МІС ІСТИНА
Красива жінка – істина відносна.
Найперша міс на конкурсі оман.
Порадниця духовним альбіносам,
коли вчиняють вірші чи роман.
У неї сукня з правди перешита,
і мозок є, завбільшки як горіх.
І вельми зручно з нею согрішити –
вона ж сама і відпускає гріх.
Вселенська шльондра, вміє дівувати.
Під ліхтарем тупцюючи старим,
ще й святістю потрафить здивувати.
Воістину, велике діло грим!
З часів прапрадіда Гомера
аж до сьогоднішнього дня
немає кращого гримера,
ніж добросовісна брехня.
Підновлює затаскану весталку,
що продавалась біля різних ватр.
Давно пора подати у відставку.
Не ті часи. Не той театр.
(4 votes, average: 1,50 out of 5)Related posts:
- “Мені відкрилась істина печальна…” Мені відкрилась істина печальна: життя зникає, як ріка Почайна. Через віки, а то й через роки, ріка вже стане спогадом […]...
- ЛЮКРЕЦІЯ чи то – некрофілія іти до ліжка з Гомером або Віргілієм тримати на грудях Гомера або Віргілія але не чути […]...
- ПІВНЯЧА ІСТИНА Кричав когут на все село: – Без мене б сонце не зійшло! – Еге ж, еге – сказав гусак І […]...
- ЯКЕ НАМ ДІЛО ДО ТОГО? Яке нам діло до того, Що дикий злюка козакує? Аби не руйновав добра мого, А ближнього нехай собі руйнує, Яке […]...
- “Воістину! Нема нічого в світі…” Воістину! Нема нічого в світі над голубу траву… Лицем впади і не дивись, не дихай: легко. Хвилі тобі ворушать милі […]...
- “Воно дощем спадає золотим…” Воно дощем золотим спадає золотим Тобі на серце – і життя щоденне Здається святом, палацом – твій дім, І кожне […]...
- “Карташинський лиман… Карташинський лиман…” Карташинський лиман… Карташинський лиман… Незастояне люстро свободи. Тільки де ж те обличчя, що личило нам, щоб дивитись на себе в […]...
- ЛЮБОВ ДО СПІВУ Вночі про себе півень сповістив, Що хоче співом ранок зустрічати. Лис облизавсь на півнячий мотив: – Ось де тебе голубчику […]...
- ДОН КІХОТ Ви від’їжджаєте. Так просто і природньо Змінить в потребі Прагу на Берлін. А я… (Балбес!) Отож не ждіть сьогодні Належних […]...
- МИСТЕЦТВО ОРАНКИ У землю – плуг! П. Г. Тичина Велике діло – оранка. Коли ореш майстерно, всі бур’яни і стерні, усе зужите, […]...
- ПОКЛИК. Диптих І А двадцять перший вік при револьвері Таку вчинив несвітню круговерть, Коли уперше від часів Гомера Судилося знімати репортеру Своєю […]...
- СОЛОДКЕ СУСЛО Солодке з винограду й яблук сусло Вироджує в тобі лишень для мене, Гранатове і пристрасно зелене Вирівнює бажань примхливе русло. […]...
- ЦАРСЬКА ГРАМАТА Я – цар і буду ще предовго царювати, – Аж поки кращого над мене вродить мати. Той області нові широкі […]...
- Красива на любовнiм ложi! Красива на любовнiм ложi! Ти – досконалий твiр природи. Люблю, як закриваєш очi, Щоб зазирнути в насолоду....
- ВИНА Через сум і болі проростаю піснею, мов стеблом зернина, кинута в ріллю. Жменями стискаю серце, щоб не тріснуло, щоб ніхто […]...
- “Хоч як твої слова б не заплелися…” Хоч як твої слова б не заплелися, А як бездумно – гріш таким ціна. Гуцул про них казав би: – […]...
- “Красива осінь вишиває клени…” Красива осінь вишиває клени Червоним, жовтим, срібним, золотим. А листя просить: – Виший нас зеленим! Ми ще побудем, ще не […]...
- “Шипшина важко віддає плоди…” Шипшина важко віддає плоди. Вона людей хапає за рукава. Вона кричить: – Людино, підожди! О, підожди, людино, будь ласкава. Не […]...
- МАК І КІТ Та ще змалечку-змалку, З-за маленьких часів Біля білого ранку Мак червоний розцвів. Чорні вуса котячі У старого кота. Чорні вуса […]...
