ЗЛАМАНЕ ДЕРЕВО

Related posts:

1. ВОГОНЬ-ДЕРЕВО Мандарини надумав зрубати сухе вогонь-дерево навпроти пагоди, але потім задумався і зробив із нього пам’ятник. Написано: “Вогонь-дерево дало свою кров […]...
2. Я ХОЧУ ПОБАЧИТИ ДЕРЕВО Гірку насінину я в землю поклала, сказала: – Я хочу побачити дерево. Повільно дерева ростуть, але швидко встають бур’яни, мов […]...
3. “Людська душа, як дерево гіллясте…” Людська душа, як дерево гіллясте, Як дерево гіллясте при дорозі. Із вихором дорожнім прилітають І осідають біси на деревах. В […]...
4. “В зеленім лісі дерево одне…” В зеленім лісі дерево одне, – Чого воно найпершим пожовтіло? Росло як всі, до сонця лебеділо, Тепер стоїть задумливе, сумне. […]...
5. НА РІЦІ Верба, задивлена у воду, Милується на власну вроду. І лілеї срібляста квітка На синім плесі – як лебідка. І м’яко […]...
6. ДЕРЕВО Ось це дерево. Розлога крона. Кора гладенька, тепла. Я посадив його В день народження моєї матері. Це було давно: Мама […]...
7. ДЕРЕВО Вітри розносили сонця і сіно, Піском заносячи усесвіт, І очі грузнули від невбиральних видив. І крик, що коливав рівнину, Висів […]...
8. “Весна. Блакить. Бджола дзумить…” Весна. Блакить. Бджола дзумить. Сади в рожево-білім цвіті. Чарує погляд кожна віть, І відчуваєш мимохіть, Яке це диво – жить, […]...
9. ДЕРЕВО НА ПОРУБІ Суцільно зрубаний квартал Карпатського старого бору – Немов який нестримний шквал Пронісся, оголивши гору. І тільки дерево одне На все […]...
10. БАЛЯДА ПРО ФІГОВЕ ДЕРЕВО “Я – біблійне фігове дерево, Що не вродило плодів. Не гойдаю на своїм тілі М’якости листя, як інші, Не опірююсь […]...
11. “дерево парадоксальності” дерево парадоксальності корінням вгору посаджене росте і десь там під землею на ньому вже спіють квадратні груші...
12. “якщо дерево…” якщо дерево яке дасть мені останній рятунок вже ось-ось догризатимуть баби-яги і отруйні змії – чи хоч одне-єдине літаченя на […]...
13. У КЛІНІЦІ Лікарям Л. та М. Глейовим Учора ще здавалося: межа уже за крок… Та тільки засніжило, всім первосвіт відкрився. Біло-біло, смерть […]...
14. ПУЧНЯВІЄ ФІГОВЕ ДЕРЕВО “Uraltes Wehn vom Meer,… O wie fuhlt dich ein Treibender Feigenbaum Oben im Mondschein…” R. M. Rilke Будь при мені, […]...
15. “нічийний страх на кожне дерево…” нічийний страх на кожне дерево – трава доскочить до трави. і зівота перед куделею пушкъ замацує, як шви, – лише […]...
16. МИТЬ ВІЙНИ Була війна. А день бухтів. Акація кипіла. Було від неї та битнів на світі біло-біло. Не все, не все я […]...
17. ПРИТЧА ПРО ДЕРЕВО СМУТКУ Розкошує син царя Еллади у віночку благородних рис. Чистим злотом ковані палати споглядає нудно Кипарис. Але є у зніженого бога […]...
18. Я себе посеред ікони на дерево проміняв я себе посеред ікони на дерево проміняв і ніч прилипає до горла холодним вологим лезом вони справді кожної ночі підбирають […]...
19. “Не зло і не зламане в хащі крило…” Не зло і не зламане в хащі крило хитнули у вірі, а те, що піднесло, а потім пішло морозом по […]...
20. “Виходимо усі. Такі як є…” Друзям дитинства і юності Виходимо усі. Такі як є, Якими на оцій землі зросли ми, Стежинки всі оббігавши малими, Задивлені […]...
