ВІЮТЬ ВІТРИ

Related posts:

1. “Віють вітри, віють буйні…” Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться. О, як моє болить серце, А сльози не ллються. (2) Трачу літа в […]...
2. ВІЮТЬ ВІТРИ, ВІЮТЬ БУЙНІ Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться; О, як моє болить серце, А сльози не ллються. Трачу літа в лютім […]...
3. “Цитьте, вітри! Цитьте, буйні!..” Цитьте, вітри! Цитьте, буйні! В лузі не гудіте! Моє горе лягло спати, Так не побудіте. Ох, заснуло воно в серці, […]...
4. “Повіяли вітри буйні…” Повіяли вітри буйні Да над синім морем; Забилося серце моє Перед лютим горем. Повіяли вітри буйні З холодного краю; Розлучили […]...
5. “Знов вітри над землею, вітри…” Знов вітри над землею, вітри І блакить, і розриви, і дим Сонну землю черкає згори Смерть черкає крилом голубим. Ширше […]...
6. ІЗ ЦИКЛУ “МАТЕРИНСЬКІ ПІСНІ” 4. віють вітри: розхлюпують дівоче волосся дунаями по наших степах віють вітри: видувають усе земляне із лісів, із дощів і […]...
7. МАДЕЙ На високій Чорногорі Буйні вітри віють, На зеленій полонині Сірі вовки виють; Тисяч коней вороненьких В байраках ірзає, Тисяч гарних […]...
8. “Чом, козаче молоденький…” Чом, козаче молоденький, Рониш слізоньки дрібненькі, На всхід сонця поглядаєш І так тяженько вздихаєш?.. Ой я, козак молоденький, Роню слізоньки […]...
9. ГОСТИНА Глибоким тихим вснуло сном Усе кругом, Лиш вітер виє під вікном Сумний псалом. Крізь шиби невиразно чуть То там, то […]...
10. СУДЬБА С своей походною клюкой, С своими мрачными очами Судьба, как грозный часовой, Повсюду следует за нами. Бедой лицо ея грозит, […]...
11. “Осінні хмари, вітри осінні…” Осінні хмари, вітри осінні. Лежу край лугу на свіжім сіні І лину поглядом сумовито За сивий обрій, де зникло літо. […]...
12. ЗАСУРМИЛИ ВІТРИ Засурмили вітри, об сосну розбиваючи крила, Зачастили до саду зайці з помертвілих лугів. То зима у степах вікові фоліянти розкрила. […]...
13. АРХИП ТЕСЛЕНКО В ХАРКІВЦЯХ Диму, диму сьогодні в мене в хаті було. З листа до М. Грінченка В холодній хаті протяги та цвіль, сухар […]...
14. “Повіяли теплі вітри…” Повіяли теплі вітри, Минула зима з холодами, І тільки вершина гори Спокійно біліє снігами. Навічно вони залягли, Однакові в липині […]...
15. “Вітри із далекої далечі…” “Вітри із далекої далечі, Куди ви, чудні, спішите?” …Регочуть, у безвісті танучи, Ні слова одвіту на те. “Яка вам зоря […]...
16. “Повійте, вітри полудневі…” Повійте, вітри полудневі, На мій таємничий садок, Хай пахощі ніжні поллються З моїх щонайкращих квіток. З пахучих листочків поллється Розкішний […]...
17. ВІТРИ ЧАСУ Вітри часу шумітимуть твоїм волоссям, жінко, мелодію зелених вечорів і спілих літ. Ти пристрасно тулитимеш до лона спів сопілки, одкривши […]...
18. “Вітри пригинають дерева…” Вітри пригинають дерева, І злива – немов лавина. А тільки то справа даремна – Поставити ліс на коліна. Громи одгирмлять […]...
19. “Вітри і бурі весняні…” …і в огні її, окраденую, збудять… Т. Шевченко Вітри і бурі весняні Звалили камінь із могили, В кривавім морі і […]...
20. “Десь затихають у ярах вітри…” Десь затихають у ярах вітри, І мерхнуть зорі за їдким туманом… А ти гори, а ти в мені гори, Аж […]...
