Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Тільки в вечірньому мороці…”

Тільки в вечірньому мороці
Та насурмився хати ріг –
Розхрабрувався гриб у саду.

Плавлю, поплавлю
На мряці-тумані,
Всіх пов’ялю!
Тих, що в цій хаті нещасній,
На своїй шапочці красній
Чорними цятками пороблю:

Ходить коловертнем тут і там,
Уприкряється деревам.

Коли так –
Засвітилася стріха – ага!
Засіяв виноград – ага!
Синьоворонка тріп-тріп крильми,
Туман поповзом на долину:
– Леле, гину,
Привійте тьми!
Отоді ж бо дівчинка з хати:
– Грибку, це ти?
– Ой, я!
– А де ж твої очі ятрані?
– Мої очі посліпли в тумані.
– Чого в тебе ніжка похила?
– Ніч мою ніжнку над’їла…

Подив, задума, тінь в очах…
А сонця, сонця прилляло,
Аж тече по руках.

1931. З недрукованої книжки МЕДОБІР; передрук із газети “Час” (Фюрт, 1947-48).

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)


“Тільки в вечірньому мороці…” - СВІДЗІНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР