Розкопки

Related posts:

1. НАРЦИЗ Він просить перед дзеркалом : “Прости!” І знову – стрімголов до книгозбірні : як в катакомбах, черепи примірні, лежать там […]...
2. “Мороз лютує, і сніги метуть…” Мороз лютує, і сніги метуть, І на душі, і в світі каламуть. Нові вожді, нові поводирі, Нове тисячоліття на дворі. […]...
3. РОЗКОПКИ Під терасами моря їх чекали руїни і скіфське минуле, широчезнії східці, врізані в чорний граніт, і череп’я вождів, що жили […]...
4. МАЗЕПИНЦІ Петру Васильовичу Куяну В Мазепинцях копаємо картоплю І так земля мазепинська п’янить… І бабиного літа срібна нить Бринить врочисто, радісно […]...
5. ЕКСПРОМТ Ох і сталось! – вночі кордон перейшла невідома корова, Дядько комісію (як в ООН!) зве терміново. …З боку сусідового і […]...
6. “Місяць воду вистелив габою…” Місяць воду вистелив габою, А по ній біжить ясне дитя… Цілу вічність пливемо з тобою В океані на ім’я Життя. […]...
7. “Цілу ніч цвіркун сюрчить у домі…” Цілу ніч цвірук сюрчить у домі, Цілу ніч заснути не дає, Цілу ніч розмиті, підсвідомі Милі серцю спогади снує. Ось […]...
8. ЖУРНАЛІСТСЬКИЙ ЕТЮД Далекі села і міста, Дорога – як струна. Недоціловані уста. Події. Імена. Вокзали. Візи. Суєта. Готельні номери. І дні складаються […]...
9. КРИК XX ВІКУ У небі тішились хмари, У небі сонце пливло, Під небом кривавіли чвари І лютувало зло. Земля, вагітна скорботою (Відчай їй […]...
10. ЛЮДИНА В АКВАРІУМІ Він був не рибою – людиною. Гаряча кров текла судинами. Та з дивності захмарної занурився в акваріум. Обріс по вуха […]...
11. “Конкістадори відкрили…” Конкіскадори відкрили За морем нові суходоли, Я – нашу Італію В вінку виноградників Під сходом і заходом сонця Від гір […]...
12. ГОЛОД Голодна синичка летить до вікна, І мишка за сиром спішить в мишоловку. Орудує голод піступно і ловко, І сила його […]...
13. “Плачет метель, как цыганская скрипка…” Плачет метель, как цыганская скрипка. Милая девушка, злая улыбка, Я ль не робею от синего взгляда? Много мне нужно и […]...
14. “…І ось я ляжу, – родючий гній…” …І ось я ляжу, – родючий гній, – На скривавлений переліг… – Благослови єси, часе мій! Навчи мене заповітів своїх! […]...
15. УДОМА Попович приїжджає у село, Сусіди тихо сходяться до нього. “Ну як там, Павле, в космосі було?” Попович усміхається: “Нічого”. Він […]...
16. КАССЕТА Наговори мне целую кассету веселых слов.. И – уезжай опять. Я буду вспоминать тебя и лето Не только клавишу нажав… […]...
17. СНІЖОК МЕТЕ У КИЄВІ Сніжок мете у Києві, Гра вітровій в дуду… Не взнати вітровієві Куди я йду! Йду вулицею Леніна, Сніжок вкриває путь… […]...
18. СУБОТА ах який колосальний вечір море горілки море пива а тоді борюкання за кулісами раю за гратами кухні поміж плюшевих штор […]...
19. Наговори мне целую кассету Наговори мне целую кассету Веселых слов И уезжай опять. Я буду вспоминать тебя и лето, Ведь только клавишу нажать… Чешуйками […]...
20. ГЕЙ, НА ВЕСЛА! Гей, на весла, щоб понесла Буря човен на простір, Де свавільний вітер вільний Гонить хвилі вздовж і вшир! Там, на […]...
