“Великі поети не вміють писати віршів…”

Related posts:

1. “Великі поети не вміють писати віршів…” Великі поети не вміють писати віршів. Клював їх орел в печінку і сумнів сни випасав. Графоманові краще. Графоман вирішив написати […]...
2. НІЧ (“Не хочу більш писати віршів…”) Не хочу більш писати віршів, складати ямби та трохеї. Чи вирізьблені з слів мосяжі потрібні ще кому сонети тепер, коли […]...
3. “Великі дерева самотні…” Великі дерева самотні, Великі люди самотні. Я про це десь читав, Але я не згоден. Великим деревам ближче до сонця. […]...
4. ВЕЛИКІ СЕЛА Великий Житин, Великі Цептцевичі, Великий Стидень… Народе мій, оце твої джерела, Колиски твого роду і надій. Вросли могутньо ці великі […]...
5. “Ми такі холодні…” Ми такі холодні, Ми такі палючі, Може, ми в безодні, Може, ми на кручі. Ми такі подібні, Ми такі не […]...
6. “Поети вік малий живуть…” Поети вік малий живуть, Згоряють ночами поети, І слово падає, як ртуть В тяжку їх славу…і посмертну. Як ніч – […]...
7. ВЕЛИКІ КРАПЛІ ДОЩУ Цей дощ починався якось не так, бо почали падати занадто великі краплі і струмки текли так бурхливо, що трохи не […]...
8. Поети втікають від знуджених полчищ Толікові Дністровому поети втікають від знуджених полчищ їм втомлені кості ніхто не полоще заладили знову останні чи перші на голій […]...
9. ВМИРАЮТЬ ПОЕТИ Вмирають поети в душі, а потім в лікарнях вмирають. Ховають спочатку вірші, а потім поетів ховають. Поету копають яму. Коли […]...
10. “Ліси мої смутні і великі…” Ліси мої смутні і великі, залишайтесь зі мною! – Я знаю, як вам невимовно страшно перед навалою ночі : я […]...
11. ЧАРИ НОЧІ Лягла на всьому вечірня втома. Палає місто, мов дивний храм. І розтинають ніч невагому Квадратні очі віконних рам. Ці чари […]...
12. “Не до віршів мені, не до віршів…” Не до віршів мені, не до віршів. Пригнітилась в сум’ятті душа. То покраща, бува, то погірша… Тільки лікар, як завжди, […]...
13. ТРИ ПОЕТИ Як літнім ранком зчервоніють хмари Над сонечком, що весело встає, І пан старий, надівши окуляри, Провізію з комори видає, А […]...
14. “Діти не вміють сміятись…” Діти не вміють сміятись заздрісно, Крізь сльози сміятися і від злості. Діти завжди сміються радісно. І їм заздрять дорослі. Повно […]...
15. Гонорари Назима Хікмета Горорари Назима Хікмета обчислювалися роками каторги. За різні книги по-різному – від п’яти до п’ятнадцяти років. А ми вимагаємо своїх […]...
16. “Жив один лис який умів писати…” Жив один лис який умів писати і він писав у шкільному зошиті про осінь носив під пахвою зошит і олівець […]...
17. “Коли Каган під’юдив норов Коби…” Коли Каган під’юдив норов Коби І, вкоренивши скрізь голодомор, Пустив на той світ, сіючи роздор, Мільйонів сім ратаїв, без хвороби; […]...
18. “Чорні озера…” Чорні озера темні, бентежні. Дна непроглядні. З них не напитись, тільки дивитись… Як ті глибини, що непроглядні – щирі чи […]...
19. П’ЯТЬ ВІРШІВ НА ОДНУ ТЕМУ 1. Хто має нюх втягає запах кіс і переймається лагідністю втягає віддих і його власкавлює її весна втягає запах статі […]...
20. НАПИС НА КНИЗІ ВІРШІВ Напружений, незломно-гордий, Залізних імператор строф,- Веду ці вірші, як когорти, В обличчя творчих катастроф. Позаду – збурений Батурин В похмурих […]...
