“Спинилось на людині око отнє…”

Related posts:

1. “Спинилось літо на порозі…” Спинилось літо на порозі І дише полум’ям на все, І грому гордого погрози Повітря стомлене несе. Умиється зелене літо І […]...
2. СИРЕНИ Це було колись на півдні, У весняний було день… Діви дивні, діви співні, Діви, п’яні від пісень! Море гнало вал […]...
3. МОЛИТВА (Чи на рідних полях…) Чи на рідних полях, Чи в чужій стороні, Осінило чи ні Святохреснеє рам’я,- Вам усім, хто поляг За тризубовий стяг […]...
4. “Уже світає, а ще імла… “ Уже світає, а ще імла… На небі зморшка лягла. – Як зайшла ж мені печаль ! Промінні заори воралися у […]...
5. “В дверях у сні з’явивсь…” В дверях у сні з’явивсь, Тихо став на порозі (Так Дараган колись В час упокою в Бозі)… Знаю, звідкіль ідеш, […]...
6. “не ті що стріляли у спину…” не ті що стріляли у спину не ті що прийшли як святі а потім свою Україну від себе ховали не […]...
7. КРЕДО Не хочу аби Замість мене думали Не хочу аби Замість мене вирішували Не хочу аби Замість мене голосували (Проти мене) […]...
8. “Заквітчали дівчатоньки…” Заквітчали дівчатоньки стрільцеві(1) могилу, Замість мали заквітчати стрілецькую(2) милу. Невисокий хрест берези заплели віночком, Замість мали заплітати косу барвіночком. Ще […]...
9. ХРИСТОС Людська мудрість торкнула б місяця Якби скласти книжки на стос, Та безмірно над нею виситься, Та над всім воздвигся Христос. […]...
10. ЛИСТОПАДОВЕ Бог та Білий і Чорний. Серед столу – вага. Білий – світлеє горне, Чорний – темне верга. Твого духу вага […]...
11. “Ятаганно вигнуті кінці маленьких ножиць…” Ятаганно вигнуті кінці маленьких ножиць, летючі нігтики сідають на підлогу, а один залетів аж на килим. Діти під наглядом перебігли […]...
12. БОСИЙ ОЛЕНЬ Віддавна так у світі повелось – Кохання з чоловіка робить щось, Коли блистить вже шкура, а не шкіра, І з […]...
13. ЛІСУН І Не вір, вродливко, Лісунові: Не вирій носить він, а вир… Нехай сурмить у млі сосновій, Нехай гукає, людозвір,- Не […]...
14. ПОШУК А скрипачку підносили білі вітрила і несли в забуття, колисали так ніжно. Може, зараз вона нездоганно полине на вершину, якої […]...
15. “Нам не знать, як згашено кров…” “Діла і бажання сторукі І смерть, як найвищий вінок”. О. Ольжич Нам не знать, як згашено кров, І не знати, […]...
16. ЗИМОВИЙ ПЕЙЗАЖ. ІРПІНЬ Стара сосна на пригорку німує, У сизину закутавсь дальній ліс, Із білим тлом ніяк не заримує Себе гінкий червоний верболіз. […]...
17. “Просто. Не йти праворуч…” Просто. Не йти праворуч Ані ліворуч – ні. Хай лише вітер поруч, Вічний сурмач борні. Вітер, що хмарі – в […]...
18. ВОНИ Підсліпуватим ліхтарем під вчилась танцювати вальса, вустами вогкими бушмена ніч цілувала знесилені пальці. Брудний вечір приймав молитви зі стомлених вуст […]...
19. “Хтось метнув неминучу стрілу…” Хтось метнув неминучу стрілу. Захиталось струнке оперіння, І, негаданий креслячи лук, Під ногами тікає каміння. Заступило веселкою зір. Чисті барви […]...
20. “Тут теплий Олексій іще іскриться зрана…” А може, ще добро побачу? А може, лихо переплачу? Тут теплий Олексій іще іскриться зрана, Скрізь під ялинами хрумтить тонкий […]...
