ЛЬВІВСЬКІ ГОЛУБИ

Related posts:

1. ЗИМОВА КАЗКА Замаяні снігом дерева і ніч, як день, а вітер в обличчя шле вам дзвінки пісень. Білий сніг, білий сніг сипле […]...
2. ВОРОНИ Й ГОЛУБИ Як можна пояснити ці потреби Природи чи суспільної доби: Ще до схід сонця у мордовськім небі З’являються ворони й голуби? […]...
3. ЩЕ Й ДОСІ Я ДИВУЮСЬ Ще й досі я дивуюсь, Дивлюся, мов дитина, Великими очима На світ і на людей. Пора б прибрати позу, Мовляв, […]...
4. “Над Полтавою – літо бабине…” Над Полтавою – літо бабине. У Санжарах – падолист… Що ж ти, мила, зі мною бавишся: Став я тінню – […]...
5. СЕРЕД РУЇН СОБОРУ В КОВЕНТРІ Завчено, навіть якось ніби книжно, розповіда прочанам провідник про те, як полум’я з’їдало хижо собор і як престольний хрест поник […]...
6. ПОКИ СПИТЬ ВЕЗУВІЙ …Проснувсь Везувій – і нема Помпеї… Та я в кіно дивлюсь-таки на неї, Хоч на відкопану, а все-таки дивлюсь: Неначе […]...
7. ТІНЬ СІЗІФА В корчах і в кручах умирають міфи. Чугайстер щез. Покаялись нявки. І тільки ми, подряпані Сізіфи, тябричим вгору камінь-рюкзаки. Руді […]...
8. “Затінок, сутінок, день золотий…” Затінок, сутінок, день золотий. Плачуть і моляться білі троянди. Може, це я, або хто, або ти ось там сидить у […]...
9. БІЛИЙ ВІТЕР Сивію, брате мій, сивію, і сам не знаю, що зі мною… У білий вітер, у завію лечу, пірнаю з головою. […]...
10. З РЕЧЕЙ ПОЛОНУ З речей полону я звільнитись хочу В країні цій багатій на всі речі. Це може вам здається недоречі- Та я […]...
11. ЗБУДИ Немає правди на землі й не буде, Допоки не зійде Чечня з хреста, Допоки Ти в її пробиті груди, Всевишній […]...
12. ГОЛУБИ Прилетіли в гості голуби, Під вікном крильми залопотіли. Травень був. І ранок голубий. І, як діти, ми йому раділи. А […]...
13. ГОЛУБИ Весна. И с каждым днем невнятней Травой восходит тишина, И голуби на голубятне, И облачная глубина. Пора! Полощет плат крылатый, […]...
14. П’ЯНІ ГОЛУБИ Природу можна ошукати, коли ти маєш душу ката. …Руками дядько в поли бив. Летіли п’яні голуби. А ми, веселі хлопчаки, […]...
15. “ніби два крила на щоки…” ніби два крила на щоки ворон кинув молодий очі темні: за два кроки не побачиш сам себе запитаєш скільки років […]...
16. “За шибами туркочуть голуби…” За шибами туркочуть голуби і горобці виспівують щасливі, перегуки і гамори грайливі все хлюпають об шиби, мов прибій, так дивно […]...
17. У МАМИНІМ САДУ У маминім саду вітрець гілки колише, Гілок не дістю, бо я іще мала, Та знаю, що ніде нема землі рідніше, […]...
18. СПІВАК. За Шіллером. “De Theilung der Erde” “Ходіть, люди, ходіть, добрі, Ходіть, мої діти! – Каже господь милосердний, – Поділю вас світом. Що видите – то і […]...
19. “Учулося крізь сон, що кінь ірже…” Учулося крізь сон, що кінь ірже, Схопивсь і – до вікна – хоч глянуть Ба, голубе! Усе твоє – уже […]...
20. УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКИЙ РОЗМОВНИК Німець каже: Ви слов’яне? – Слов’яне! Слов’яне! Наше слово полум’яне Повік не зов’яне! Німець каже: Ви моголи? – Моголи! Моголи! […]...
