ЄДИНИЙ ВИХІД
Бабуся Христя захворіла
Її відвіз до міста дід
В лікарні бабцю ту зустріли
Й сказали що робити слід.
– Купіть шприці, і марлю й вату.
Постелю власну привезіть
І ми вас будем лікувати
Уколи теж собі купіть.
Заріжте курку, поросятко,
Щоб щось у кошику було.
Ви ж там живете у достатку,
А в нас же місто, не село.
Хай дід чвалає до аптеки,
Бо рятувати треба вас
Візьме там імпортні таблетки,
Що появилися у нас.
Ці за п’ятнадцять. Ці за тридцять
А ще лікарство є одне.
І застогнала баба Христя:
– Доріжте краще вже мене.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Де ти, друже мій єдиний…” Де ти, друже мій єдиний? Розминулись ми в путі. За туманами ідилій жду тебе на самоті. Жду на тихім перехресті […]...
- ЄДИНИЙ РИТУАЛ поринаючи в холод кам’яних клітин храмів – молися вдихаючи дух розчинений в німих мурах – молися твій єдиний ритуал : […]...
- ПРО ВІК І ВИХІД З НЬОГО (Або, як люблять казати: “На межі тисячоліть”) Слідами безалкогольних весіль Врешті вступімо у безалкогольний рік. Як після запоїв, мов після похміль, Лишає нас тяжко скалічений вік. Виходим […]...
- ВИДЕЛКА І Гуде, наче вулик, базарище браве, торгують наліво, торгують направо. Стоїть серед натовпу, як серед моря, старенька бабуся – подобонька […]...
- Вступ до поеми про бабусю Ганну Слава Богу – є пам’ять. Вона – непідвладна, тліну… Слово моє, будь пам’ятником Ганні Петрівні Олійник… Це – бабуся моя. […]...
- МАРУСЯ БОГУСЛАВКА з очисної покути билиною мене співають рятувати життя це – добре вмирати щоб не скривдити ні тотема ні людини ні […]...
- У МІСТІ Байдужих авто нескінченний потік По вулиці сірій осінній… Зупинка трамвайна. Сидить чоловік, На склянки торгує насінням. Колись він солдатом радянський […]...
- ПОРТРЕТ Бабуся сидить на криниці – Навіки зупинена мить. Велична, як скіфська цариця, Бабуся моя сидить. Красива, молодша за мене, Мій […]...
- ПОЕМА ПРО ВІТРИНИ Скляні очі кам’яниць, над ними чола балконів, рійний, стрійний танець світла красок, тонів. О місто, місто, місто – гігантний заліза […]...
- МІСТО Місто вечірнє моє розправляє натруджені плечі, а розгойданий вечір на рожевій, тонкій парусині опускається в білі двори. Місто моє не […]...
- ЦІКАВА БАБУСЯ Розказував людям лектор про будову світу, Про планети і про Землю, про її орбіту. Під кінець одна бабуся встала та […]...
- СВЯТИЙ ЮРІЙ Підвелися колони лісу З кучерявими капітелями. Святий Юрій у сонця шоломі Чвалає бороти змія У глибоких гірських щілинах. На низинковий […]...
- ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ ЧИ СТАНИСЛАВОВУ Це не вірш і не опис, немов у Боплана, а просто місто гречності і сентиментів, в якому хтось за курку […]...
- ВОГНІ НЕОНОВИХ РЕКЛАМ Як прийде вечір, тут і там Зеленим, білим сяйвом, рижим Огні неонових реклам Кричать заклично над Парижем: “Зайдіть, мосьє! Зайдіть, […]...
- “Купіть мене…” Купіть мене, я відповідаю всім світовим стандартам, у мене високі смакові якості, я довго ношусь, я протиударний. Мене купили, три […]...
- БАЛАДА ПРО БАБУСЮ НА ЧОВНИКУ Бабуся ця книжки читає, Так їх дбайливо обгортає, До полотнянтої торбини Кладе книжчину до хлібини. Які вона в книжках шукає […]...
- ДОЩ Не дощ, – а кінь. Гнуздечки брязкотять, То чалий кінь Чвалає темним містом І гречно клонить голову додолу, То сонний […]...
- ПОЦІЛУНОК Приключилась ця пригода у лиху годину, В чорні дні, коли фашисти вдерлись на Вкраїну. …Їдуть разом у вагоні офіцер дебелий, […]...
