КОЛЮЧІ ВІРШІ
Вірші колючі, мов їжаки,
Руки – до крові, душу – до крові…
Повитягаю із них голки,
Зшию деревам плаття паперові.
Одяг готовий на голі гілки –
Трішечки фарби, трішечки хисту…
Тільки дерева – смішні малюки –
Тужать чомусь за зеленим листям.
Так і марную і дні, і роки,
Вперто шукаючи в кожному слові
Тих колючок, що немов їжаки –
Руки – до крові, і душу – до крові!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Є вірші – квіти…” Є вірші – квіти. Вірші – дуби. Є іграшки – вірші. Є рани. Є повелителі і раби. І вірші є […]...
- “Я вірші пишу…” Я вірші пишу вночі в Прокураві, я вірші пишу в татовій хаті, доки сидять під стіною на лаві мої предки […]...
- “Про море вірші не вдаються…” Про море вірші не вдаються: Бліді слова, бліді думки. Перед очима чайки в’ються, А в думках – степ і колоски. […]...
- “Сумують, тобою не читані вірші…” Сумують, тобою не читані вірші, для тебе написані… І зів’яли іще не розкриті, в бутоні, намріяні квіти від тривалого, немилосердного, […]...
- ДИТЯЧІ ВІРШІ Моя душа – налякана дитина, А наді мною кат стоїть. Мене Він б’є. Дубова паркет ина – І кров моя, […]...
- “Удосвіта – вірші. Слова молоді…” Удосвіта – вірші. Слова молоді, хоча й непривітні. І ти прошепочеш отак, як тоді: в сімнадцять, у квітні. І знову […]...
- РОКИ заламані у призмі віку роки – пробиті цвязами померлих роки – завішені на голосах покійників роки – одягані навиворіть всідають […]...
- “Найліпші вірші родяться вночі…” Найліпші вірші родяться вночі, Коли на світ приходять мудрі діти, Чиїм думкам у битвах володіти, Нести на подвиг правоти кличі. […]...
- ВІРШ ПРО ВІРШІ + Чоло в долоні похили, чоло в долоні похили. В вазах строф цвітуть слова пахучі, мов квіти, Крізь шибу туги […]...
- ГАЗЕТЯР День ідейного краму Новин, крові і хмар Дай телеграму, Газетяре! Захвати, пориви й вигуки. Декларації, наради. Смішні комічні крики І […]...
- 19. “Ветерани, що пишуть вірші, скарги…” Ветерани, що пишуть вірші, скарги, одаліски, що поночі йдуть на лови, аноніми, що вкупі становлять черги, франкмасони, що в’ють павутини […]...
- “Приснилися вірші 81-го…” Любові Голоті Любові Голоті Приснилися вірші 81-го. Згадалася кожна пора того року так, як жодна інша. Згадалися тижні і дні […]...
- ЧЕРВОНІ ЧЕРЕПИЦІ Червоні черепиці, оранжеві коти. А я біжу по східцях, од сонця золотих. Я трішечки дитина. А трішечки вже й ні. […]...
- “При цих деревах, в цім ладу…” При цих деревах, в цім ладу, в поривах духу, руху впертих десь притулитися в саду і хоч би трішечки померти. […]...
- “Чомусь пам’ятаю, що річка звалася Леглич…” Чомусь пам’ятаю, що річка звалася Леглич. Було в ній каміння – як сто бегемотячих спин. А той цибатий, на клуні, […]...
- КАЗКА Хто-не-хтось, де-не-десь, з деякого царства стрілку висмикнув з небес, мов пір’їнку з пташки; хтось чомусь її узяв, щось чомусь згадавши, […]...
- “Такі близькі чомусь мені…” Такі близькі чомусь мені – вечірні небеса імлисті і непорочне чистий сніг, мов’думка непорочно чиста. До щему дороге чомусь – […]...
- У ЛІСІ ОПІВНОЧІ У лісі опівночі спали дерева. Опівночі в лісі горіло багаття. Не спало кохання моє червневе, Кохання болюче, немов прокляття. Земля […]...
- МАРШ НЕУЧАСНИКІВ Прагнучи живучості, Все пережуєм. Тільки, – щоб без участі. Ми і так живем. Що у тій гримучості, Чи добро, чи […]...
