“Тюрми і голод, нещастя, убивства й помори…”

Related posts:

1. ГОЛОД 47-го РОКУ На широкім тапчані було місця мало – Мама хрестом лежала… Жебрак – із сусіднього села сивий дід Хомко – На […]...
2. СЕРП І МОЛОТ – СМЕРТЬ І ГОЛОД Відколи вкрали владу серп і молот, Людською кров’ю обагрився шлях! Убивцям чести начіпляли блях, Щоб між народів піднімати колот. Хто […]...
3. “Любов – то завжди є нещастя. То – мала річ…” Любов – то завжди є нещастя. То – мала річ. Як блиск оголення, як пісенька в забаві, Як лінія двох […]...
4. З ТЮРМИ Бряжчать кайдани, крики варти, Прокльони в’язнів – море муки. А мимохіть на білі карти Падуть важкі слова розпуки. Запала ніч. […]...
5. ТОВАРИШАМ ІЗ ТЮРМИ Обриваються звільна всі пута, Що в’язали нас з давнім життєм; З давніх брудів і думка розкута – Ожиємо, брати, ожиєм! […]...
6. МАЙЖЕ ПЕРЕКЛАД З ПРОВАНСАЛЬСКОЇ Я лицар і поет, не схожий на ханигу. Я не служу чужому королю. У відблиску меча читаю древню книгу і […]...
7. 2. ГОЛОД 51 Підлото скверни! Твій мерзенний вид І хижий зір за млою окулярів Мені, як мотлох, до нуди набрид, Що я […]...
8. ГОЛОД Над полем сохлим Мертві вітряки, Немов хрести над віршем Відзабутим… Руки несила підвести… Ще гірша, о, ще гірша Доля буде. […]...
9. ГОЛОД Нагодуйте мене, зогрійте!.. Підійміть з очей моїх перевесла побряклих вій!.. Ви налякаєте мене крихтою хліба, а я вас бліддю своїх […]...
10. ГОЛОД Хоч би світало… – Мамо, хліба! Підвівся батько: замовчи! Коло вогню в вагоні збились і мруть голодні втікачі. І дим […]...
11. ГОЛОД Голодна синичка летить до вікна, І мишка за сиром спішить в мишоловку. Орудує голод піступно і ловко, І сила його […]...
12. “Я вмер. Але лишився голод…” Я вмер. Але лишився голод тут, де гуляв із києм Кий. той голод має власний голос, і я тим голосом […]...
13. ВЕЛИКІ КРАПЛІ ДОЩУ Цей дощ починався якось не так, бо почали падати занадто великі краплі і струмки текли так бурхливо, що трохи не […]...
14. БАЖАННЯ Чому не можна перевернути світ? Щоб поставити все догори ногами? Це було б краще. По-своєму перетворити. А то тільки ходиш, […]...
15. “І як тепер тебе забути…” І як тепер тебе забути? Душа до краю добрела. Такої дивної отрути я ще ніколи не пила. Такої чистої печалі, […]...
16. “Гай-гай, той уже за далиною…” Гай-гай, той уже за далиною, Коли без хлопців змучені дівки, Знедолені й окрадені війною, Бувало з нами грались в піддавки. […]...
17. “І мати молода, і сонце юне…” І мати молода, і сонце юне, І в неї на колінах немовля. В прозорому повітрі, наче струни, Гудіння оксамитного джмеля. […]...
18. “І звідкіль воно хмара волохатая…” І звідкіль воно хмара волохатая Та моє серце тужно облягає?.. – Ох, було б тобі, перше чим кохатися, Та напиться […]...
19. “Нам лосі перебігли шлях…” Нам лосі перебігли шлях (Лось, лосиха й лосеня). Водій Автобуса на хвильку припинив 1 нам усім сказав: “Дивіться!” Дивились, хто […]...
20. “Як почуєш вночі край свойого вікна…” Як почуєш вночі край свойого вікна, Що щось плаче і хлипає важко, Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна, Не […]...