21. ВОСКРЕСІННЯ Мосяжні розлилися дзвони, Такі веселі! Летіла пісня над загони, Ставки і скелі. Морелі гнулись тонкогилі Під шум воскресний, Жасмин розцвівся […]...
22. “Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить…” Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить. Бляшаний звук води, веселих крапель кроки. Ще мить, ще мить, ще тільки мить і […]...
23. ВІРШІ НА СКЕЛІ Душа, як жінка – наревлась і спить, Здригаючись вві сні високогрудо. Прекрасна мить: і серце не щемить, І не питають, […]...
24. “Павук снує невтомно сіті…” Павук снує невтомно сіті, Бджола нектар з квіток збирає. Усяк свою роботу має, Своє покликання у світі. І треба всім […]...
25. МОРЯК-СТЕПОВИК У ВІДПУСТЦІ Серпень. Двір. Копиця сіна. Мати. Затишок. Бджола… І смугача біло-синя Хлопцю груди облягла. Так щасливо пахне літо Медом, кропом, молоком! […]...
26. “Засипало листям, засипало листям стежки…” Засипало листям, засипало листям стежки, Заглянула осінь, заглянула в серце й думки, Заглянула в очі холодною сталлю озер, І так […]...
27. ГРОЗА В ГОРАХ І тиша. І гори. І небо, й ріка, Що зорі шліфує в собі об каміння. В незрушнім повітрі сторожкість така, […]...
28. “Все ближче дзвонять дзвони…” Все ближче дзвонять дзвони, Життя людське – як мить. На голубі затони Із яблунь цвіт летить. Дивлюся, як поволі Ріка […]...
29. “Іще одна сумна калина…” Іще одна сумна калина На кладовищі зацвіла. Під нею ще одна людина Спочинок вічний віднайшла. Дощами обрій просльозився – І […]...
30. “Як із туману, місячно, біло…” Як із туману, місячно, біло Крізь мережані дрібно рядочки Сходить ніжно дівоче тіло З павутинно легкої сорочки. Пальці морозить тремкі, […]...
31. “Осінній день. Верба. Ставок…” Осінній день. Верба. Ставок. Вода під берегом хлюпоче. Останній золотий листок Між голих і сумних гілочок Затято на вітрах тріпоче […]...
32. “Сивий дід…” Сивий дід Садить дерево. Ледве тримає в руках лопату – Садить. Ніхто не питає, Навіщо він садить Дерево. А дід […]...
33. ЛІТО Одцвіли кульбаби у гаю, Облітають, мов пороша біла, Нагадавши молодість мою, Що давно так само облетіла. Сонце піднялося у зеніт, […]...
34. ГАРАЛЬДІВ ПЛАЧ О горе! Ставна і рослава, З обличчям, як сонце ясне, Киянка, дочка Ярослава, Не хоче за мужа мене. Я з […]...
35. “Посеред літа в травах голубих…” Посеред літа в травах голубих Зустрів я дерево, що думало про осінь. Стояв під ним хлопчина льонокосий І годував з […]...
36. РАНОК Так закипав ранковий чай. Зламалась ніч об грані вікон І погляд твій німів од крику, Чи може, крик у нім […]...
37. СТРІЛЕЦЬКА ПРИГОДА Нині ранесенько, геть ще до зірниці, Встав я потихоньки, швидко ся зібрав, Кинув через плечі кріс та й порошниці, Домовим […]...
38. НЛО Я на лузі лежав горілиць; Надлетіла тарілка з блакиті, З неї вийшли аж сто янголиць І бджола в золотім оксамиті. […]...
39. НАДВЕЧІР’Я Напоєна вогнем, насичена паланням, зависла над селом підхмарена блакить, поширшала, мов звук, вечірня мить зростання: женеться вгору тінь – її […]...
40. НАДВЕЧІР’Я Напоєна вогнем, насичена паланням, зависла над селом підхмарена блакить, поширшала, мов звук, вечірня мить зростання: женеться вгору тінь – її […]...