КОНІ

Related posts:

1. КОНІ Івану Драчеві Івану Драчеві Коні-гривані – блискавки! Коні булані – лиск! Коні – у небі висянім, Коні – в Парижі […]...
2. ВОГНІ НЕОНОВИХ РЕКЛАМ Як прийде вечір, тут і там Зеленим, білим сяйвом, рижим Огні неонових реклам Кричать заклично над Парижем: “Зайдіть, мосьє! Зайдіть, […]...
3. “Наростаюь коні в дзвоні-перегоні…” Наростають коні в дзвоні-перегоні, Після того, як звели більшовики. Знов пасуться коні, фуркають в долоні, Воду п’ють з бідової ріки. […]...
4. “Прилетіли коні – ударили в скроні…” Павлові Загребельному Прилетіли коні – ударили в скроні. Прилетіли в серпні – ударили в серце. Ударили в долю, захмеліли з […]...
5. КОНІ Одкрий ріки, де зорі над скиртами, Де в ситнягах нуртують коропи, Гнучи на прив’язі нові стовпи, Тілисті коні крешуть копитами. […]...
6. “На рябому коні прилетіла весна…” На рябому коні прилетіла весна, Снігу сорок лопат їй прикидало плечі. На рябому коні що везла – не везла, Але […]...
7. КОНІ ГОЛУБІ Гасне сонце на горбі. Чаша дня допита. Скачуть коні голубі, лунко б’ють копита. Скачуть коні молоді, вже їх не догнати. […]...
8. “Він вночі прилетить на шаленім коні…” Він вночі прилетить на шаленім коні І в вікно він постука залізним мечем. Ти останнюю казку докажеш мені – І […]...
9. “Сняться ниви – гривасті коні…” Сняться ниви – гривасті коні! Крізь гарячий сухий туман Коливають вітрів погоні Жовтополий безмежний лан. Житнім хлібом, гречаним медом Духмяніє […]...
10. “Силует Богдана на коні…” Силует Богдана на коні, Величаві куполи Софії. Віри, і любові, і надії Вистачить на все життя мені. За Дніпром, в […]...
11. “Гей, летіли, мчали дужі коні…” Гей, летіли, мчали дужі коні! Стрічний вітер розсікали гриви І китайки віялись червоні За шапок палахтінням тріпотливим. Пронесли несамовито коні […]...
12. “І знову ті коні… Ті гриви червоні…” І знову ті коні… Ті гриви червоні, В які я чіплявся, неначе реп’ях, Впивалась цупка волосінь у долоні, Луною кришивсь […]...
13. І РВОНУЛИСЬ НЕСТРИМАНІ КОНІ І рвонулись нестримані коні, Крешуть іскри вогненні підкови! …Сіє осінь з розкритих долонь Позолітку на листя дубове. Кожний кущ багряніє, […]...
14. СПОЧАТКУ НА КОНІ Вподобав Гриць собі лоша Булане, струнконоге. Водиці, сіна чи вівса Щодня несе для нього. Сміються з Гриця хлопчаки: Погляньте ви […]...
15. ЗОЛОТИЙ КІНЬ Пам’яті Батька О, як голубив коника мій батько, Чесавши гриву, поячи з відра! Нікого в світі, жодного безхатька, Не допускав […]...
16. “Тремтіли коні на стерні…” Тремтіли коні на стерні, в тумані сивім. У старовинному вбранні ти йшла на сиглін. У плесі, ніби у душі, ховала […]...
17. “Ой майнули білі коні…” Ой майнули білі коні, тільки в’ються гриви, Тільки курява лягає на зелені ниви. Пронеслись, прогупотіли, врізалися в небо, Впала з […]...
18. ПОЕМА ПРО ВІТРИНИ Скляні очі кам’яниць, над ними чола балконів, рійний, стрійний танець світла красок, тонів. О місто, місто, місто – гігантний заліза […]...
19. ПОЛИВ’ЯНІ КОНІ На ярмарку старий гончар пантрує полив’яних коней, що табуном пасуться на строкатому рядні. А коники ж які! Бокасті та дзвінкі, […]...
