ПІДНЕСЕННЯ
На лівім березі Дніпра
Возводять церкву п’ятибанну.
Щоранку з сонного туману
Мов піднімається гора.
І ось вона сягнула неба,
Поцілувалася із ним,
А небо сяєвом рясним
Її накрило превелебно.
Там, де колись стояв Батий,
Готовий за Дніпро ступити,
Щоб Київ кровію залити,
Там хрест піднявся золотий.
Де Україна голосила
Над дітьми вбитими колись,
Там віщі бані возвелись
І появилась Божа сила.
А Божа сила захистить
Піднесене лівобережжя,
Священне київське безмежжя,
Небесну й дніпрову блакить.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)
Related posts:
- МОЄ ПІДНЕСЕННЯ Хутко-хутко в мене виростуть крила І покину я позичені вітрила Ах як це гарно і як чудово Я почуваю як […]...
- МЕЧ ЗЕМЛЮ РУБНУВ, У КРОВІ ПОТОНУВ Над нами висів меч, нині спадає, І крушить він нас – аж лихо волає. Над Авеля кров’ю земля голосила, А […]...
- “Україна моєї великої дорогої ідеї…” Україна моєї великої дорогої ідеї Перетворилась в Україну мого великого болю. За неї губили життя мої предки, Син дорогу поклав […]...
- Скульптор І хаос в ньому сколихнувся морем, І вихлюпнув до самого зеніту Гранітний смерч, і з брили моноліту Постав юнак з […]...
- МІЙ ХРЕСТ Сьогодні вечір, а вона – з ними. Сьогодні вітер, а я сам, знову. Оце мій хрест, зніміть його з мене. […]...
- “Не хижі заклики пожеж…” Не хижі заклики пожеж, Не безнадійний рев гармати, – В поля майбутнього зайшла ти, Минулу радість в них знайдеш. Де […]...
- Початки Києва Над Дніпром широким, вільним, Де луги й степи цвіли, Наші прадіди поляни Оселились і жили. Хлібороб робив у полі, Пас […]...
- “Для мене ваші оплески бурхливі…” Київським слухачам Для мене ваші оплески бурхливі – Немов біблійні сурми в давнину, Що в світ котили радісну луну, Подібну […]...
- ТРИ СКАЛИ В ТИСЯЧОЛІТТІ На річницю Острога Провінційне прадавнє містечко, Але назва ця древня – Острог! Є Остер, як горіх – Берестечко, Але є […]...
- КИЇВСЬКІ ВОГНІ О Києве! До палахких долонь каштанового листя схвильваний доторкуюсь устами. Здіймаюсь на твої високі кручі і чую гул – напружена […]...
- “Ані вік золотий, ані срібний…” Ані вік золотий, ані срібний… Помаранчевий тане туман. І стоїш ти такий непотрібний. А довкола вирує майдан. У нові, у […]...
- СТАВ ДНІПРО! Став Дніпрою. Зомліли в сумі Сніжно-білі явори. Я один стою в задумі Край гори. Сила велетня закута. Груди вкрив холодний […]...
- До каменнаго гробу, Христе, не кладися До каменнаго гробу, Христе, не кладися, В окамененном сердцу моєм положися. ВЂм, же єст твердЂйшеє над діямент-камень, Которого не скрушит […]...
- УКРАЇНА Україна – плантаторське поле, Україна – лиш ярем скрипіння, Україна – плачі й голосіння, Які не вщухають ніколи! 1943...
- “Україна копає городи…” Україна копає городи. Може, рік, може, вік проживе. А коли вже державу спородить, Тоді й небо візьме за живе. Україна […]...
- Зруйнування Києва Проплило сімнадцять років – І татари знов прийшли, Знову їх заржали коні І верблюди заревли. Здобули вже Переяслав, Вже Чернігів […]...
- “Я не сам, кохана, тут не сам…” Я не сам, кохана, тут не сам, Бо і тут, у цих краях незмінно Тим же я радію небесам, Та […]...
- НИВА Гей ти, ниво, твого гону Від Карпату аж до Дону! Та широка ж, як погляну,- Геть укрилась килимами, Огорнулася лугами, […]...
- ПЛАКАТ ОДЛИГИ І дзвенить золоте цебро, і струмить золотий Дніпро. І однаково сонце б’є у чужі серця і моє. І страшенно багато […]...
