“Шалена і дика гриміла гроза…”
Шалена і дика гриміла гроза,
Гнучка і покірна хилилась лоза,
А дуб не здавався, стояв, як титан, –
І вирвав його із корінням буран.
Отак воно здавна у світі ведеться:
Частіш виживає, хто хилиться й гнеться.
Але тільки той, хто, як нелинь, вмирає,
Живе повноцінно, а не виживає.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- “Така шалена стужа…” Така шалена стужа, Така крута зима. У хаті хлопчик тужить За тим, чого нема. До вікон припадає, Щебече, мов пташа. […]...
- СЕРЦЕ СВІТУ Здається, серце не в мені живе, А десь назовні. Чи в зорі далекій. Я чую калатання світове І світової крові […]...
- ЗАВЖДИ В’ЯЗЕНЬ Самі собі будуєм тюрми, Самі в них потім живемо, Самі себе стережемо, Вже тюрем – тьма, і в тюрмах – […]...
- “Куня по вітру залягла…” Куня по вітру залягла – Струмками світла половіє 1 хилиться до чистої води… Чикрижить тишу очеретянка Та й знов пірнає […]...
- ГРОЗА В ГОРАХ І тиша. І гори. І небо, й ріка, Що зорі шліфує в собі об каміння. В незрушнім повітрі сторожкість така, […]...
- ДИКА КОЗА Дика коза, і вільна й веселенька, Спинається по ізраїльських горах І п’є з криниць водицю студененьку, Що по святих тече […]...
- ШЕВЧЕНКО Крізь хмару – хмара, крізь зорю – зоря, Крізь долю – доля, через сутність – сутнє. Отак крізь мужню музу […]...
- “ХТО-НЕБУДЬ В РОЗПУЦІ ДЕ-НЕБУДЬ НА СВІТІ…” З Райнер Марія Рільке Хто-небудь в розпуці де-небудь на світі, Хто-небудь в розпуці без причини на світі – В розпуці […]...
- ТУГА СЕРЦЯ Літа мої молодії, Вам вже не вертаться; Душі моїй прийшла пора Слізьми обливаться. Серцю мойму як хотілось, Так не удалося: […]...
- “Гроза в степу…” Нас було двоє в однім наметі, Біля вогню ми єдині були. Транзистор читав нам новини планети, І зорі над нами, […]...
- “Гроза відшуміла за місто…” Гроза відшуміла за місто, За дальні діброви й гаї. І небо, як очі твої, Одсвідчує молодо й чисто. Усе оповито […]...
- “Пройшла гроза і землю освіжила…” Пройшла гроза і землю освіжила, Повеселіли і дерева, й квіти. А яблуню, що буря повалила, Уже не воскресити. Була – […]...
- “Не маю зла до жодного народу…” Не маю зла до жодного народу. До жодного народу в світі зла не маю. Чому ж тоді все важчає мені […]...
- “Років тягар ляга мені на плечі…” Років тягар ляга мені на плечі, Мій полудень зі мною вже на ти, І все частіш повторюю, до речі: Життя […]...
- РОДОВІД ЗЕРНА На дні правічної могили знайшли історики зерно. Воно не вмерло, не зогнило, в землі поховане давно. Крізь тіло пращура оспале […]...
- ЖИТТЯ Розбуджений ласкавим сонцепроменем, крихкий листочок дзьобиком гостреньким проклюнувся з липкої шкаралупи, довкола роздивився насторожено. НАРОДЖЕННЯ Укмітив спостережливий листочок своїх зеленоротих […]...
- “Щороку вмирає трава…” Щороку вмирає трава І листя з дерев облітає. І час прибирає права На все, що квітує-буяє. І наше життя – […]...
- ТАРАСОВА МАТИ Живе й не вмирає шевченківська мати, Колгоспна кріпачка, забута не раз. Синове-поети пішли в дипломати, А з нею зостався єдиний […]...
- “Відмерехтіла далеч біла…” Відмерехтіла далеч біла, Сніги розтали – і нема. І жінка, що мене любила, Живе розлучена, сама. Вона не дзвонить і […]...
