ПРО ІСТИНУ

Related posts:

1. “Мені відкрилась істина печальна…” Мені відкрилась істина печальна: життя зникає, як ріка Почайна. Через віки, а то й через роки, ріка вже стане спогадом […]...
2. ГІРКА МОЯ КАЛИНА Ой, гірка моя калино! Хай нам солодко живеться, хай нам сонечко сміється, а солодше із тобою, із тобою та й […]...
3. “А я плисти за обрій поривавсь…” А я плисти за обрій поривавсь до вічності, до божевілля весен… Нащо мені химера ця здалась, як човен вутлий, без […]...
4. ВОЛОХ За морем степ, край моря степ, В степах волох з шатрами ходить: Крива коса, зубчастий серп Волоха в поле не […]...
5. Ніч Згасла свічка в моїй голові – хтось там ходить навпомацки. Зазирніть мені в очі, скажіть мені, хто там ходить, я […]...
6. “Де зараз ви, кати мого народу?..” Де зараз ви, кати мого народу? Де велич ваша, сила ваша де? На ясні зорі і на тихі води Вже […]...
7. “Із-за гаю сонце сходить…” Із-за гаю сонце сходить, За гай і заходить. По долині увечері Козак смутний ходить. Ходить він годину, Ходить він і […]...
8. ВІДЛІТАЄ ДОЧКА Відлітає дочка чорноброва у засніжений вирій любові. Поспішає за покликом долі в тепле літо сім’ї молодої. Відлітає дочка на світанні […]...
9. МИР Світає. Спить дружина. Спить дочка… Мені ж не спиться. У вікно прочинене дмухнув червневий чистий вітерець і ледь торкнув листок […]...
10. ХОХЛИ Не раз мене образа мучила І гнів спалахував, коли Якась тупиця набундючена Кидала брудом в нас: “хохли”. І ось обтяженому […]...
11. ДО ЗЕМЛЯЧКИ Україно, рідна сестро, Пташко полохлива! Куди се тебе замчали Необачні крила? Перед тебе щасна доля З карими очима, А довічная […]...
12. Символізми Символізми, і містифікації, і фантазії, та інше і т. д. – це чуже мені: за правду я, хоч гірка, хоч […]...
13. КАЛИНОВА СОПІЛКА Ми з нею разом підем по гриби. Вона мене ненавидить, я знаю. Шумлять мені берези і дуби, шумлять вітри Славутича […]...
14. ПОЇХАВ ДАХ Поїхав дах. Пробилась черепиця. Відкрилась голова до глибини. А там, на дні, як добре придивиться, Немає сірої речовини. З історії […]...
15. НАРОД НАШ – ЗНАХІДКА ДЛЯ БАНДИ Я – незалежна українка І як не дивно, ще жива, Хоч в нашій долі – що сторінка, То помилка якась […]...
16. “Я більше не плачу… Я муку свою…” Я більше не плачу… Я муку свою В кайдани навік закую: Народ мій закутий в кайдани, Горять його рани… Душу […]...
17. “істинно кажу тобі – зима…” істинно кажу тобі – зима так і час переступає тричі і нікого вічного нема нині понад нами чоловіче все воно […]...
18. САМООБСЛУГОВУВАННЯ Дивовижний народ! Найбільші його вороги Сконали своєю смертю. Не кажу вже про Сталіна і про Гітлера. Лазар Каганович, один з […]...
19. “Пекучий день… лісів солодка млява…” Пекучий день… лісів солодка млява… смага стежок… сонливиці левад… Іде гроза дзвінка і кучерява садам замлілі руки цілувать. Краплини перші […]...
20. ПЛАЧ ЯРОСЛАВНИ Мури якісь, хтось ридає на мурах, А перед мурами степ… Де б це, скажи мені, вірний мій джуро, Ми опинилися, […]...
