ГРОТЕСК

Related posts:

1. “Бувають хвилини спокою порожнього…” Бувають хвилини спокою порожнього, Без бурі, без болю, без волі… В безодні знесилля німого Дрімають придушені болі – А серце […]...
2. ЕЛЕГІЯ, НАПИСАНА НА РОЗЛУКУ Коли зосталось небагато: устати й вийти, так і є – не відпуска поріг твій, хато, не підпуска вікно твоє… Оте, […]...
3. MALIGNE LAKE Різьбить різьбу абстрактну скульптор – час: що зарис – повість про життя і смерть. Незрозуміла мова ця для нас: красою […]...
4. РІКА ЧАСУ Іще мільярд людських істот, іще – Але планетна куля не із гуми… Куди, в якому напрямку тече Ріка часу? Які […]...
5. В СУСІДСТВІ З ЛЕЛЕКАМИ Чому так мало на землі лелек? Мене бентежить їхній дивний клекіт, мені здається, що вони пришельці, що десь колись таємно […]...
6. “Із ким такого не було…” Із ким такого не було, У кого не траплялось? Кому стебло чи джерело Ріднею не здавалось? Є час такий і […]...
7. ЛІСИ, ЯКИХ НЕМАЄ Зимові витівки на склі – Для мене був єдиний ліс, Бо там. на батьківській землі, Лиш терен по яругах ріс. […]...
8. БРАТЕРСТВО Людство бачиться древом: У кожної гілки Своя пташка, У кожної пташки Своя мова. А разом – древо, А спільно – […]...
9. СКРИПКА Й ОРГАН В камінних храмах – срібні гурагани У вітражах, у миготінні свіч, Святим суворо промовляють з віч, Горять Господнім голосом: органи. […]...
10. “Над нами інший лік епох…” Над нами інший лік епох, душі і праху. Ми світ поділимо на двох. Безмежжя – птаху. Мені – в узорах […]...
11. 2. ПРОЛОГ Нехай за обрій нас дороги зовуть, ведуть, на крилах мчать – але на батьківські пороги судилось нам із них вертать… […]...
12. БЛАГОДАТНА ЗМІНА Молитва лагідна ранкова І ця поезія хмільна… Як світ, що розпочато словом, Розпочинає день вона. Поезія, як і молитва, Щоденно […]...
13. “ЩЕ ПОВНІ СОНЦЯ ЛИНУТЬ НАД МАЙДАНОМ…” Ще повні сонця линуть над майданом Високі вікна велетнів стрімких. Здається, й ми здіймемось і розтанем Ген там, де місяця […]...
14. ОСІНЬ НА ЧЕРНЕЧІЙ ГОРІ Аби пісня не умерла, А добро прибуде… Як ударила по струнах, То з-під кожної – пташа Листом черленим, Світом зеленим, […]...
15. ЗЯТЬ Війна кінчилась. Значить, маєм право Знять із вікна затемнення, Привчать Себе при гулі самольота – браво Держати голову, рівнятися направо, […]...
16. “Флегматично зима тротуаром поскрипує…” *** Флегматично зима тротуаром поскрипує, Фантастичні плете казки, Позіхає десь під білою липою, На шибки покладе мазки. Вкриє землю габою […]...
17. 18. Два ангели славлять твоє чоло Два ангели славлять твоє чоло тяжкою короною, але тобі здається вона тільки вінком з конвалій, і твої шати крилами з […]...
18. В ЛІКАРНІ – О лікарю, здається помираю. Страшенні болі. Я увесь дрижу… Невже прийдеться сунутись до раю? – Ну якщо так, то […]...
19. “Добро і зло на всіх шляхах людини…” Добро і зло на всіх шляхах людини живуть і діють поруч заодно. І, наче друзі, в помислах єдині, приходять вперто […]...
20. КАЖУТЬ, ЩО ГРІХ Кажуть, що гріх з нудьги словами гратись, Бо на початку було СЛОВО, не нудьга! А може, може було навпаки! Можливо […]...