21. “Опала тінь на землю обігріту…” Опала тінь на землю обігріту, Чоловіки заснули біля хат. Зелені руки, повні білоквіту, На теплу ніч розкинув сонний сад. Люблю […]...
22. “Бузок до ранку шелестів…” Катерині Білокур Бузок до ранку шелестів, Жасмин шумів до ранку, І сад, у сутінках до брів, Немов картина в рамі, […]...
23. “Не знаю, чи побачу Вас, чи ні…” Не знаю, чи побачу Вас, чи ні. А може, власне, і не в тому справа. А головне, що десь вдалечині […]...
24. “Завтра буде світ такий, як завше…” Завтра буде світ такий, як завше, – Білий, жовтий, трохи вороний. І зависне небо, наче зашморг, Як і має бути […]...
25. КЛІТКА Тінь-тінь! Попалася синичка в пастку – забаві ненаситній в пащу. Тінь-тінь… У клітці синя тінь, повітря, світла і пшона доволі, […]...
26. МАТИ Вона була красуня з Катеринівки. Було у неї п’ятеро вже вас. Купляла вам гостинчика за гривеник, топила піч і поралась […]...
27. МОЖЕ, Й ТАК Може, й так. Я не справдив надій І малого гуртка… Але знаю: В праці важкій Не скривила рука. Може, й […]...
28. СКОВОРОДА Піти, піти без цілі і мети… Вбирати в себе вітер і простори, І ліс, і лан, і небо неозоре. Душі […]...
29. СВІТАННЯ Коли я вийняв із відра потоплу теплу зірку, світ вийшов ніби з-під пера, що скреслило копірку. Коли ж я вдруге […]...
30. СПОРТСМЕН Розмовля онук маленький з дідусем Семеном. – А я знаю, а я знаю! Ви були спортсменом. – Та від кого […]...
31. ПЕРШИЙ ДЗВІНОК Відмовило серце надовго. Стомилося. Перший дзвінок… Біда в дідуся молодого. Дзвіночок онуки замовк. Тепер у казенній постелі, дідусю, лежи, не […]...
32. ОСІННЄ (“Мандрувала ніччю осінь рання…”) Мандрувала ніччю осінь рання Й ранком подалась у білий світ, А мені лишила на прощання Перший ледве що помітний слід. […]...
33. “Солодкий світ! Простір блакитно-білий…” Солодкий світ! Простір блакитно-білий І сонце – золотий небесний квіт. Благословляє дух ширококрилий Солодкий світ. Узори надвесняних тонких віт, Твій […]...
34. ЗЕЛЕНІ СНИ Над моєю осінню пливе білий смуток бабиного літа. Посивіло небо світове, а мені не хочеться сивіти. Листопадом стеляться літа, але […]...
35. “Народе рідний мій, сільський народе…” Народе рідний мій, сільський народе, Ще опівночі тінь зловіща бродить По тих страшних, забутих цвинтарях… Ще отогони живуть у димарях […]...
36. МИТЬ ВІЙНИ Була війна. А день бухтів. Акація кипіла. Було від неї та битнів на світі біло-біло. Не все, не все я […]...
37. “тризна острова втята в страх…” тризна острова втята в страх знову з бруньок вилазять оси і якийсь шолудивий птах у сокири подушне просить знову корчаться […]...
38. ТАЖ МАГАЛ Злітає в небо Таж Магал – Як гін вогню, як сяйва шквал. Втілившись ревно в білий мармур, Дзвенить окрилений хорал. […]...
39. ХОР ЛІСОВИХ ДЗВІНОЧКІВ + (Уривок із поеми) Ми Дзвіночки, Лісові Дзвіночки, Славим день. Ми співаєм, Дзвоном зустрічаєм: День! День. Любим сонце, Небосхил і […]...
40. НА ВІДХОДІ Дивлюсь на світ печально і тверезо, Плекаю мислі нові й молоді. Життя упало, наче камінь в плесо, Та йдуть ще […]...