21. “Ясне мерехтіння кіна…” Ясне мерехтіння кіна, Прах, що зринає вгору. Ти вічна й одна, Людина, Дитя землі і простору. Ні мертве каміння міста […]...
22. Зі збірки “ЗЕМЛЯ Й ЗАЛІЗО” (1930)НАПИС НА КНИЗІ ВІРШІВ Напружений, незломно-гордий, Залізних імператор строф – Веду ці вірші, як когорти, В обличчя творчих катастроф. Позаду – збурений Батурин В […]...
23. ПОЛЬСЬКІ ПОЕТИ Що у вас? Шопенова музика Злита з Міцевича пломенем? Злет соколиний Словацького з гір кременецьких? Що вас тримає? – Двері […]...
24. УКРАЇНСЬКІ ПОЕТИ О віщі пращури Кирила, Що людям сяйво слали крізь віки! Це з ваших віх, окрилені знаки, Розгін історія творила. І, […]...
25. ВКРАЇНСЬКІ ПОЕТИ 1. продихаєш від снігу маленьке чорне око уздриш на солоному троні сидить брова а під оком ходять панове в чорному […]...
26. ПОЕТИ 1825 РОКУ На лютім сонці закипали сосни І в ніч стікали терпкістю смоли. Ми в літо йшли, і звідти – в ранню […]...
27. ЛИСТ На клаптику паперу рука напише слово коротке: прощай. Хоч тьмяні очі знову, знову обіцяють солодкий одчай. На клаптику паперу рука […]...
28. ПОСТСКРИПТУМ ДО ЛІТОПИСУ Жебраки, українські поети, Що ви пишете в бідні газети? З ким ідете на прю, на ножі? Вас на Банковій знов […]...
29. “Ще б’юсь головою…” Ще б’юсь головою – ти в мене одна, Як сонце у небі, як в році весна, Одна, як єдина у […]...
30. 7. “Я ночую тут у такому домі…” Я ночую тут у такому домі, де живуть письменники і поети. Це не зовсім те, що жити в Содомі: групівщина, […]...
31. МОГИЛИ обвалюються на століття сплощують роки в тонкі дошки поплямлені молитвами й надіями вкриті воском закидані вінками болю могили чорні рани […]...
32. “Я не можу тебе забуть…” Я не можу тебе забуть, Хлопчику на Хвастівськім вокзалі! Хай поети встилають путь Снігом азалій, Хай із кубків золочених п’ють […]...
33. “Нам лосі перебігли шлях…” Нам лосі перебігли шлях (Лось, лосиха й лосеня). Водій Автобуса на хвильку припинив 1 нам усім сказав: “Дивіться!” Дивились, хто […]...
34. У ЄГИПТІ Дівчата – як метелики барвисті: Строкаті плаття, погляди іскристі. І мовчазні, відчужені жінки: Накидки чорні і такі ж хустки. Закони […]...
35. МІЦЬ Борисові Олійнику Нехай там бетон чи гудрон, Аеродром, космодром, Чи залізнична платформа, Горизонтально, чи вертикально, Або й по діагоналі Будь-яка […]...
36. ПАМ’ЯТІ АНДРІЯ МАЛИШКА Мені казав ти в сороковому, Що в 25 дививсь на грати – З темниць Лук’янівки, з оковами, Де був готовий […]...
37. НІЧНА ЗМІНА Закіптюжений ангел живе у друкарні, наче промінь стрибає в дівочі люстерка, на губах залишає цілунки безкарні – безшелесний, мов тінь, […]...
38. Нічна зміна Закіптюжений ангел живе у друкарні, наче промінь стрибає в дівочі люстерка, на губах залишає цілунки безкарні – безшелесний, мов тінь, […]...
39. 22 Два чорні лебеді календарного білого моря випливають із ночі і знову кудись у ніч лебедин і лебідка лебедин і лебідка […]...
40. “Старої казки пісня лебедина…” Старої казки пісня лебедина, нема-нема, а раптом запече. Ішла людина, просто йшла людина, закинувши шарманку за плече. Гули мости, двигтіли […]...