21. “біль, як страшна діра від ключа…” біль, як страшна діра від ключа квіти, мов дірки від ключа, крізь які видно красу янгол з велетенськими дірами від […]...
22. “Епоху, де б душею відпочить…” Епоху, де б душею відпочить, З нас кожний має право вибирати, Найдемо тут ми вибору багато Народів, царста, богів, людей, […]...
23. СНІГУРІ Серед зими дістати лижі, морок позбутись взагалі і натщесерце слухать в лісі високу мову снігурів, і вже не згадувать обідні […]...
24. НАПИС НА КНИЗІ ВІРШІВ Напружений, незломно-гордий, Залізних імператор строф,- Веду ці вірші, як когорти, В обличчя творчих катастроф. Позаду – збурений Батурин В похмурих […]...
25. Зі збірки “ЗЕМЛЯ Й ЗАЛІЗО” (1930)НАПИС НА КНИЗІ ВІРШІВ Напружений, незломно-гордий, Залізних імператор строф – Веду ці вірші, як когорти, В обличчя творчих катастроф. Позаду – збурений Батурин В […]...
26. НАД РЕЙДОМ Бухта зачовнена й жвава. Катери воду січуть. Чуть Як стогнуть сирени і давлять. Шумують гвинти у вирах. Бухта ворушиться прудко. […]...
27. ЧЕКАННЯ Лесі Звідки це нахлинуло, не знаю. Непогасним полум’ям горю, І в думках лечу за небокраї, І лише з тобою говорю. […]...
28. СПОМИН В рожевій куряві дорога, Рожеві села в далині… О, як дзвінко, голоснорого Ти відкликаєшся мені! Ще вітряки – як на […]...
29. ПІДЗЕМНЕ ЗОО “Живуть під містом, наче у казках, кити, дельфіни і тритони…” Б.-І. Антонич Живуть кити під містом. І тритони. А ще […]...
30. ІМПРОВІЗАЦІЯ Вітре, вітре, дми на ватру, Постав мені, вітре, варту, Щоб моя бурханна ватра Лише сонця була варта. Постав варту з […]...
31. СЕНС ЖИТТЯ Де реальність, де сон – Чи збагну до пуття? Сірий морок Минуле сповив пеленою – Мов не я, а хтось […]...
32. ДО СВІТЛАНИ Світ очей моїх, Світлано, Мріє диво – снів. І далека, і жадана, Як Сирени спів! Роз’єднали невблаганні Океани нас… Я […]...
33. СКОВОРОДА Піти, піти без цілі і мети… Вбирати в себе вітер і простори, І ліс, і лан, і небо неозоре. Душі […]...
34. КАННИ Канни цвітуть над морем… Канни – червоні чайки! Зором своїм червоним Палахкотять над морем, Наче вони не канни – Квіти […]...
35. “Так просто все: напишеш каяття…” Так просто все: напишеш каяття – І роздобудеш право на життя. Лише десяток слів чи, може, фраз – І все […]...
36. “В зорянім серпневім павутинні…” В зорянім серпневім павутинні Нап’яли блискуче полотно. Просто неба, у дворі правління Леніна показує кіно. Чорно-білий фільм, але багряні Юрми, […]...
37. “Що менше слів, то висловитись легше…” Що менше слів, то висловитись легше. Горни, поете, їх замети цілі! Гасай у колесі своєму, векше… Ах, марний біг! Ах, […]...
38. НА ПЕРЕХРЕСТІ ОСЕНІ Й ЗИМИ На перехресті осені й зими Навряд чи варто зачинать love story. Ліси порожні і поля просторі – Чи ж в […]...
39. РЕВОЛЮЦІЯ (уривок) На площі – в юрми – на мітинг вінки несіть – вінки й гірлянди з тремтінь-мигтінь з революційних прядив. На […]...
40. БРИНИТЬ МОЄ ПЕРО Володимирові Коломійцю Озвучене піснями, бринить моє перо. Брати мої, за нами – Вітчизна і народ. Росте в землі глибокій старий […]...