“Природа мудра. Все створила мовчки…”

Природа мудра. Все створила мовчки.
Росинку поту втерла на брові.
На буреломах сходять мухоморчики –
театр ляльковий просто на траві.
Один великий, в брилику озерце.
Оранжеві, червоні ковпачки.
Здається, вийде гномик в камізельці,
застебнутий на срібні гаплички.
І вклониться. Задзвонить бубонцями.
Драбиночку приставить до гриба.
І краснолюдки підуть з куманцями
повз гриб, що зветься Жаб’яча Губа.
Ідуть, ідуть, ідуть та спотикаються.
А на грибку, під криласом пташок,
з великим пензлем, у зелених капцях
фарбує гном оранжевий дашок.
Йому злізати високо і круто.
Він пензель той тримає обома.
Як гарно все! І все така отрута.
І сіє дощ… І гномиків нема…

(4 votes, average: 4,00 out of 5)

“І засміялась провесінь: – Пора…” І засміялась провесінь: – Пора! – за Чорним шляхом, за Великим Лугом – дивлюсь: мій прадід, і пра-пра, пра-пра – […]...

Скупа природа наших середмість Скупа природа наших середмість: на тлі домів, незрима і знищима, хода дерев. Читаймо це очима з повільних віт, немов бентежну […]...

З Йоганна-Вольфганга Гете ПРИРОДА І МИСТЕЦТВО Не в розбраті мистецтво й природа, Як дехто мислить: путь у них одна. Мене обох їх надить глибина, І поміж […]...

“Ні, забуття не дасть мені й сама природа…” Ні, забуття не дасть мені й сама природа… Нехай вона і дивна, й молода, Але її краса і врода Твою […]...

ПРИРОДА Что делать? Присяду на камень, Послушаю иволги плач. Брожу у забитых досками, Жильцами покинутых дач. Еще не промчалось и года, […]...

ЗЕЛЕНЯК ПТАХ КЛЕЧАЛЬНОЇ НЕДІЛІ Зеленяче, зеленяче, ти – пташка зеленого кольору, ти – найзеленіша пташка від усіх зелених пташок, ти зеленим забарвленням свого пір’я […]...

Гном На маятнике Маленький гном – Все в дом, Все в дом. Время спешит – Не шуми, Двери открой и “ши-и”. […]...

Вечір Стишена природа, Голуба імла. Ніжна прохолода Землю обняла. Линуть із узлісся Щебети пташок. Шелестіння листя Переплів струмок. Сінокіс пророчить Лагідна […]...

МАНДРІВКА йдуть ідуть, ідуть і тиснуть до сухот свій плач, ідуть у біль ще ненароджених, у крик своїх дітей, ідуть, щоб […]...

ПРИРОДА Звенит, смеется, как младенец. И смотрит солнышку вослед. И меж домов, берез, поленниц Горит, струясь, небесный свет. Как над заплаканным […]...

ПОЕТ І ПРИРОДА Пройшла гроза – і знову літня проза: Парує степ, і оживає ліс, І горобці, неначе з-за куліс, Упали табуном на […]...

ПРИРОДА Все так цвіло, як має бути в квітні; Ми думали, що врожаї зберем, Та сніг упав на крони малолітні, Зламався […]...

“Великі дерева самотні…” Великі дерева самотні, Великі люди самотні. Я про це десь читав, Але я не згоден. Великим деревам ближче до сонця. […]...

“Є вірші – квіти…” Є вірші – квіти. Вірші – дуби. Є іграшки – вірші. Є рани. Є повелителі і раби. І вірші є […]...

“Малинове. Хрещато. Бузково.” Малинове. Хрещато. Бузково. У дитинстві, в дитячі роки. Я сиджу на порозі кленовім і годую пташок із руки. Прилетіли з […]...

ГНОМ У БУФЕТІ Ти знаєш, у нашому домі, в старому буфеті, давно живе мій добрий знайомий – старенький буфетний гном. Він знав ще […]...

“С тобой я буду до зари…” С тобой я буду до зари, Наутро я уйду Искать, где спрятались цари, Лобзавшие звезду. У тех царей лазурный сон […]...

БАТЬКО ФЛОЯРИ На вітрові ярім, На вітрові дикім Малесенький явір під небом великим. Малесенький явір, Зростаючи в небо Приміряти марив Все небо […]...

