“Очі заплющу, згадую…”

Related posts:

1. ІV. “Очі заплющу і бачу…” Очі заплющу – і бачу: Летить чорнокрилий птах, Що хоче кров гарячу Точити по степах. Уха затичу – і чую: […]...
2. “Пада сніг, повільно пада сніг…” Пада сніг, повільно пада сніг, Ліс застиг, немов прадавнє військо. Розмовляє мати з обеліском… Пада сніг, повільно пада сніг… Пада […]...
3. “А той літак, що летить до країни соняшників…” А той літак, що летить до країни соняшників, не здійснить посадки, бо там немає аеродромів, а моя підказка, що той […]...
4. “Найлегше згадую жабу…” Найлегше згадую жабу. Точніше, її очі, страшніші від очей змії. Бо то очі жаби, яка в сутінках прийшла назавше забрати […]...
5. “Я сів не в той літак…” Я сів не в той літак Спочатку Думав я Що сів у той літак Але я сів Не в той […]...
6. ФРОНТОВИЙ ПРИВІТ Не всихає дерево родинне. Син росте. І я ще поживу… Бережу реліквію єдину – батькову світлину фротову. Бережу старе, зелене […]...
7. “Акації. Бджолині дзвони…” Акації. Бджолині дзвони. Пшениці колихливий лан. І маків полотно червоне, Рвучке і ніжне, мов талан. Гніздо в колоссі, мов колиска, […]...
8. ОСЕЛЯ І оком не зглянути – поле та поле далеке, і пада з крила на крило споловілий лелека: хитнеться земля то […]...
9. ОЙ, ТРЕМБІТИ, ГРАЙТЕ ЛУНКО (Під коломийки) Ой по горі, по горі Гонять вівці вівчарі. Гой-гай, хлопці, грай, Прийшла воля у наш край! А по горі Горяниці […]...
10. “Вечір, ніч, безмовне поле…” Вечір, ніч, безмовне поле, Профіль жінки у вікні. Підіймається, мов полум’я, Повен місяць вдалині. А під тим розлогим місяцем По […]...
11. КОЛИ В ТВОЇ ОЧІ ДИВЛЮСЯ Коли в твої очі дивлюся – Здається мені: Мов бачу я небо прозоре. Мов бачу брильянтових зір ціле море, Що […]...
12. КРАЙ ГОРИ По осені сумують край гори, Як жар пекучі, терен та шипшина. З кривавої, огненної пори Їх блискавка безжальна залишила. У […]...
13. БАТЬКОВА ХАТА У вінку веселого зела Вікнами до шляху і до поля Тиха й скромна, як селянська доля, Лебедіє хата край села. […]...
14. “Ми живемо отут, на землі, край Чумацького битого шляху…” Ми живемо отут, на землі, край Чумацького битого шляху, на узбіччі, де пахне полин і блакитний чебрець, де кропива глуха […]...
15. Україні Ти синім небом дивишся на мене, ‘ Щоб я, бува, душею не зачах. В моїх ночах – тополь свічки зелені, […]...
16. ТЮЛЬПАНИ ДВА Тюльпани два, мов ти зо мною, на двох краях життя пустелі даремне кличуть, лиш водою йдуть світла золоті тунелі. Червоне […]...
17. “Плачет метель, как цыганская скрипка…” Плачет метель, как цыганская скрипка. Милая девушка, злая улыбка, Я ль не робею от синего взгляда? Много мне нужно и […]...
18. ВЕРЕСЕНЬ Обсіялось. Зерно ще не зійшло. Поля лежать, мов скупані в блакиті. Край шляху зупинилося село І гріється у бабиному літі. […]...
19. КРАСНА ПЛОЩА В Москві по Красній площі я іду. Куранти б’ють, Сніжок лапатий пада… Кремлівську зірку бачу молоду І серце грає трепетно […]...
20. “Пашать нагріті сонцем спориші…” Пашать нагріті сонцем спориші, І жайвори купаються в блакиті. Люблю, коли у полі – ні душі І важко гнуться колоски […]...
21. ДУМАЮЧИ ПРО ШЕВЧЕНКА Думаючи про нього, виростаю нестримно духом, пiдiймаюсь по сонячних сходах до захмарних отих вершин, iз яких – таж немов на […]...
22. БДЖОЛА Сухий комиш, і мертвий блиск води, Порожні й голі хиляться сади. Підуть дощі, а там і сніг нагряне… Але всміхнулось […]...
23. “Не ховаю у пам’ять нічого…” Не ховаю у пам’ять нічого, перед нею ні з чим не таюсь: я боюся дитинства свойого, я гіркої сльозини боюсь. […]...
24. ХУДОЖНИКУ М. Тимчакові Дід брав ножа на неправду, Миколо, Хрускали з кров’ю біласті хрящі… Школи для тебе, великої школи Не вистачає […]...
25. Після заходу сонця почни Після заходу сонця почни міркувати про чорний букет, про аналіз вмирання весни на ерзацах веселих анкет, жалісливу повію Жанет – […]...
26. ПАМЯТЬ Люди теряют память, Как зонтики в метро. Что важно вчера – Забыто давно. На карнавале смерти Первая маска – ложь: […]...
27. ВІДСТАНІ Літак піднявся у небо: З висоти дерева – як водорості. З Місяця сфотографовано Землю: Кулька, що обертається. Здавалось, він гарна […]...
28. ПОВЕРНЕННЯ Ні, не спогад це, не ілюзія, Не солодкий то плід уяви. Знов закляклий стою у лузі я І мене облягяють […]...
29. АЖУРНА СУКНЯ Я клаптик побачив спідньої сукні Ажурної сукні під рухами ніг Ніжки як витонч струмні і струнні І в струнних акордах […]...
30. ТЕРНОВА ХУСТКА Бачу я знову і знову: жито шумує густе, мамина хустка тернова над колосками цвіте. Хустка схиляється долу, згадує грізні бої. […]...
31. МЕНІ НЕ ЖАЛЬ Мені не жаль, що нам судилось Нести до скону хрест розлуки, Моє чуття не раз сталилось На пробнім камені розпуки. […]...
32. ДВА КОЛЬОРИ Як я малим збирався навесні Піти у світ незнаними шляхами, Сорочку мати вишила мені Червоними і чорними нитками. Два кольори […]...
33. “Ой у полі дві тополі…” Ой у полі дві тополі, А третя калина… Над Дніпром пливе поволі Пісня журавлина. Над лісами, над полями На хмарині […]...
34. ТЮЛЬПАНИ Червоне золото тюльпанів на сірім сонці – танці з лика і механічний сад мелодій, де в чорних дисках спить музика. […]...
35. ПІДКОВА Була зима. Ішов зелений сніг. За ним – рожевий. Потім – фіалковий. І раптом протрюхикав на коні Дідусь Мороз. І […]...
36. “Народе рідний мій, сільський народе…” Народе рідний мій, сільський народе, Ще опівночі тінь зловіща бродить По тих страшних, забутих цвинтарях… Ще отогони живуть у димарях […]...
37. ЮДА Дика слива край шляху, Кущ маслин на горбі. Юда, відданий зраді, Сохне в журбі. Дика слива – як срібна Свічка […]...
38. “Хилились стязі, пнулись вгору…” Хилились стязі, пнулись вгору і хвилювались, як ковиль. Усе зловісніш і суворіш темніли черню корогви. Світ хижим птахом, звіром кидавсь, […]...
39. МЕДИТАЦІЯ Пригорнися до мене, Обігрій мою душу, Прожени люту стужу Й крижану заметіль. Я напружу стремена, Осідлавши гнідого, І помчуся в […]...
40. Разрушенный мир Ползают на коленках, что-то собирают, складывают в кучку. Что спрашиваю собираете? Осколки, отвечают, осколки разрушенного мира. Неужто, изумляюсь, мир уже […]...