- ПІДЗЕМНИЙ ГРІМ Мене поміж газетних інформацій кольнула ця заміточка мала: із нетрів індіанських резервацій у кращий світ бабуся відійшла. А світ живих […]...
- “Під ковдрою засніженого вечора…” Під ковдрою засніженого вечора нутрує місто. У зіницях вікон блакитно фосфорують кінескопи. На велетах благоповерхових ворушаться допитливо, здивовано гнучкі тоненькі […]...
- ЛІСИ Ріки вмирають. Вимирають геройські жести І великі пориви. Треба густих лісів, Щоб рятувати джерела. Треба, щоб у лісах Жили співучі […]...
- “Чорний торо стоїть на дорозі…” Чорний торо стоїть на дорозі, Велерогий, загарливий бик. День останній і за горами зник. Чорний торо спиняє дорогу, Не метнувшись […]...
- ПО БУХТІ СКРІЗЬ Катер дає третій гудок – Блискучий, витворний катер. Місячної ночі ми кидаємо Владивосток І рушаєм в бік, де темніє кратер. […]...
- СЕРЦЕ (Уривки) Солодко й тоскно, ах!.. Це кохання нестримне лине, і розлука встає, як жах, Срібло озер, України в твоїх очах, єдина!.. […]...
- Ніч як вікно на схід мокра і довга ніч як вікно на схід мокра і довга плакати треба вміти сказав професор я не збираюся з вами складати договір […]...
- ПОРОЖНЕЧА + Умиваюсь. Вода – мов металофони. Занавіска – Вітер з прапорами! У дворі тополі і жінки. – Ну кажу ж […]...
- ЛИТОВСЬКА ПОГОНЯ ВІД МАКСИМА БОГДАНОВИЧА Що мені в тих запінених конях? Чом не гасне видіння жахне?! Стародавньої Литви Погоня І батожить, і смужить мене. Чом […]...
- КОЛИ Б Я Коли б я, коли б я Була головиха, Тоді б я, тоді б я Та й не знала лиха. В […]...
- ЯБЛУНЬКА Навесні, напровесні В нашому садку Ми посадим яблуньку, Гарну та струнку. Ми маленьку яблуньку Поливаємо, Ще й веселу пісеньку Заспіваємо. […]...
- ПІСНЯ ПРО ЗАЛЬЦБУРГ Були голодні сорокові роки – нових надій післявоєнний час. В маленьке місто, з-поміж гір високих прийшла у гості молодість до […]...
- СПРАВЖНІЙ МУЖЧИНА У тролейбусі стоїть згорблена бабуся. Тихо шепче: – Упаду. Як смикне – уб’юся. А мужчини он сидять. Як же їм […]...
- “це місто – Господи – в траві по лікоть…” це місто – Господи – в траві по лікоть. на білих вершників замало ліку. тулитись крихтами на прю велику – […]...
- МУЧЕНИКИ У неділю в церкві божій читав отець Сава: – Авраам родив Ісаака, Ісаак – Ісава… – А бабуся богомільна заломила […]...
- У МАМИНІМ САДУ У маминім саду вітрець гілки колише, Гілок не дістю, бо я іще мала, Та знаю, що ніде нема землі рідніше, […]...
- СУЧАСНЕ МІСТО ЛЖЕЯЗИЧЕ Сучасне місто лжеязиче Мій дух відкинуло у тінь За те, що небо вічно кличе Його на дальню височінь; А люд, […]...
- ПОДОРОЖНІЙ В дорозі в настольне місто з хребтами мостів ребрастих, в місто безвісте, без вістер у вітру гучних тавернах, без цвинтарів, […]...
- “Зелений коник…” Зелений коник Залетів у дім, Зелений коник На четвертий поверх. Зелений коник Проти мене сів – Такий смішний, Такий химерний […]...
- “Жінка – українка…” Жінка – українка Й відгомін бандури… Ще одна сторінка З далечей похмурих. Те мужське козацьке – Заняття кобзарське Перебрала жінка, […]...
- ПРИДАНЕ Над бабиним тапчаном Висів килим з віна прабаби: Родинна коштовність. На стіні у вітальні Висів батьків олійний портрет: Юнак у […]...
- “Отак і йду стежиною тією…” Отак і йду стежиною тією яку бабуся вишила мені на білім рушнику моєї долі вклоняюсь низько пам’яті її торкаюся землі […]...