21. ГРАЮТЬ В ДРИМБИ ВІТРИ Грають в дримби вітри, Грають в довгі ночі теменні, Грають в дримби майстри Безіменні. Грають в дримби, добре грають, І […]...
22. “Ревуть вітри нестримні голокосту…” Друзям-естетам Ревуть вітри нестримні голокосту З усіх боків на полохливий люд, Що платить дань для суздальських заблуд, На смерть конаючи […]...
23. ВЕСНА Й ЗИМА Ходив весною я по квітчаній долині, За кожним ступнем зілля урождало сонце. І я згадав, як по зимі в моїй […]...
24. І. “Довго спали вітри у ярах на припоні…” Скажи, что делать мне с тобой: Недостижимой и единственной, Как вечер дымно-голубой? А. Блок Довго спали вітри у ярах на […]...
25. “На пагорби, на вечір, на вітри…” На пагорби, на вечір, на вітри зір посила свій подив і відвертість: далеко – жить, далеко – йти з гори […]...
26. “Закучерявилися хмари. Лягла в глибинь блакить…” Закучерявилися хмари. Лягла в глибинь блакить… О милий друже, – знов недуже – О милий брате, – розіп’яте – Недуже […]...
27. НІЧ НА 21 ЛИСТОПАДА Дев’ятнадцятий рік І століттю, й людині. Ізійшов молодик На чоло Україні. Замотався у дріт Наїжачений Київ. Ніби спить. Тільки кріт […]...
28. “Важкі вітри не випили роси…” Важкі вітри не випили роси, Черлені трави бродять буйним соком, І вдалині під обрієм високим Лугів осінніх теплі голоси. А […]...
29. “Затінок, сутінок, день золотий…” Затінок, сутінок, день золотий. Плачуть і моляться білі троянди. Може, це я, або хто, або ти ось там сидить у […]...
30. ОГЛЯДАЮЧИСЬ На тій горі вітри збивають з ніг, сльозяться очі і в очах дерева. З гори течуть, звиваючись… Лиш хата стоїть […]...
31. Вітри Азії Колони з базальту. Фасади палаців На перехресті. Й вітри, Які супроводжують кочовиків, Що випалюють культури Правом сильного. Циклопічні мури, вкриті […]...
32. ЧОГОСЬ ОЧІ Чогось очі серед ночі Ніяк не замкнуться, Чогось сон прийти не хоче, Лиш думки снуються. Ніби тії сиротята, Ніби ті […]...
33. ОПІВНОЧІ О дванадцятій в хаті тихо, О дванадцятій в хаті ясно, О дванадцятій ночі в хаті. Місяць хилиться над причілком, Зорі […]...
34. “Я тебе вимріяв, ніжну й жагучу…” Я тебе вимріяв, ніжну й жагучу, В снах узаконив, пізнав з поцілунку, Кликну: – Прийди! – І прийдеш неминуче Крикну: […]...
35. “Одна нога в стременах…” Одна нога в стременах. Сніги. Вітри. Зима… Розрубані рамена, І голови нема. А кінь стоїть і дремле: Куди ж його […]...
36. 13. РАЙДУГА ЧЕРВОНА Б’є гармата, кучно б’є – Трудимось від рана, З кожним залпом устає Райдуга багряна. І розгойдують вітри Лиш вогненні мітли, […]...
37. ХУСТКА У кровавье море сонце ся топило; Молоденьке дівча золотом ї шило. Золотом ї шило, мудро забирало, А личко-лелію сльозами вмивало. […]...
38. “І небо невмите, і заспані хвилі…” І небо невмите, і заспані хвилі; І понад берегом геть-геть Неначе п’яний очерет Без вітру гнеться. Боже милий! Чи довго […]...
39. МЕТЕЛИК Я засвітив огонь. Всю нічку Вікно відчинене було. Метелик залетів на свічку І обпалив своє крило. Вночі світилося віконце, Він […]...
40. СМУТОК Заховав я смуток в заростях калини, В здичавілих нетрях бузини. – Не показуйсь, смутку, – я прохав невпинно. – І […]...