Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ПОКИ СПИТЬ ВЕЗУВІЙ

…Проснувсь Везувій – і нема Помпеї…
Та я в кіно дивлюсь-таки на неї,
Хоч на відкопану, а все-таки дивлюсь:
Неначе й сам до теплих стін тулюсь,
Читаю написи, торкаю речі давні
І думаю про лиха непоправні,
Які спіткали людство будь-коли…
Ось хочби тут: по різному жили
В одвічній атмосфері боротьби
Патриції, плебеї і раби –
Одні – в розкошах, другі – напівголі…
А поруч пекло булькало поволі,
Немов та плавки в доменній печі, –
Щоб на Помпею кинутись вночі
І цвинтарем зробить її навік…
А ти, мій злий, мій наймудріший вік?!
Помпеї ти розкопуєш і Трої –
І множиш гори амтомної зброї,
Хоч людство й так в тривозі кожну мить:
Невже отой Везувій задимить?
А що, як сила вибухне сліпа, –
То хто ж тоді все людство відкопа
І виоре опалені степи?..
Везувій спить. О світе мій, не спи!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

ПОКИ СПИТЬ ВЕЗУВІЙ - КАРПЕНКО МИКОЛА