“Відцвітають літа, перходять у пам’ять…”

Related posts:

1. “Відцвітають роки пелюстками жоржин…” Відцвітають роки пелюстками жоржин Над дівочими лицями наших дружин, І сипнуть від очей промінцями морщин, Що в них гріються з […]...
2. “Є день такий, коли нема печалі…” Є день такий, коли нема печалі, Нема турбот, а є вітри і море, І кораблі, припнуті до причалів, І небо […]...
3. “Минули літа молодії…” Минули літа молодії, Холодним вітром од надії Уже повіяло. Зима! Сиди один в холодній хаті, Нема з ким тихо розмовляти, […]...
4. НАЙДОВШИЙ ДЕНЬ ЛІТА Прогнулась вишнева різка, Мов сіла душа чужа. І сонце упало різко, Зіскочивши із ножа, Й так червоно розлилося, Скривавивши небокрай… […]...
5. Три літа І день не день, і йде не йде, А літа стрілою Пролітають, забирають Все добре з собою. Окрадають добрі думи, […]...
6. ПАМЯТЬ Люди теряют память, Как зонтики в метро. Что важно вчера – Забыто давно. На карнавале смерти Первая маска – ложь: […]...
7. ПАМЯТЬ Только змеи сбрасывают кожи, Чтоб душа старела и росла. Мы, увы, со змеями не схожи, Мы меняем души, не тела. […]...
8. НА ПАМЯТЬ В края далекие, под небеса чужие Хотите вы с собой на память перенесть О ближних, о стране родной живую весть, […]...
9. ВЕЧНАЯ ПАМЯТЬ Над смертью вечно торжествует, В ком память вечная живет. Любовь зовет, любовь предчует; Кто не забыл,- не отдает. Скиталец, в […]...
10. “Вже літа відлітували…” Вже літа відлітували. Літо. Спокою ж нема. Гирю, що в одній тримали, Не утримать обома… Перемнеться, перетреться, Розхлюпнеться до основ. […]...
11. Думка (“Нащо мені чорні брови…”) Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні […]...
12. “Зусібіч облягло дощем…” Зусібіч облягло дощем, І хмари йдуть, немов на плаху. І ятриться глибокий щем, І можна з розпачу заплакати… Та, власне, […]...
13. “Така шалена стужа…” Така шалена стужа, Така крута зима. У хаті хлопчик тужить За тим, чого нема. До вікон припадає, Щебече, мов пташа. […]...
14. “Предовгим поглядом, що за літа сягає…” Діду Кузьмі Предовгим поглядом, що за літа сягає, вже бачиш рай і хмар летючих зграї. Слова відходять, звуки відлітають, чіткішає […]...
15. “Чого вода каламутна…” Чого вода каламутна – Чи не хвиля збила? Чого ж я смутна, невесела, Чи не мати била? Мене ж мати […]...
16. “Чекала з армії два літа…” Чекала з армії два літа, Прийшов – не глянув, обминув. Притихла, знічена й розбита, Але недовгим смуток був. Утерла сльози:”Ет! […]...
17. “Посеред літа в травах голубих…” Посеред літа в травах голубих Зустрів я дерево, що думало про осінь. Стояв під ним хлопчина льонокосий І годував з […]...
18. Пиши на адресу літа Пиши мені на зелену адресу літа. Послані поцілунки твої стануть найкращими новинами. Вранці знову про мою нову книжку писали в […]...
19. “Хвилини, години, літа…” Хвилини, години, літа – Життя, мов свіча дорогоряє. У чім його сенс і мета, Ніхто достеменно не знає. Не знає, […]...
20. ВИБІР Я проміняла мрію на усмішку, міраж крайнеба на земне тепло; життя розкрилось, мов чудесна книжка, потоком прагнень щастя потекло. Не […]...