21. “Великі дерева самотні…” Великі дерева самотні, Великі люди самотні. Я про це десь читав, Але я не згоден. Великим деревам ближче до сонця. […]...
22. “Красне Сонце” Тихо-мирно Володимир, Свого віку доживав, Піклувавсь своїм народом, Вдів, убогих годував. Всі вдоволені, щасливі. А багатство і добро Все несе […]...
23. БОГИ ТА ЛЮДИ По-різному молилися Природі: Одні над нею Бога вознесуть, А хтось – такого більше у народі – В ній розпізнає материнську […]...
24. ВЕЛИКІ СЕЛА Великий Житин, Великі Цептцевичі, Великий Стидень… Народе мій, оце твої джерела, Колиски твого роду і надій. Вросли могутньо ці великі […]...
25. “Чи буде, як досі було…” Миколі Жулинському, гостеві з України Чи буде, як досі було? У тій сатанинській країні Вмиратиме голе село, Тамуючи зойки чаїні? […]...
26. АБСТРАКТНИЙ СОНЕТ Життя земне – метеорита блиск, А ми – лиш тінь найвищої з субстанцій. І кожному колись напишуть лист, І піднесуть […]...
27. В ЦАРСТВІ ВИСОТ Я, мов дух, в самоті В чарівній висоті, В невимовно-чудовому мирі, Де горять, Миготять Зорі – свічі святі В голубому […]...
28. “На горищі було вікно…” На горищі було вікно, У вікні голубіло небо. Ти казала: “Осудить неня, Та мені уже все одно”. Місяць ставив німе […]...
29. “Із ким такого не було…” Із ким такого не було, У кого не траплялось? Кому стебло чи джерело Ріднею не здавалось? Є час такий і […]...
30. ГАРЯЧА ДОРОГА Розторочивсь поділ сорочки, бо пльондравсь довго по росі: на литках споришу листочки, під п’ятами гаряча сіль. Тепло твоє земля вбирала, […]...
31. БАЛЯДА ПРО ЧАКА Палить сонце сокир, Хмара в кущах шелестить. Туди вона бігла, Віття за стан ловило, Вітер гнав – не догнав. З’явився […]...
32. “Нічого такого не сталось…” Нічого такого не сталось. Бо хто ти для мене? Сторонній. Життя соталось, соталось гіркими нитками іронії. Життя соталось, соталось. Лишився […]...
33. “Заворожи мені, волхве…” “Заворожи мені, волхве! Заворожи мені, волхве…” Сидить по мавпі на зорях, на місцях. Респектабельні пілігрими в комфортних “Волгах” “ходять” по […]...
34. “Послав я в небо свою молитву…” Послав я в небо свою молитву: О боже, боже, спини ти кров. Спини ти зваду, подай пораду, Поглянь на діти, […]...
35. Нелюбовь 3. В[енгеровой] Как ветер мокрый, ты бьешься в ставни, Как ветер черный, поешь: ты мой! Я древний хаос, я друг […]...
36. КОЛІЗЕЙ Між бутафорій, павутиння, пилу неслава й слава в мирі ужились, сховавши за оздобу, як могилу, те, що сміялось-плакало колись. А […]...
37. МАКІЯВЕЛІВСЬКИЙ ПОЛУДЕНОК З АРХИПЕНКОМ Титові Геврикові Прийшов його милість король Соломон у гості не тільки до мене – нікого, одначе, не взяв у полон, […]...
38. МУДЕРЕЦЬ Хто диваувався, чому мудрець сидить на порозі, не знав, що камінь, де спочиває король, стає престолом....
39. Про мову точаться розмови Про мову точаться розмови. То трохи вщухнуть, то iзнов. Щоб не любити рiдне слово – Такого свiт iще не знав. […]...
40. “Бурякове моє, будякове…” Бурякове моє, будякове, Українське в болоті село, Що згубило щасливу підкову… Того щастя й, мабуть, не було: То пани, то […]...