21. “Рвемося у юності з дому…” Рвемося у юності з дому, Жаданого щастя шукаєм. Уваги на те не звертаєм, Що стане за щастя потому. Але набивають […]...
22. “Десь-не-десь, в якомусь царстві…” Десь-не-десь, в якомусь царстві, дзвони били по лицарству, дзвони били й перестали, бур’яном позаростали повмирали дзвонарі, залишились комарі. Комарі на […]...
23. СЕРЦЕ Моє гаряче серце обмивають Гінкою кров’ю почуття змужнілі Ненависти, що мислі проясняє, Мою безхмарну молодість вартує І, вбачивши вогні очей […]...
24. “Завмерло в тиші віття тополине…” Завмерло в тиші віття тополине, Неначе прислухається воно До співу, що проникливо так лине З казарми крізь відчинене вікно. У […]...
25. ІНІЙ У дерев сьогодні срібне свято: Сонце, синь, січнева сивина. Цілий сад прийшов колядувати До вікна. А вікно вмуроване у іній, […]...
26. Пливе туман Усе, що посіяв всесвіт на радість мені для мене, Проснулося на світанні, співає, цвіте, шумить. Така ж, як століття тому, […]...
27. ЄГИПЕТСЬКИЙ ОБЕЛІСК В заграві світла, на плацу Конкорда, Поміж юрби, де плеще водограй, Якому заздрить осяйний Версай, Чарує зір його постава года. […]...
28. “Журба поорала чоло моє бідне…” Журба поорала чоло моє бідне, І сивіє з горя мій волос, Втомився я смутком, дрижить плачем голос, А зірка остання […]...
29. Якщо у тебе є який талант Якщо у тебе є який талант, То будуть вороги обов’язково, Бо бездарi вiд заздрощiв готовi Паплюжити й ганьбити все пiдряд....
30. БЕЗСОННЯ Чого не спить воно, оте вікно, – у небі ночі та й одне-єдине? За що катує полум’ям воно когось там […]...
31. “Світяться вікна і світяться зорі…” Світяться вікна і світяться зорі, Світять і світяться цілу ніч – Ніч новорічна сяє надворі, Стали ялинки, як сто тисяч […]...
32. ДО МУЗИ + 1 Навіщо ти прийшла до мене Й застукала в вікно? Навіщо серце б’є шалене, А думка з ним водно. […]...
33. “На горищі було вікно…” На горищі було вікно, У вікні голубіло небо. Ти казала: “Осудить неня, Та мені уже все одно”. Місяць ставив німе […]...
34. МИР Світає. Спить дружина. Спить дочка… Мені ж не спиться. У вікно прочинене дмухнув червневий чистий вітерець і ледь торкнув листок […]...
35. “Якби я знав, де ти живеш…” Якби я знав, де ти живеш, Дивився б крізь вікно знадвору, Як ти виходиш із одеж І входиш в мрію […]...
36. “Чи відійшло, чи захололо…” Чи відійшло, чи захололо, чи проминуло? Ні, ніколи!.. Якийсь рубець, якась там згадка, що від випадку без порядку в тобі, […]...
37. МАТІРНА ОСОНЬ У надри снів, в незміряну глибінь так падаєм – аж хрускотіння чути, і колами розкручується сутінь, розносячи по тілу млосний […]...
38. ДОРОГА врізується в землю а тобі здається що у простір переходить з місця в місце а тобі здається що в майбутнє […]...
39. СМІХ На вулиці – я чую крізь вікно – сміється жінка штучним сміхом. Мабуть їй сумно, але жінка хоче, щоб їй […]...
40. НАД ПАМІРОМ Таджикистан, красунь Памір! Звелися снігові вершини, Шапки одягши набакир… Який тут простір, Воля, Шир! Яке привілля для людини! Перелітаємо хребти, […]...