21. Наука – Повідай, вояко, не парубок – порох, Чого це ти сяєш, як сонце на шпорах? Чого веселишся, смієшся потішно? Назавтра […]...
22. “Відмерехтіла далеч біла…” Відмерехтіла далеч біла, Сніги розтали – і нема. І жінка, що мене любила, Живе розлучена, сама. Вона не дзвонить і […]...
23. ЗЕРНО Покладу на долоні зерно: Скільки праці ввібрало воно, Скільки віри і поту святого В цій малесенькій крихті живого! Що ж […]...
24. ЕХ, ЛІТА, ЛІТА – Мав я, брате, жінку – ідеал краси. Талія тоненька, наче у оси. А тепер змінилась, а тепер – не […]...
25. ДО ЛІТА Споруднику пахощів, служителю квітки, на лицях у тебе вогніють нагідки, видмухуєш звуки лункі в соломинку, вимочуєш в річці надуту хмаринку. […]...
26. ВИГАДКА Аж не віриться… Людоньки! Царство природи! Запахущі гаї, і луги, й солов’ї, І нелякані трави, й неторкані води… І сліди […]...
27. ПІДУТЬ ЛІТА Підуть літа, і плуг терпіння Все глибше в серці ме орати, І я щороку му кидати В пустий загін нове […]...
28. РОЗКОЛОЛИСЯ ЛІТА Провістило журавлиний перелет. Розтулило спраглі дзьобики бруньок… Одягну я по-козирному кашкет І візьму самій весні під козирок. Та й піду […]...
29. “Літа вже не мчать…” Літа вже не мчать, як лошата прудкі в табуні, Повільно бредуть, як верблюди в піску марокканськім… Все легше когось підловити […]...
30. “Рік новий старе перебирає…” Рік новий старе перебирає (Тільки стукає новий у серце вірш), Знову ті ж обшарпані трамваї, Що не вміють їхати скоріш. […]...
31. ОБРЯД ЛІТА На плотах вмирало пізнє літо, йому світився соняшник в очах і скапував у жито. Господь кропив з живущої руки, але […]...
32. ПЛЕМ’Я ТОДА Біда, коли є цитруси і кава, коли в землі є золото,- біда! Біда, коли земля така ласкава, коли така правічна […]...
33. “І дні, і літа пропливають поволі…” І дні, і літа пропливають поволі, Як хмари осінні – холодні, сумні,- Сухоти, як шашелі, точать в неволі Застуджені груди […]...
34. “Теплого літа чарівність…” Теплого літа чарівність, Сад за вікном спочиває, В шибу – стукає північ, Скрип – хтось вікно відчиняє. На смуглій руці […]...
35. “Цей біль – як алкоголь агоній…” Цей біль – як алкоголь агоній, як вимерзлий до хрусту жаль. Передруковуйте прокльони і переписуйте печаль. Давно забуто, що є […]...
36. ВЖЕ БРАМИ ЛІТА ЗАМИКАЄ ОСІНЬ Задощило. Захлюпало. Серпень випустив серп. Цвіркуни й перепілочки припинили концерт. Чорногуз поклонився лугам і садам. Відлітаючи в Африку, пакував чемодан. […]...
37. “Як в гарячу пору літа…” Як в гарячу пору літа Висиха мілке озерце, – Так без ласки, без привіту Молоде черствіє серце. Завше смуток супить […]...
38. “Отакого літа ми не мали…” Отакого літа ми не мали: Ластівки дітей собі вже мали, Вище вікон вигналися мальви, Розсміявся на городі мак, І до […]...
39. ДОРОГА – СЕРЕД ЛІТА – У ПОЇЗДЦІ Через літо – та до неньки я: Чорне горенько ж не спить. Павутинкою тоненькою Мамин біль в мені бринить. Перетнуто […]...
40. “Два вже літа скоро пройде…” Два вже літа скоро пройде, Як я закохався; Якби знав я своє горе, Лучче б був не знався Я з […]...