдемо Де прозорий Сучан. – Глянь! Ніч. Плями чужі. Живої душі Не знайдеш, […]...
35. ЧИТАЧАМ ПОЕЗІЇ Не шукайте родзинок, читаючи вірші.- Так лиш діти примхливі розжовують здобу. Члени вашого тіла не кращі й не гірші – […]...
36. ДЗВІН У СТЕПУ Лунавий дзвін степів Саскачевану Стоїть, як сторож осяйних ланів, Де предків голос гойно гомонів Посеред пущ крізь довгий сон туману. […]...
37. “Ти не чуєш мого благання…” Ти не чуєш мого благання, Твердю неба прикрився ти. О жорстокий! В журбі скитання Прирікаю тобі світи. Щоб несите поріддя […]...
38. “Дев’ята книга, дев’ятий круг…” Дев’ята книга, дев’ятий круг… Якби то зринув дев’ятий вал! Палає серце від злих наруг – І б’є прибоєм визвольний шквал. […]...
39. “Спинилось на людині око отнє…” Спинилось на людині око отнє… “Не та ти, що бажалася,- не та”. Густішає затемнення голготнє, Росте жовтаво-чорна темнота. Чи в […]...
40. СТАНСИ 1 День січневий підійняв завісу, Світу возвістив про час Різдва, Сонце легко виплило з-за лісу, Наче сокіл зринув із гнізда. […]...