21. ТИСЯЧОЛІТТЯ На прославу Хрещення України-Руси Над могутнім Дніпром – Могутній Андрій Первозванний: “Хай відходить пітьма з Перуном, Бо зі мною приходить […]...
22. ЧОЛОВІЧА РОЗМОВА Живе в мені холодний страх за сина, інстинктом предків стигне кров терпка. Цей лід важкий до смерті я нестиму… Вже […]...
23. “Дуби куняють в тиховоді…” Дуби* куняють в тиховоді. Бабайки сплять – анішевель, А плигни дубові на спину – 1 як заграє цей невтола, Як […]...
24. КОЗАЦЬКУ ПІСНЮ СЛУХАЄ РОСІЯ Дарма пишатись мій народ не звик, та чую слово щире, не облесне: “Какой чудесный, звонкий ваш язык! А песни ваши… […]...
25. ПОЕТОВА КОХАНА Її любив поет. Отим і знаменита. А врода і краса давно уже не ті. Маленька, мовчазна, легендами повита, Живе тепер […]...
26. “Вітер із рідного краю…” Вітер із рідного краю Ніжно в обличчя війне. Батька старого згадаю: Як він чекає мене! Нікого більше чекати, Доля судилась […]...
27. “Не відав, ні, той вершник, хто і нащо…” Не відав, ні, той вершник, хто і нащо збивав його на землю, як в кіно. Чекала ти його, дітородяща. На […]...
28. Новгородці Біля озера Ільменя Став Великий Новгород, Збудував його слов’янський З фінським змішаний народ. Не було ладу у його, Вічно рід […]...
29. ЯК СПИТАЄ ДОЧКА ПРО МЕНЕ Я одяг свою форму воєнну І петлиці нашив фронтові… Як спитає дочка про мене, Десь волошки рвучи польові… Як спитає […]...
30. НІЧНИЙ ЕСКІЗ Так тривожно запівніч, не спавши, Попід зорі тополі шумлять. Поїзди пронеслись, накричавшись, Солов’ї наридались та й сплять. Все взялось переводити […]...
31. УКРАЇНЕЦЬ Він українець – це запевне, Бо хвалить сало й галушки, Та ще вишиванії вдома Бере він на ніч сорочки. Колись […]...
32. “Оця мерзота біля тебе…” Оця мерзлота біля тебе, Якої ти й не помічав За накипом щоденних срав. Якої бачити й не треба Во ім’я […]...
33. ТРЕТІЙ ДЕНЬ РІЗДВА. СТЕПАНА “Поету-мученику…” написав мені у дарчому написі у 1989 році тувинський поет Даржай Чи знали – хто імення обирав Мені – […]...
34. “Як любо мислити на видноколі…” Як любо мислити на видноколі, Коли вгорі схвильовані лани Течуть потужно, не здвигнувшись долі, В безмежний край хмільної далини! Тоді […]...
35. Уривки з “БУМБА” Бумба тримає небо в зубах, І мисливці не бачать тигра. Бумба тримає ріку за вухом, І бізони не знаходять водоймищ. […]...
36. ПАТРІОТА ІВАН Що за славний патріота Наш Іван, якби хто знав! Тільки що роззявить рота, Про народ уже й почав; А казать […]...
37. “12. його долоні…” його долоні розпливаються в мені його зіниці розчиняються в моєму зорі його обличчя прибирає мої риси...
38. “Не знаю і сам я, за що так люблю…” Не знаю і сам я, за що так люблю Безщасную тую Вкраїну мою? За що так кохаю? І що у […]...
39. Ми, українцi, дивнi люди Ми, українцi, дивнi люди: Хоч кожен любить сам себе, Ганьбим народ свiй i паплюжим, А ми ж самi народ i […]...
40. ПОКАРА ІКАРА На грізне сонце зазіхнув Ікар. О, не жалійте дивного Ікара… Повік його не спинить ярий жар – летить Ікар безкрилий […]...