- ГРОЗА Як легко нам любить весною Бурхливу тимчасовість гроз З їх перспективою ясною, Коли уже минув мороз. Як прото бачити у […]...
- ГРОЗА Стоишь ли, смотришь ли с балкона, деревья ветер гнет и сам шалеет от игры, от звона с размаху хлопающих рам. […]...
- ГРОЗА Содрогаясь от мук, пробежала над миром зарница, Тень от тучи легла, и слилась, и смешалась с травой. Все труднее дышать, […]...
- “Минуле не вернуть…” Минуле не вернуть, не виправить минуле. Вчорашнє – ніби сон, що випурхнув з очей. Як луки на весні ховаються під […]...
- “Ми – опришки, батьку, як і Довбуш…” Моєму батькові, колишньому повстанцеві, і синові, члену проводу УНА. Ми – опришки, батьку, як і Довбуш, – Доля ця нікого […]...
- ВЕСЕННЯЯ ГРОЗА Люблю грозу в начале мая, Когда весенний, первый гром, Как бы резвяся и играя, Грохочет в небе голубом. Гремят раскаты […]...
- ГРОЗА НАД ДУНАЄМ Палахкотить гроза понад Дунаєм. Скипають води. І чорніє мла. З’єдналось пекло з громовистим раєм. Хвала Іллі, що гримотить, хвала! Земля […]...
- ГРОЗА ИДЕТ Движется нахмуренная туча, Обложив полнеба вдалеке, Движется, огромна и тягуча, С фонарем в приподнятой руке. Сколько раз она меня ловила, […]...
- “Оця весна, оця гроза пресчиста…” Оця весна, оця гроза пречиста, Над містом галопуючі громи… Серця бруньок розпурхуються в листя, Між цього і відроджуємось ми. Високо […]...
- ГРОЗА МОМЕНТАЛЬНАЯ НАВЕК А затем прощалось лето С полустанком. Снявши шапку, Сто слепящих фотографий Ночью снял на память гром. Меркла кисть сирени. B […]...
- “Гроза пройшла… зітхнули трави…” Гроза пройшла… зітхнули трави, Квітки голівки підняли, І сонце, тепле і ласкаве, Спинило погляд на землі. Здаля розвіялись тумани, Знов […]...
- “Гроза пройшла, і сліз безкрає…” Гроза пройшла, і сліз безкрає На листях, травах, на квітках, Ласкаво, ясно сонце сяє І відбивається в сльозах. 1905...
- ГРОЗА В ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ Широким листом виноград-лоза Затріпотіла, ніби в сітях риба… Сьогодні вранці вдарила гроза, Як благовісник радості і хліба, І перше поздоровлення […]...
- “Гроза проходила десь поруч…” Гроза проходила десь поруч. Було то блискавка, то грім. Дорога йшла кудись на Овруч в лісах і травах до колін. […]...
- СТАРА ХАТА На тин плечима сперлась хата. Стара, покинута, горбата, Уже оглухла і осліпла, А все ще тягнеться до світла. Вже не […]...
- ДЕРЕВО Ось це дерево. Розлога крона. Кора гладенька, тепла. Я посадив його В день народження моєї матері. Це було давно: Мама […]...
- ВЕСНА Розцвітає весна божа, Змінились морози, Все дерево набростилось, Розвилися лози. Скрізь, де глянеш, гарно в полі, – Радість після горя; […]...
- ПРОХІД Утікаю від самотніх стін у юрбу, що мов барвистий гомін. Йде зі мною поруч – довга тінь, що із нею […]...
- “Смерть, як ловець, ладнає сіті…” Смерть, як ловець, ладнає сіті На все живе у білім світі. Не обійти їх, не минути, І мить між бути […]...
- СМЕРТЬ ЛАНКОВОЇ Вмирає жінка. Голова її горда Вже осипається зимнім цвітом. Ще й коса золота, як той гострий орден, Що понесуть за […]...
- “І небо невмите, і заспані хвилі…” І небо невмите, і заспані хвилі; І понад берегом геть-геть Неначе п’яний очерет Без вітру гнеться. Боже милий! Чи довго […]...