- НА ДАРАБІ Керманичем на дарабі Оминати хитрі закрути, Гострі каменюки на скоках Річки, де спливають роки, Не дати себе заманити Таємним зеленим […]...
- ВІРШІ ДО ІВАНА САМОЙЛОВИЧА Змишляют поетове, иж Дедал, отданій бывши в заточеніи, за море засланій В лябаринт, з которого вийти было трудно для помЂшаних […]...
- РЯСТ Після дощів і холодів У чорноліссі ряст зацвів. Допоки ще дерева голі, А світла і тепла доволі, Йому потрібно поспішати, […]...
- ХАТА Запала із нападаним листям, із прибулими островами молу, із дерев’яним світом, що вигляда коня. Достигла, перестигла із гніздами джмелів та […]...
- ВІРШІ ПРОЩАННЯ – Цикл 1. Блукаю по відсутнім літі, – порозкидане гаряче листя пропікає душу. Запізніла жовч заходить у мою свідомість і гіркотою тривожить […]...
- З роками клопотiв неволя З роками клопотiв неволя Бажання зводить нанiвець. Здається, що ось-ось кiнець… Та раптом посилає Доля Прекрасну зустрiч… Боже мiй! Яке […]...
- ПОЕТ Хто леліє в душі, як мати дитину, Хто носить у серці й у крові своїй Рідну пісню, яка крізь тугу […]...
- ВІРШІ (Частина 5) 154. Ω мл(д)нцахъ доро слы(х) сплющы(х) вку пЂ на εдины(х) ложа(х) с(ъ) мт ε(р)ми свои ми Мно го и таки […]...
- * * * (Анатолієві Дністровому) Майже люблю ці ночі. Не довші – більші. Ця нагота зветься чомусь – листопад. Діти моїх ровесників пишуть вірші, випірнувши […]...
- “За чорно-синьою горою…” За чорно-синьою горою, на схилку радісного дня, Малює хмари пурпурові якесь веселе чортеня. Зеленим пензликом тополі – кривенькі кігтики в […]...
- ВІРШІ (Частина 4) Ω(т) здε почина ю(т)сA вЂр(ъ)ши ω жεна хъ ро зны(х), вся кого чи ну и(х). То ε сть ω до […]...
- ВІРШІ ДО ЛАЗАРЯ БАРАНОВИЧА Якщо зерно пшеничне, упавши в землю, не вмре, то зостається самотою. А якщо вмре, то багато плоду приносить. Іоан, XII, […]...
- “Не впадайте у розпач (пролітають роки)…” Не впадайте у розпач (пролітають роки), Почувайтесь на відстані серця, руки, І топіте самотності сиві льоди, Поринайте у губ найсолодші […]...
- “Я не хочу ходити мостом стурбованих…” Я не хочу ходити мостом стурбованих через ріку, що зветься життям… я повертаю на алею самотності, що мені чомусь пахне […]...
- “Я хочу знати, любиш ти мене…” Я хочу знати, любиш ти мене, чи це вже сон, який уже не сниться? Моєї долі пекло потайне, моя сама […]...
- ЗАВІРЮХА Ой, зима! Біжить, регоче біло, Бубонами брязкає в степу… Вам усе на світі зрозуміло? Просвітіть, премудрі, Недозрілу Душу мою, Зрячу […]...
- АСТРОЛОГ У нього палка потреба, у нього жадання слізне: окраєць нічного неба піймати у фокус лінзи… Бо він живе на горищі, […]...
- “Люблю людей. Але моя любов…” Люблю людей. Але моя любов Клубком кривавим запеклась у грудях. Оглянуся – і помічаю знов: Чогось істотного бракує в людях. […]...
- ВІРШІ (Частина 2) 46. Ω утЂка ючихъ z долго въ Нεдо брЂ и то(и) собЂ зго ла поступа εтъ: ко(т)ры(и) надо(л)жившисA лю дя(м), […]...
- ВІРШІ (Частина 3) Ω(т) zдε почина ю(т)сA ω бога тства(х) и ω нищεта хъ, и о нε(н)дза(х) и ω ско(р)бεхъ и о пεчалεхъ, […]...
- ДРУЗІ Й НЕДРУГИ “Не будуть же кликати достойним глупця, а на обманця не скажуть шляхетний”. Ісая, 32.5 Є друзі. А є недруги лукаві. […]...