РЯСТ

Related posts:

1. “Ліси у ряст убралися барвисто…” Ліси у ряст убралися барвисто, Дощами квітень рясно відшумів. Під молоді перегуки громів Зійшов на землю травень урочисто. Зело відчуло […]...
2. “Вогнем осіннім спалахнуть…” Вогнем осіннім спалахнуть Ліси, і над лісами Пташині зграї попливуть, Підхоплені вітрами. А потім листя облетить, Пожухне й почорніє, І […]...
3. “Цвіте барвінок, ряст цвіте…” Цвіте барвінок, ряст цвіте, І терен зацвітає. І соловей співа про те, Про що віки співає. Вслухаюсь у його пісні, […]...
4. “Як дружно й рясно сад розцвів…” Як дружно й рясно сад розцвів, Як весело буяє! А скільки визріє плодів, Про це ніхто не знає. Немало цвіту […]...
5. “Прийде пора – і я цей світ покину…” Прийде пора – і я цей світ покину, Нащадкам залишу як заповіт Думками обіймати цілий світ І над усе любити […]...
6. “Так смутно прекрасні осіннії дні…” Так смутно прекрасні осіннії дні, Як з шелестом листя пожовкле спадає, Нечутно той шелест за літом ридає, Що вснуло в […]...
7. “Благословенний час вертання…” Миколі Плав’юку Благословенний час вертання Птахів із вирію, коли Весна іще холодна й рання, І небеса ще не цвіли Блакитним […]...
8. З дерев опадає убрання З дерев опадає убрання, і вітер у сурму гука. Покірна краса умирання, чому ти мені так близька? І осінь, і […]...
9. ПОРА ВОСКРЕСІННЯ Природу знов охоплює весна І світ у свіжих соках молодіє, В старечих вербах, древніх ясенах Вино зелене буйно сповеніє… Пора […]...
10. “Вийду в поле, стану серед жита…” Вийду в поле, стану серед жита, Задивлюся в небо голубе. Земле рідна, скільки буду жити, Стільки і любитиму тебе. А […]...
11. “Краса, розміряна краса…” Краса, розміряна краса, Вже не одягне цю країну. Хіба, як перше, – небеса Так само родяться і гинуть? Уже не […]...
12. Напровесні понад ярами напровесні понад ярами воскресне темрявою дудочка із глини дівчат-сиріт покличе до діброви почути як зозуля сіє ряст дух притаївши цвісти […]...
13. FRS POETICA Мій вірш повинен бути хмільний Як плід земний Німий Як перстень на руці старий Тихий мов з-під вікон двох Камінний […]...
14. “На кручах київських бузок…” На кручах київських бузок Під вітром закипає. І крізь мереживо гілок Славутич проступає. Над ним бездонні небеса І чайка кружеляє. […]...
15. “Вільшина, верби, осока…” Вільшина, верби, осока. Кущі над берегами. І ледве котиться ріка Зеленими лугами. Синіють мирно небеса, Пливе хмарина біла… Спокійна, стримана […]...
16. “Одквітували сливи й вишні…” Одквітували сливи й вишні, Осипались, як дні колишні. І під могильними хрестами Лежать мої діді з батьками. Дивлюсь на зорі […]...
17. “Гніздо лелече. Осокір…” Гніздо лелече. Осокір. Стежина до криниці. І повен пахощами двір – Квітують чорнобривці. Дивлюсь – і погляд відвести Мені від […]...
18. “Краса й любов – як ранішня роса…” Краса й любов – як ранішня роса, Що навмання освіжує левади. Та тільки сонце вийде в небеса – Зникає все, […]...
19. ДРУЗЯМ-ПОЕТАМ І СОБІ Помовчім, як нічого сказати, Не жонглюймо словом без мети. Не вбираймо у модерні шати Метушні дрібної, суєти. Слово має діло […]...
20. НАГЛИЙ СНІГ Зненацька, враз на щемну зелень, на пізні трави сніг упав, Закрупотіли білі зерна, закружеляла невесело крупа солона, як ропа. Вдягнувся […]...
