“Банальний дорожній роман…”
Банальний дорожній роман:
Вагонне купе, чаювання;
Вокзал, оповитий в туман,
Чужа сторона, і – прощання.
В імлі милий профіль майне,
І поїзд удаль прогуркоче.
І все, що минає, мине,
А пам’ять минати не хоче.
За роком роки пропливуть,
І десь на якімсь перегоні
Запрагне душа повернуть
Ту ніч у купейнім вагоні.
І сивий, мов лунь, дідуган
Всміхнеться думкам своїм тайним:
Колишній банальний роман
Тепер не здається банальним.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Роман На Волині в час той княжив Син Мстислава – князь Роман, Ворог злий бояр нікчемних, Друг селянства і міщан. Бив […]...
- “Роман мого життя близький до епілогу…” Роман мого життя близький до епілогу, В гаях прожитих літ блукає листопад. Надходить час мені збиратися в дорогу, З якої […]...
- “Ой по горі роман цвіте…” ФЕДОРУ ІВАНОВИЧУ ЧЕРНЕНКУ На пам’ять 22 сентября 1859 року Ой по горі роман цвіте, Долиною козак іде Та у журби […]...
- Мой роман Кто любит прачку, кто любит маркизу, У каждого свой дурман,- А я люблю консьержкину Лизу, У нас – осенний роман. […]...
- ПОЦІЛУНОК Приключилась ця пригода у лиху годину, В чорні дні, коли фашисти вдерлись на Вкраїну. …Їдуть разом у вагоні офіцер дебелий, […]...
- БЕРЕСТЕЧКО (Історичний роман) Це книга про одну з найбільших трагедій української історії – битву під Берестечком. Написана ще в 1966 – 67 роках, […]...
- ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА. ВАРІАЦІЯ НА БАНАЛЬНИЙ КИЇВСЬКИЙ СЮЖЕТ, або ж БАБА В ЦЕЛОФАНІ – НАША МАТИ …Корова – в багатьох старовинних і архаїчних релігіях символ плодючості, достатку і благоденства… Міфи народів світу Баба Христина, звісно, не […]...
- ПРЕРІЯ ЗОРЬ (Поема-роман, уривок) ХІІІ І раз ранком сталось так Хитавсь на воді пароплав І обоє зійшли сумний знак І поруч став Ти чуєш […]...
- НОКТЮРН: месяц гладит камыши Месяц гладит камыши Сквозь сирени шалаши… Все – душа, и ни души. Все – мечта, все – божество, Вечной тайны […]...
- У кінці дороги Лишився на останнім перегоні Вантаж років, дарованих судьбою, Я похилюсь у втомлені долоні Сріблястою, як місяць головою. Зайде за обрій […]...
- НІЧНИЙ ЕКСПРЕС Серед степу став на перегоні наш гримучий поїзд уночі. Загадкові промені червоні розчахнули сутінь, як мечі. У тремкому, дивному світінні […]...
- “Зажурився сивий сад осінній…” Зажурився сивий сад осінній В переддень снігів і холодів. Мерехтить на жовтих травах іній, На гілках – ні листя, ні […]...
- “Не хочу думати про те…” Не хочу думати про те, Що слід мій снігом замете, Коли навкруг земля цвіте І травень молодо шумить, А хочу […]...
- “Де ти, друже мій єдиний…” Де ти, друже мій єдиний? Розминулись ми в путі. За туманами ідилій жду тебе на самоті. Жду на тихім перехресті […]...
- РОКИ заламані у призмі віку роки – пробиті цвязами померлих роки – завішені на голосах покійників роки – одягані навиворіть всідають […]...
- “З глибокої тиші…” З глибокої тиші Виплив сивий кінь. Сивий кінь У синіх яблуках. З глибокої тиші Виріс блакитний ліс. Блакитний ліс Блакитного […]...
- ЯК ТО ВЕСЕЛО ЖИТЬ НА ВКРАЇНІ! Нема в світі країни такої, Як Україна наша свята. Кожний тут у розкоші, в спокої І граблями добро нагорта. Тут […]...
- ВАГОНОВОД Я з Вами розстанусь і буду десь в Чікаго Чи Мельбурні І там капризна доля може зв’ести нас. Я буду […]...