21. ЛАСКАВА ГОСПОДИНЯ Зайшов якось до знайомих тенор знаменитий. Стала його господиня ласкаво просити: – Заспівайте нам що-небудь з “Кармен” чи з “Аїди”! […]...
22. ПАМЯТЬ Люди теряют память, Как зонтики в метро. Что важно вчера – Забыто давно. На карнавале смерти Первая маска – ложь: […]...
23. СТОПЧАТІВ В моїм Стопчатові нові сади ростуть, Нові хати, нові родини й покоління, Хоч тут історія текла, як люта ртуть, Не […]...
24. НА ВІДХОДІ Дивлюсь на світ печально і тверезо, Плекаю мислі нові й молоді. Життя упало, наче камінь в плесо, Та йдуть ще […]...
25. ЄЛИЗАВЕТА КАТОЛИЦЬКА читаю у безмежжі моря книгу мудрости за скибами води що каравели оруть кілями нові світи виблискують на сонці самоцвітами не […]...
26. XII. “Нагадує день роки…” Нагадує день роки перед твоїм приходом: важкі китиці світла повисли на моїх повіках. І знову мозок розуміє нудні формули міста, […]...
27. ПРИКАЗКИ. ПЕРЕКУСІТЬ, ПАНЕ! Обсунулась стара гребля, Місток похилився, Спала річка невеличка, Млинок завалився. На камінні кілька хлопців Черепками грає, Аж ступою через греблю […]...
28. Разрушенный мир Ползают на коленках, что-то собирают, складывают в кучку. Что спрашиваю собираете? Осколки, отвечают, осколки разрушенного мира. Неужто, изумляюсь, мир уже […]...
29. НА СПИЛЯНОМУ ОСОКОРІ Ішов дід з містечка, через гору, у свій присілок, з трьома буханками хліба ішов у Маковщину. Найкоротша стежка туди – […]...
30. Треба зібрати стільний посуд треба зібрати стільний посуд підлити вазони відписати листа роздати все найдорожче треба бути готовою як увійде мій гість на морському […]...
31. “Ще просонню сповиті…” Із палицею пілігрима У нові села й городи Простує тінь неутомима Григорія Сковороди. М. Рильський Ще просонню сповиті Дніпрові береги… […]...
32. “І знову десь на обріях помалу…” І знову десь на обріях помалу Розгойдує незримі хтось кадила І синявою стеле, як бувало… І знову моя Осінь десь […]...
33. “Я замінила прозорий фаянс…” Я замінила прозорий фаянс На посуд з мальованих гарбузів, Я замінила свою діядему На волічковий, барвистий вінок. Тепер довкола мене […]...
34. І знову дощ і знову знову знову і знову дощ і знову знову знову ми мовчимо і знову мовчимо і знову не наважимось немов глумливий дощ підслухає […]...
35. МУЗЕЙ СТАРОЖИТНОСТЕЙ Як ми ходимо обоє нетрями старою дому!.. Гобелени і гобої славлять пару невідому, ніби бачать нашу змову: кожен дотик – […]...
36. ЛИСТ Забутий друг давно минулих літ Прислав листа, запрошує у гості. І враз війнуло зболено і гостро Солодким вітром проминулих літ. […]...
37. СТАРІСТЬ КАЗАНОВИ Кожного погідного ранку Казанова, одягнений в рожеві жіночі панчохи, виходить на вузькі левади міста збирати зомлілі метелики презервативів. Стіни його […]...
38. ЗОЛОТОШУКАЧІ (Філософія вічного міщанина) Всі ми – золотошукачі, дріб’язкові, розгрібаєм папери, шмаття, ріжемо стружку залізну, копаємо землю – кажемо: істини – насправді, шукаємо крупинок […]...
39. ВИШНЯ В ясный полдень, на исходе лета, Шел старик дорогой полевой; Вырыл вишню молодую где-то И, довольный, нес ее домой. Он […]...
40. ЕТЮД КОХАННЯ Кохати – нові землі відкривати, Нюанси свіжі і відтінки нові. Кохати – це щомиті дивуватись, Це – задихатись з подиву […]...