АКВАРЕЛІ ДИТИНСТВА
Дніпро, старенький дебаркадер, левино-жовті береги
лежать, на кігті похиливши зелену гриву шелюги.
В пісок причалює пірога. Хтось варить юшку, дим і дим.
Суха, порепана дорога повзе, як спраглий крокодил.
В Дніпрі купається Купава. Мені ще рочків, може, три.
А я чекаю пароплава із-за трипільської гори.
Моє нечуване терпіння іще ніхто не переміг,
бо за терпінням є Трипілля, а за Черніговом – Черніг.
Черніг страшний, він дуже чорний. Як звечоріє на Дніпрі,
Черніг сідає в чорний човен і ставить чорні ятері.
І ті корчі, і те коріння, розмите повінню з весни,
і золотаве звечоріння в зелених кучерях сосни.
І ті роки, що так промчали, і пароплав той, і гора…
Це вже невидимі причали в глибокій пам’яті Дніпра.
(4 votes, average: 3,25 out of 5)
Related posts:
- СТАВ ДНІПРО! Став Дніпрою. Зомліли в сумі Сніжно-білі явори. Я один стою в задумі Край гори. Сила велетня закута. Груди вкрив холодний […]...
- ХЛІБ МОГО ДИТИНСТВА 1. Лан. Хвиля. Жовтий пилок… і жайвір… А голубінь. А глибина зіниць. А спокій. Членується промінь на остюки, прозориться думка-а-а… […]...
- ТРОЄ В ОДНОМУ ЧОВНІ (не рахуючи собаки) Джером К. Джером Прив’язано човен до темного коріння. Замокли сухарі, і цукор одмокрів. І згорбились тіла завзятих […]...
- З ДИТИНСТВА Сиро і сіро. Дим від села. Похрестовані літаки погрожують бомбами. Дитинство було. І війна була з милицями сусідовими і окопами… […]...
- З ДИТИНСТВА День риштований шелестом лісу – підіймаєшся вгору, аж очі холонуть, і рука розгортає єдвабну завісу, навивається шовк на долоню. Як […]...
- ЖАЙВОРОНОК ДИТИНСТВА Мама Зліпила жайворонка, Хотіла спекти – А він полетів. Відтоді Щовесни Шукаю в небі Птаха, Зліпленого з тіста....
- ЗАГАДКА ДИТИНСТВА Враження дитинства – ясновесні! Слів краса! Звідкіль іде вона? Наче загадки якісь чудесні: рідна мова – дивна дивина! Вперше у […]...
- ЛІЛЕЯ Де небо зажурилось над землею, Де голос пташки завмирає в кленах, Серед латаття водяна лілея – Мов білий Сіріус між […]...
- ЛІЛЕЯ Де небо зажурилось над землею, Де голос пташки завмирає в кленах, Серед латаття водяна лілея – Мов білий Сіріус між […]...
- “Біле – біле – біле поле…” Біле – біле – біле поле. Чорний гомін. Вороння. Посідало та й замріялось про убитого коня. Скаче кінь, копитом цокає, […]...
- ВУЗЛИК ЗЕМЛІ Коли полину у далекі мандри, візьму з собою вузличок землиці – тієї, у якій коріння хліба, тієї, у якій моє […]...
- Сестрі Минаючи убогі села Понаддніпрянські невеселі, Я думав: “Де ж я прихилюсь? І де подінуся на світі?” І сниться сон мені: […]...
- ТА ОЗНАКА В УКРАЇНІ, ЩО ЗЕМЛЯ ЇЇ В РУЇНІ Так, як на човен хвилі налітають, На Україну лиха нападають. Ні, іще гірше! Човен воду крає, А Україна в крові […]...
- “Мав би я чорне лице…” Мав би я чорне лице до тебе іти. Мав би я чорне лице тебе обминати. Мав би я чорні уста […]...
- “не забудьмо…” І. С. не забудьмо заки звечоріє довишивати останній хрестик на хустині не забудьмо зірвати дитині червоне яблуко з високої гілки […]...
- Чорний кіт чорний кіт у білих рукавичках і білих шкарпетках ходить по чорному піяніно з білими й чорними клявішами медитує у вазоні […]...
- РАДІОАКТИВНИЙ КИЇВ II Ясніє Чумацький шлях, скриплять мажі сузір’їв, тягнучись у майбутнє, лисніє старий Дніпро, мов лисий Шевченко, думаючи про минуле, не грайте, […]...