- АФГАНЦЕВІ Об чім ти замислився, білий, мов лунь, Обернений ликом печальним на Схід, Де, впаяний круто в небесну латунь, Ісламський півмісяць […]...
- “Дзвенять у відрах крижані кружальця…” Дзвенять у відрах крижані кружальця. Село в снігах, і стежка ані руш. Старенька груша дихає на пальці, їй, певно, сняться […]...
- Данило і Василько Залишив Роман княгиню І маленьких двох синів. На Волинь втекла княгиня Від боярських ланцюгів. Але й тут знайшли бояри. Небезпека […]...
- “Не впадайте у розпач (пролітають роки)…” Не впадайте у розпач (пролітають роки), Почувайтесь на відстані серця, руки, І топіте самотності сиві льоди, Поринайте у губ найсолодші […]...
- БУДКА І Біжить божевільна машина По степу… по степу… по степу… Пильно свердлить очима Пітьму сліпу. Захекано стане й затрубить: – […]...
- “Отепер, як додому приїду…” Отепер, як додому приїду На якихось там кількоро днів, Порозвішують очі сусіди, Як горнята на кіллях тинів. Так немовби хто […]...
- “Вже засипають очі прохачі…” Вже засипають очі прохачі, Що вже й ховаєш очі за долоні, Та відчинились двері й по вагоні Йде янголя – […]...
- НА ПОЛУСТАНКУ Летить наш поїзд на світанку через простори степові. На безіменнім полустанку стоїть хлопчина у траві. Стоїть і голову русяву услід […]...
- ПЕРЕСПІВ З НАРОДНОЇ Гей, у лузі та й не перше літо Виляга некошена трава. Гей, у полі та й не перше жито, Та […]...
- “Засяє день, і сутеніє…” Засяє день, і сутеніє. Сніги, як килими, лежать. Вітрець знемігся, тихо віє. Якийсь лісочок манячіє В далечині. Санки біжать. Якесь […]...
- КОЛИЗЕЙ Собирал Колизей много веков И друзей, и врагов. И стоит у стен гул – Камень до сих пор не уснул […]...
- “Де зазирають в прірву скелі…” Де зазирають в прірву скелі, Де, як поема, барвний світ, Над сном маленької оселі – Мов стрічка, синій оксамит. І […]...
- ДИТИНСТВО Де ви, дні матусиної ласки, Де ви, білі лебеді із казки? Як вас повернути, наздогнати, У яких світах вас одпитати? […]...
- “Тінь вечірньої птиці…” Тінь вечірньої птиці На екрані вікна. Панорама столиці, Голуба далина. Вийде місяць впідповні, Одіб’ється у склі На трамвайнім вагоні, Що […]...
- “І знову десь на обріях помалу…” І знову десь на обріях помалу Розгойдує незримі хтось кадила І синявою стеле, як бувало… І знову моя Осінь десь […]...
- ГОЛОД Хоч би світало… – Мамо, хліба! Підвівся батько: замовчи! Коло вогню в вагоні збились і мруть голодні втікачі. І дим […]...
- “Цілу ніч лютує шторм…” Цілу ніч лютує шторм, Злилося небо з морем. І нам незатишно обом – До ранку не говорим. Шматують простір блискавки, […]...
- БАБУНЯ ПЛЕТЕ У вовняний клубок Змотує роки – Розмотує роки. Зелена нитка швидко тече, Як весняні вечори… Нитка коротка, Але довго розмотувати. […]...
- ЛИСТ ДЯДЬКОВІ Сивий дядьку з вінцем печалі, Під хрестом нелегких доріг, Вкрились терням роки зухвалі, Де ти брів і блукав, як міг. […]...
- ЛЕЖАТЬ, ЯК ВЕЛЕТНІ Лежать, як велетні покійні, Шо згинули в тяжкій борні, Лежать грізні, однак спокійні – В якімсь містичнім вічнім сні. В […]...
- “Десь згасла зірка. Десь погасла доля…” Десь згасла зірка. Десь погасла доля. Десь синя хвиля хвилю доганя… А десь прадавній хрест сіріє в полі І хтось […]...
- “Відцвітають роки пелюстками жоржин…” Відцвітають роки пелюстками жоржин Над дівочими лицями наших дружин, І сипнуть від очей промінцями морщин, Що в них гріються з […]...