Серед зими я вибрався в мандрівку Серед зими я вибрався в мандрівку. В дорозі мерз – не дивина. А в поїзді додому загрівся і забув, що […]...

“Зеленими листками шумлять старі ліси…” Зеленими листками шумлять старі ліси, Десь линуть над вершками таємні голоси. Вітри лісам шепочуть казки зелених гір, Тихесенько бренькочуть на […]...

НОВИЙ ХЛІБ Пахучий пил невпинно осіда, Фарбує все у матові півтони, І голоси людські – як відгомони Того, про що розказує вода. […]...

ЕТАП Пораненим білим звіром, Арештована, виє зима. Білі ідуть конвоїри, Біла тьма. Біла тьма у степу голосить, Полонені валяться з ніг. […]...

“Село батьківське – глушина…” Село батьківське – глушина, Та живемо ми, як і всюди, Як у людей, в нас далина, І маєм стільки ж […]...

ЗАЧЕРСТВІЛА ДУША Зачерствіла душа, як великодня паска, суха, крихка і цвіллю вже взялась, годиться для пташок, або людей голодних. Та хто голодний […]...

ЛИСТ РОВЕСНИКАМ Ровесники, журитися ще рано. Цвітуть сади. Та що за дивина: фарбує пасма чуба невблаганно у срібний колір перша сивина. Ровесники […]...

“Краса, розміряна краса…” Краса, розміряна краса, Вже не одягне цю країну. Хіба, як перше, – небеса Так само родяться і гинуть? Уже не […]...

КАТЕРИНА БІЛОКУР: ПІЖМУРКИ КВІТІВ Квітка ховається за квітку, грається з глядачем у піжмурки, не з’являється доти, поки її не назвеш: “Ти, квітко блакитна, що […]...

ЖИТИ МОЖНА Є лісова дорога до села – Туди іще бруківка не дійшла. З десяток верст ідуть баби й діди, Щоб хліба […]...

БРЕХУНЕЦЬ Докоряє дід старенький внукові малому: – Я, як був таким маленьким, не брехав нікому. – Засвітилися лукаво очі у хлоп’яти: […]...

“Тільки в вечірньому мороці…” Тільки в вечірньому мороці Та насурмився хати ріг – Розхрабрувався гриб у саду. Плавлю, поплавлю На мряці-тумані, Всіх пов’ялю! Тих, […]...

“Коли ідуть дощі в моїм селі…” Коли ідуть дощі в моїм селі Ростуть тополі, і жита, і діти, Й, на хвильку одірвавшись од землі, Не знають […]...

“Ідуть селяни в темні далі босі…” Ідуть селяни в темні далі босі. ………………………………………………………………………… …біліють коси матерів, – ридають неньки разом із вітрами і руки простягають над […]...

ХУДОЖНИКУ М. Тимчакові Дід брав ножа на неправду, Миколо, Хрускали з кров’ю біласті хрящі… Школи для тебе, великої школи Не вистачає […]...

14. СОНЯШНИК Солом’яні, руді, мутні краски вже осінь пензлем сонця по городі розкидує, й старій, гнилій колоді подібні барвою стають листки. На […]...

“За шибами туркочуть голуби…” За шибами туркочуть голуби і горобці виспівують щасливі, перегуки і гамори грайливі все хлюпають об шиби, мов прибій, так дивно […]...

“Стояла баба, руки склала…” Стояла баба, руки склала, Старій давно пра-пра-пра-про… Тополя вітром ледь хитала, І воловодився Дніпро. На бабу кібчик сів, бо ніде, […]...

“Запахла осінь в’ялим тютюном…” Запахла осінь в’ялим тютюном, Та яблуками, та тонким туманом, – І свіжі айстри над піском рум’яним Зорюють за одчиненим вікном. […]...

“Відчинімо двері…” Відчинімо двері, Хай погріється, Хай присяде тихо Коло печі Сад старезний, Що тремтить при місяці, В сиву хмару Загорнувши плечі. […]...

“В маєтку гетьмана Івана Сулими…” В маєтку гетьмана Івана Сулими, в сучасному селі, що зветься Сулимівка, до кінських грив припадені грудьми, промчали хлопці – загула […]...

ЗЕМЛЯ Люба земле, европейська вітчизно! Кров’ю метелик фарбує крила, сівши на квіти твої, Кров спориняє пащі тюльпанів, Грає зорями в сплетах […]...

Related posts: