ЧОГОСЬ ОЧІ

Related posts:

1. ЧОГОСЬ ТАК СУМНО Чогось так сумно… Повиті млою Стоять в задумі стрункі тополі, З вершин Бескиду пливе росою Вівчарська пісня,- а тут, на […]...
2. “Я жду чогось – якихось перемін…” Я жду чогось – якихось перемін, Хоч зміни обстановки чи погоди,- Моя душа підводиться з колін І тягнеться до рідної […]...
3. “Чогось так банно… На душу впала…” Чогось так банно… На душу впала Безмежна скатерть тоски і смути, І серце багне в тиші заснути, Як скорбна пісня, […]...
4. АБИ ВЗЯВ Прийшов жених у хату до Марини Просити руки в тата й мами. А ті йому зраділи, наче сину: – Бери […]...
5. НА СВЯТО ДО МАМИ Петляю, мов тать, між домами, Знаходжу дорогу, як суть, – Я нині зібрався до мами, На серці волошки цвітуть. Гуляє […]...
6. “Ой, Iсусе, глянь на мене…” Ой, Iсусе, глянь на мене, Зроби дитя добре з мене. В мене серце ще маленьке, – Хто в нiм буде? […]...
7. НА ГОСТИНАХ У БАТЬКА Цвіркун сюрчить, і сад шумить, Снуються тіні волохаті. І добре з батьком при багатті Посидіти і відпочить. Між нами полум’я […]...
8. “Блукаю між квітками…” Блукаю між квітками І з ними сам цвіту. Блукаю, ніби п’яний, І от-от упаду! Піддерж мене, кохана, Ув оп’яні любві, […]...
9. “Ой, наїхали семигоряни із-за семи гір…” Ой, наїхали семигоряни із-за семи гір, намостили гаті з м’яти до тебе у двір, вийди тишею із хати, забілій, мов […]...
10. УЯВА Вдосвіта погляну й не повірю, зачарований, мов на молінню, вистою – за ніч у сусідовім подвір’ю об’явилась яблуня невістою. Ось […]...
11. “Через поле стежка до села…” Через поле стежка до села, А навколо – океан пшениці. Добре йти з думками наодинці У краю, де молодість пройшла. […]...
12. СПІВ ВІДЛЕТНИХ ЖУРАВЛІВ Як осінні вітри дунуть І на небо хмари сунуть, Попід хмари сумно лине Ключ відлетних журавлів. Хто з них верне, […]...
13. “Спорожніла хата…” Спорожніла хата – Мама із татом На галицький цвинтар переселились. І в трьох кімнатах ще не прибратих Наша скорбота, печаль […]...
14. МАТЕРИНЕ ПОЛЕ Як ходив степами Я, малий, до мами, – Не було у світі веселіш ходи. З повоєнним болем – Перекотиполем – […]...
15. РОСА Відпадає світу кора, видно нерви живі. Лиш роса, як небесна ікра, мерехтить на траві. Йдуть останні. Вгорнулись в ясу, наче […]...
16. ДРУЖНІСТЬ ОБРИВАЄТЬСЯ Виходять люди залишають тіні які торкаєш та вони не мають дотику обнімаєш та вони не мають форми...
17. “Мамині руки шорсткі…” Мамині руки шорсткі, Як листя картопляні, Мамине в зморшках лице, мов листок картопляний… Радість у нас – зацвітає у мами […]...
18. “Як давно я в мами не бував…” Як давно я в мами не бував, Не стояв над синьою водою, Не бродив серед високих трав, Босих ніг не […]...
19. “Мені щось тоскно серце тисне…” Мені щось тоскно серце тисне Моєї мами колисанка Така стара і ніжна висне І буде виснуть до світанку І буде […]...
20. ПОРТРЕТ БАТЬКА Тато був скупим на ласку, цілуватись не умів. Клав долоню, наче праску, на чорнявих пустунів. Тато хмурився невміло, був нещедрим […]...
21. ДИМАР Димар з червоним обводом Найвище Залізо стовбури кран ланцюги Вода 2 хінських голодранці по парі корзин у них з фісташками […]...
22. “Відколи не стало мами…” Відколи не стало мами, Я часто дивлюсь ночами У місячне сиве небо, Що манить мене до себе Пульсуючими зірками, І […]...
23. “Відцокотів я пів-Європи…” Відцокотів я пів-Європи чавунним цокотом коліс. У мами руки пахнуть кропом, ропою непросохлих сліз. Між нами дощик землю кропить. Щемить […]...
24. Над рікою Одинокий сиджу над рікою, Одинокий з думками, з журбою. Вечоріє. За горами гасне, Як небесна ватра, сонце ясне. Від лісів […]...
25. “Одинокий сиджу над рікою…” Одинокий сиджу над рікою, Одинокий з думками, з журбою. Вечоріє, за горами гасне, Як небесна ватра, сонце ясне. Від лісів […]...
26. ПРЕЧИСТА ДІВО, РАДУЙСЯ, МАРІЄ! У синє море сонце ясне тоне І своє світло, ніби кров, червоне По всій країні доокола сіє; А там зазульку […]...
27. * * * (Анатолієві Дністровому) Майже люблю ці ночі. Не довші – більші. Ця нагота зветься чомусь – листопад. Діти моїх ровесників пишуть вірші, випірнувши […]...
28. СЛЬОЗА ДО МАТЕРІ Птах наздогнав мене. Я поспішав до мами. Авто хрипіло із останніх сил – На мамин сон летів. Дороги стало мало […]...
29. “Ніби я пропав у цих полях…” Ніби я пропав у цих полях… Що, крім них, – вітри и небесні скали? Хто у кому? Де попропадали? Більше […]...
30. КОРІННЯ ХЛІБА Я з династії хлібороба. Ось на фото іржавім – сім’я: тато, мама і крутолобе, повнощоке хлопчатко. Це я. Крізь папір […]...
31. Весна до нас рік-річно повертає Весна до нас рік-річно повертає, Рік-річно кожне дерево цвіте. Та серце людське раз лиш процвітає: Коли настане верем’я святе. Скажіть, […]...
32. СІЛЬСЬКИЙ СОНЕТ (З зимових спогадів про літо) Хвилюється широкий лан зелений, Волошки, ніби зіроньки, блищать, На тонких стеблах крапельки студені Минулого дощу […]...
33. ЦВИНТАР НАД ВІТОЮ Десь тут шлях свій починала Віта, Туманами сивими повита. Від ріки, яку шукати годі, Залишилась назва у народі. Віта, Віта! […]...
34. “Ніщо, на жаль, не вічне під зорею…” Ніщо, на жаль, не вічне під зорею: Змагання душ і торжество сердець, і запах матіоли, й дух елею початок мають. […]...
35. МІСЯЧНА СОНАТА Шовковим руном здовж небозводу Пливуть, снуються сріблисті хмари, А поміж ними, омлілий з ходу, Блукає місяць і сіє чари. На […]...
36. “Раз високо над горами…” Раз високо над горами, Уранці по весні, Дві хмароньки пливли кудись, Як янголи ясні. Удосвіта дві хмароньки Зустрілися вгорі І […]...
37. АРИТМІЯ Вітри сміються і ридають ридма, жбурляють жовте листя по лісах. Народжуються і вмирають ритми, наструнені на різних полюсах. Важка планета […]...
38. НЕ ЛЮБЛЮ ОСІННЬОЇ НОЧІ Не люблю осінньої ночі! Той вітер, як ворон крилатий, Літає, товчеться до хати, Мов плаче чогось, чогось хоче – Не […]...
39. БГАННЯ * КОРОВАЮ** “благослови, Боже, й Пречистая Мати своєму дитяті короваю бгати”. налетіли молодиці-коровайниці що ті зозулиці барвінковими чолами засвітили борошном ясним з […]...
40. ІЗ ЦИКЛУ “МАТЕРИНСЬКІ ПІСНІ” 4. віють вітри: розхлюпують дівоче волосся дунаями по наших степах віють вітри: видувають усе земляне із лісів, із дощів і […]...