- ПРОЩАННЯ Неначе востаннє дивлюсь на Дніпро, Хоч так випадково дісталась до річки, Бо поспіхом сплутала електрички У галасливій юрбі метро. Завмерла […]...
- ПРОЩІ. За Гейне Лежить козак молодесенький Да на хорування; Коло його стара мати: – Сину мій коханий! Тепер літечко надворі, Ідуть люди в […]...
- “Чи то світ ошалів…” Чи то світ ошалів, – най би шлях його трафив, – Чи то люд перевівсь на овечий табун?! Бо колись […]...
- “Карпатський бук…” Карпатський бук і слобідська раїна, Красуня Тиса й велетень Дніпро – Це все моя прекрасна Україна, Об’єднана на щастя і […]...
- Занепад Києва Умирає, гасне Київ, Сонце нашої землі, Не пливуть уже до його Ні човни, ні кораблі. Не пливуть Дніпром у море […]...
- “Зустрів кулю за лісом…” Зустрів кулю за лісом Саме там, де посіяв жито! За яким бісом Стільки було прожито! Прийшла баба, проголосила… Невеличка дірка […]...
- ТИСЯЧОЛІТТЯ На прославу Хрещення України-Руси Над могутнім Дніпром – Могутній Андрій Первозванний: “Хай відходить пітьма з Перуном, Бо зі мною приходить […]...
- НЕ СУМУЙТЕ Низько, низько похилилась Наша рідна хата: Не єдна любов до краю Більше з братом брата; Там, де кров лилась річками […]...
- “Поїзди прокричать і затихнуть…” Поїзди прокричать і затихнуть, М’яко вляжеться ніч у степах. Як дитина, засне Україна У садах, у зірках, в колосках. Буде […]...
- “Колись про любощі гарячі я мечтав…” Колись про любощі гарячі я мечтав, Про пишні кучері, про мирти та резеди, Про медові уста і про гіркі беседи, […]...
- РАДІОАКТИВНИЙ КИЇВ II Ясніє Чумацький шлях, скриплять мажі сузір’їв, тягнучись у майбутнє, лисніє старий Дніпро, мов лисий Шевченко, думаючи про минуле, не грайте, […]...
- ЗАМІСТЬ КОЛИСКОВОЇ І. Б. Не буду тобі такої: “Вже сон до вікон од плота, Вже вікнами сон в покої, На котика вже […]...
- ЗОЛОТИЙ ГОМІН + Над Києвом – золотий гомін. І голуби, і сонце! Внизу – Дніпро торкає струни… Предки. Предки встали із могил; […]...
- ВЛАСНА ПРОВИНА Живе і старждає щодень у мені Моя Україна, Клекоче у грудях неспокій і гнів, Як власна провина: За те, що […]...
- “Ой пішла я у яр за водою…” Ой пішла я у яр за водою, Аж там милий гуляє з другою. А другая тая, Розлучниця злая, Багатая сусідонька, […]...
- 10. БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ ДВОРЕЦЬ Хоч не зруйнована – руїна ся будова, З усiх куткiв тут пустка вигляда. Здається, тiльки що промчалась тут бiда, Мов […]...
- ПІДЗЕМНА РІЧЕНЬКА Моя душа підземна річенька пливе пливе в краї незнані а світ навколо тиха ніченька дзвенять пісні десь там весняні. У […]...
- МІЙ ОТЧИЙ ДІМ Благословенна синь озер, І Псло, і повів рути-м’яти… М. Рильський Благословенна та земля, Що полюбила звіку-зроду Труд ратая і коваля, […]...
- ЛИЦЕМІРИ За піввіку, що я вже відмірив, Понабачивсь-таки лицемірів… Він – діяльний, аж спина парує, Тільки хоче, щоб спина… чужа. Як […]...
- Я ДУМАЛА – МАКИ НЕСУТЬ Я думала – маки несуть, А то сонце заходило. Падали темно-вишневі пелюстки в росу І ховались у вечорових водах. Колись […]...
- ДО МОГО РОДОВОДУ Я – з колишнього Дикого поля, Перевитого піснею й житом, Де коли й ночувала сваволя, Та на ранок прощалась із […]...