- ПРОЩАННЯ Неначе востаннє дивлюсь на Дніпро, Хоч так випадково дісталась до річки, Бо поспіхом сплутала електрички У галасливій юрбі метро. Завмерла […]...
- МАК І КІТ Та ще змалечку-змалку, З-за маленьких часів Біля білого ранку Мак червоний розцвів. Чорні вуса котячі У старого кота. Чорні вуса […]...
- “Вітер з гаєм розмовляє…” Вітер з гаєм розмовляє, Шепче з осокою, Пливе човен по Дунаю Один за водою. Пливе човен води повен, Ніхто не […]...
- “Те найменше звіря…” Те найменше звіря, що в смереках проскаче, та найменша зоря, що на сіні заплаче, те найменше маля, що хлюпоче в […]...
- “Поверни ім’я мені…” Поверни ім’я мені невідомий брате википає сіль вітер зриває зелене листя в одсвіті сонця смеркового чорний багрянець голоси придушені ватою […]...
- МОГИЛИ обвалюються на століття сплощують роки в тонкі дошки поплямлені молитвами й надіями вкриті воском закидані вінками болю могили чорні рани […]...
- “Вороне, чому ти чорний…” – Вороне, чому ти чорний? – Я у ворона спитав. – А щоб ти блакить небесну Іще більше цінував. – […]...
- IV. “Пригадаю усе до слова…” Пригадаю усе до слова, До зідхання згадаю все, І мене – в недосяжне – знову Хвиля спогадів понесе. То наївні, […]...
- “Ой біда мені, біда…” Ой біда мені, біда З чорними бровами; Ой куда мені, куда Діватися з вами! Часто, часто в горі я Долю […]...
- “Там, де мені добре…” Там де мені добре – довкола гори – невисокі переважно і я дуже тяжко прийшов до розуміння що невисокі вони […]...
- ВУЗЛИК ЗЕМЛІ Коли полину у далекі мандри, візьму з собою вузличок землиці – тієї, у якій коріння хліба, тієї, у якій моє […]...
- Русалка “Породила мене мати В високих палатах Та й понесла серед ночі У Дніпрі скупати. Купаючи, розмовляла Зо мною, малою: “Пливи, […]...
- 22 Два чорні лебеді календарного білого моря випливають із ночі і знову кудись у ніч лебедин і лебідка лебедин і лебідка […]...
- ЗАПРОСИНИ У холодному небі золотий човен із хмари на хмару, на хмару із хмари – і на місці… Я розкажу тобі […]...
- “Третій день бушує море…” Третій день бушує море – Гнівне, збурене, суворе, Третій день громади хвиль Крутять піняву кадриль. Сім чи вісім в морі […]...
- ЗАМІСТЬ КОЛИСКОВОЇ І. Б. Не буду тобі такої: “Вже сон до вікон од плота, Вже вікнами сон в покої, На котика вже […]...
- Новорічне то начебто почнеться маскарад а насправді то він закінчиться і тепер можна хоча б на часинку побути собою бо незабаром […]...
- “Човен хитається серед води…” Чом в Тебе Дівчино Уста солоденькі Човен хитається серед води,* Плеще об хвилю весло. В місячнім сяйві біліють сади, Здалека […]...
- “Голодне літо по війні…” Голодне літо по війні. Сідає сонце за горбами. Як пам’ять про недавні дні Село чорніє димарями. Хати згоріли. Криниці Стримлять […]...
- БАЛЯДА ПРО ДЯДЬКА ГОРДІЯ Поруч з темінню став на порозі – І світла пучок веде мене в хату, Наозирці торкаючись брів мого серця Кострубатими […]...
- “Іде кіт через лід…” Іде кіт через лід Чорнолапо на обід. Коли чує він: зима Його біла підзива. – Ти чого йдеш через лід […]...
- “Щось ти дуже спокійний, аж острах сурмить…” Щось ти дуже спокійний, аж острах сурмить На щемливу тривогу за все, що довкола, Аж зневірились люди прийдешніх століть, Чи […]...
- ВІРШ, ЩО ПРИЙШОВ З ОСТРОГА Це містечко… таке собі – провінційне, як тисячі… та в нім глибини, коріння, золочена висота. Є згадати про що, є […]...