20. “Біжать отари, коні ржуть, реве…” Біжать отари, коні ржуть, реве Тяжкий бугай на буйнім пасовищі, – І чорні птиці промайнули віщі, І чорна тінь поймає […]...
21. РАНОК Мов пісня, бродить сонце в тучах, От-от проллється… Із-за гір, З країни снів, мишей летючих, Під срібне цюкання сокир. Всміхнувся […]...
22. “Роздумано, важко ступали коні…” Пам’яті З. С-ської Роздумано, важно ступали коні. Ти лежала високо й спокійно, Сама непорушна, ти всіх вела. Суворі люди ішли […]...
23. “Вечеряють…” Вечеряють… Відчинене вікно. Вологий вітер Ворухнув фіранку. Рука здригнулась. Пролилось вино. – Поглянь-но, мати, Хто це там на ганку. – […]...
24. ХАТИНКИ НА СТЕРНІ У полі на світанні привиднілись мені полукіпки останні на злущеній стерні. Привиділось: мов арки, іражвіють серпи, червона молотарка дожовує снопи. […]...
25. “Стриножені коні хропуть уночі за горою…” Стриножені коні хропуть уночі за горою. У травах, над обрієм, місяця жовта чалма. То крадеться тьма?.. Хтось прикинувся темною тьмою?.. […]...
26. “Дощ на світанку стих…” Дощ на світанку стих, але за мить вія перейшов у вариво огненне. Сполохано ти горнешся до мене, а я тебе […]...
27. “Дощ на світанку стих, але за мить…” Дощ на світанку стих, але за мить він перейшов у вариво огненне. Сполохано ти горнешся до мене, а я тебе […]...
28. НА МАЙДАНІ Я не ридав од щастя на Майдані, Я знав, що кожна власть од сатани. І ті грішитимуть, що Богом дані, […]...
29. БАТЬКОВА ДОРОГА Це наснилося, можливо, чи привиділось мені, чи насправді сталось диво при досвітньому вікні. Що це діється зі мною? Хоч немає […]...
30. НА ОБОЛОНІ На Оболоні паслись коні, Цвіли луги на Оболоні. А де ті коні? Хто їх знає! Народ живе і не питає. […]...
31. КОНІ Води напившися з ясного джерела, Вертаються вони на поклики пастуші, І хитро щуляться у перволітків уші… Хвилина – і табун […]...
32. В ЗАТІНКУ ЧУДА В затінку чуда, в світлі надії так і живемо. Веснам радієм. Рано встаємо – будні чи свята. В сінях у […]...
33. ТАРПАНИ (Дикі коні) Де під вітрами плеще Інулець І ходять дрохви по вівсюг рославий, Там тарпани поскублюють отави І воду п’ють із чистих […]...
34. Я був на війні! В сорок першім Мені Не було навіть року, І все ж Я був на війні, У бою жорстокім. Я бачив, […]...
35. “Поволі звикаю до втрат…” Пам’яті Раїси Кириченко Поволі звикаю до втрат, Життя заставляє звикати. В хороми небесних палат Давно відійшли батько-мати. До них приєдналась […]...
36. ЩЕ ДЕ ТОЙ НАРІЖНИЙ КАМІНЬ в порожніх очних ямах жерця гнізда повні пташенят які пурхають у крові нагих жінок із світочами над головами попереду ярма […]...
37. “Над Парижем небо голубе…” Над Парижем небо голубе, Лувр застиг у Сені і Нотр-Дам… О Париже, не забудь тебе! Все, що бачив, Друзям передам! […]...
38. Початки Києва Над Дніпром широким, вільним, Де луги й степи цвіли, Наші прадіди поляни Оселились і жили. Хлібороб робив у полі, Пас […]...
39. “Дуби похмурі й мовчазні…” Дуби похмурі й мовчазні, Берізки світлі і веселі І рясту першого пастелі У чорнолісій глушині – Усе таке святе мені, […]...
40. МАЗЕПА VII І от Мазепа у Криму На виноградниках працює, А в дар за це – лиш бич йому… Жага в душі […]...