- ГОМЕР І ШЕКСПІР І Бувало так на світі, що й Гомера Унівець повертали, і Шекспіра. Ревла тогді гарматами Мегера, Мовчала мовчки тихострунна ліра. […]...
- “Що Ви щоночі лягаєте…” Що Ви щоночі лягаєте В холодне, самотнє ложе, Друже, це Ваша власна провина. Бо я, повірте, ніколи Не йду до […]...
- “Обвітрені, закурені обличчя…” Обвітрені, закурені обличчя, Розкотисті, співучі голоси… Я виростав серед ції краси Духовного народного величчя. Мене з дитинства чарували ним Звичайні […]...
- “Пограйтесь, як діти, мої дорогі земляки…” Пограйтесь, як діти, мої дорогі земляки, – Обставте хрестами дороги, усі перехрестя… Омріяну волю, яку не діждали батьки, Розпродуйте оптом […]...
- НАПІВЛЕЖАЧИЙ БУДДА Яскравий блискіт вивільги в лісу – ти цвіт метаєш, це твоє тривання на світу скалях. Пелюстки несу – без леза […]...
- “Сріблом відсвічують Світязя хвилі…” Сріблом відсвічують Світязя хвилі, Плинуть вздовж берега лебеді білі, Мріють в заплавах рибальські човни, Світ повен світла і таїни. Сосни […]...
- “Двори стоять у хуртовині айстр…” Двори стоять у хуртовині айстр. Яка рожева й синя хуртовина! Але чому я думаю про Вас? Я Вас давно забути […]...
- СЕРЦЕ (Уривки) Солодко й тоскно, ах!.. Це кохання нестримне лине, і розлука встає, як жах, Срібло озер, України в твоїх очах, єдина!.. […]...
- БІЛА НІЧ Ніч тиха прийшла і свята, мов молитва, така врочиста. Воістину, Боже дитя народилося в цьому місті. Прийшла зачарована ніч, мов […]...
- СМЕРТЕЛЬНИЙ ПАДЕГРАС Земля кружляє у космічнім вальсі. Вітри галактик – вічні скрипалі. Гармонія крізь тугу дисонансів проносить ритми танцю по землі. І […]...
- І ЯКБИ МОЯ БАБУСЯ ВСТАЛИ – Любі діти, хто з вас тему візьме, – каже вчитель, – тема не важка: розказати про неологізми на занятті […]...
- ЩОСЬ ЗАБУЛА Я щось забула, я забула щось… Про що? Про що? Сама себе питаю. Мої сліди змиває сірий дощ, Їх обриси […]...
- Я щось забула, я забула щось Я щось забула, я забула щось… А що? А що? Сама себе питаю Мої сліди змиває сірий дощ, Їх обриси […]...
- СЛУШНА ПОРАДА Вовчиська ледь не довели до сказу. Лисиця заїдала, взяв би її грець. – Ти в курнику не був іще ні […]...
- “Можливо, ти не Пенелопа…” Можливо, ти не Пенелопа, Та в цьому небагато зла: Ти не на острові жила – Таке життя, Така Європа. Моє […]...
- В КІМНАТІ СТА ЛЮСТЕР В кімнаті ста люстер, самозакоханий, гарно викривленим я бачу себе. І тільки в сірому саді мурів, на поверхні мурів, мій […]...
- “…І ось я ляжу, – родючий гній…” …І ось я ляжу, – родючий гній, – На скривавлений переліг… – Благослови єси, часе мій! Навчи мене заповітів своїх! […]...
- ХМАРИ Куди ви і звідки, хмари, І що вас в дорогу кличе? Немає для вас притулку, Спочинку для вас немає. Пливете, […]...
- “Люди – прекрасні…” Люди – прекрасні. Земля – мов казка. Кращого сонця ніде нема. Загруз я по серце У землю в’язко. Вона мене […]...
- ЧИТАЮЧИ ГОМЕРА В ПЕРЕКЛАДІ ЧАМПЕНА Багато знав я золотих держав, Земель, де править королів корона, І острів, де барди Аполлона Йому хвалу складають без угав. […]...
- “Ой ні, ще рано думати про все…” Ой ні, ще рано думати про все. Багато справ ще у моєї долі. Коли мене снігами занесе, тоді вже часу […]...