21. “Повні крони осіннього вітру…” Повні крони осіннього вітру, А ріка – золотого безмов’я. В синім небі купаються віти, Пахне в лісі грибами й здоров’ям, […]...
22. “У СОНЯШНИХ ГАЛЯВИН ТИШІ…” У соняшних галявин тиші Осіння править благодать, Прудкі бурундуки чутніше Опалим листям шарудять. Я до сухого шарудіння, Завмерши, прислухаюсь мить, […]...
23. ТРИ ЖОЛУДІ Олесю Гончару Осінній день на хуторі Надія Для нас у травах яблука збира, Від степових курганів вітер віє, І жолуді […]...
24. “Люди йдуть із вербою…” Люди йдуть із вербою – Люди святять вербу… Ми сьогодні з тобою Розриваєм табу. Заборонений плід – Як солодка верба, […]...
25. “Білого гриба запах сниться – тулиш до листя…” Білого гриба запах сниться – тулиш до листя губи припухлі свої – націловані… Прокидайся! Небо, всмоктане стромом взору, стискає птицю. […]...
26. КРАСА! Мій друже! Я Красу люблю, І з кожної хвилини Собі ілюзію роблю, Бо в тій хвилинності ловлю Я щастя одробини. […]...
27. Його вулиця Він теж мріяв про прим’яту траву, про блузку, розстебнуту на грудях, він був молодим – ледве виповнилося вісімнадцять років. Тільки […]...
28. ЩУЧЕ Озер осінніх сонні небеса, І щучі дні, наструнені на спінінг, І помідорів на росі наспілих Краса притомлена, примружена краса. Удар! […]...
29. “Я ще живу і думаю по-літньому” Я ще живу і думаю по-літньому. Це все іще якось не по мені: і небеса з птахами перелітними, і ті […]...
30. Осінь вечір пора вмирати осінь вечір пора вмирати голос кришиться на вітру сон раптовий як алігатор підкрадається угору теплий місяць до ока липне над […]...
31. “осінь вечір пора вмирати…” осінь вечір пора вмирати голос кришиться на вітру сон раптовий як алігатор підкрадається угору теплий місяць до ока липне над […]...
32. ВІДПУСТКА Срібляста стежка на воді, На березі – вогні. І зорі, як у неводі, У темній глибині. Сиджу собі на камені, […]...
33. ПОРА Пора звикати до суворих слів, Твердих, як золоте дубове брусся, Пора навчити дочок і синів, Що Україна – мати, не […]...
34. ВЕСНЯНЕ Прекрасна пора травнева, Коли у цвіту дерева – Черешні рясні, каштани… Птахи вже звили гнізда, Пісню чуть гармоніста… Скоро вже […]...
35. ВЕСНЯНИЙ ДОЩ Хай буде дощ! Хай води щедрі Напоять землю! Хай Ай-Петрі Ще хмар підкине з трону кам’яного! Всміхнеться сонце після того […]...
36. “Ріка в надійні входить береги…” Ріка в надійні входить береги. А як бундючно пінились потоки! Дзвінкі від буйства, сповнені снаги, Глушили світ, безмежний і високий. […]...
37. “Підбиті алгоголем таланти…” Підбиті алкоголем таланти, Мов крижні шротом… Блякне краса: Вимоклі у жабуринні, лататті, Хлюпаються – не летять в небеса. Збиті на […]...
38. “Боже мій, які розчарування…” Боже мій, які розчарування! Вчора ще вражаюча краса (Забивала дух від хвилювання_, Нині покидає небеса… Нині бачу змучену, зів’ялу (Хто […]...
39. НА ЗАХИСТ ЗИМИ На широкі поля, на плити, В тихі парки, в сумні сади Ще не встигла зима ступити, А ми кажемо: “Геть […]...
40. В ТІНІ ПАЛЬМИ В тіні пальми в’ються блющі, Мірт лицяється до рож. Цить, серденько, цить, химерне, Не тривожся, не тривож! Розспівались соловії, Сріблом […]...