На спомин про Дорнбах під Віднем та про генерала Дубельта і графа Орлова ЗАСПІВ ДО ДУМИ І Відрадощі жизні, кому […]

Пливе Гоголь по Славуту, В воду поринає. На сухій гіллі Ворона, Важенько здихає: “Ой мій друже білокрилий! Горенько з тобою! […]

Знов тихо-тихенько на пишнім Босфорі… Співають щось дивне в садах солов’ї, Щось дивне говорять, жахтіючи, зорі І сльози сирітські, Марусю, […]

Тихо Дунай, тихо, Несе чисту воду; Задивилися дуброви На свою уроду. Тихо Дунай, тихо Жовті піски миє, Погляну я по […]

І Коло своєї на колесах хати Кривавий їхав Міч з людьми близькими, І поруч нього жінка. Два бахмати, Гривасті ступаки, […]

Нема в вас між людьми “серденька дорогого”, Ні брата, ні сестри, ні жінки, ні дитини: Ви любите себе, себе і […]

Любить метелик пишну троянду, Почасту-часто кругом літає, Його ж самого ніжнокрилого Золотом сонце любо ‘бливає. Кого ж кохає пишна троянда? […]

Не говори зо мною про коханнє, Про жизні цвіт, про щастє… Ти не знаєш, Яку своїм дівочим залицяннєм Тонку струну […]

І Ой загули талимбаси мідяні, Ой заржали кониченьки вороні; Стара брама усміхнулася, Що ворота одімкнулися. Ой злинула лебідонька із гнізда; […]

На мене скрива, мов вовки з байрака, Дивились-позирали мудреці, Що в мене думка з ними не однака: Вони-бо знані на […]

І Мені чудний, химерний сон приснився, Що ніби десь на пустоші німецькій, На тім руйновищі, де хміль повився По займані-плідровині […]

Хто їде під вітер нічною добою? Синка на сідельці везе під полою, Коня острогами раз по раз торкає, Дитину до […]

Розчинились у гетьмана Рундукові двері Проти тої золотої Пишної галери. На рундук, мов голуб, вийшов Сивий, волохатий. Се не голуб […]

І Я не поет і не історик, ні! Я – піонер з сокирою важкою: Терен колючий в рідній стороні Вирубую […]

Був я вбогий, серцем хирний Порав знай сусідське поле. Вбожество – велике горе, Гроші – от воно добро! Щоб скінчити […]