Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

ЧОГОСЬ ОЧІ

Чогось очі серед ночі
Ніяк не замкнуться,
Чогось сон прийти не хоче,
Лиш думки снуються.

Ніби тії сиротята,
Ніби ті без роду,
Що не мають мами-тата,
Лиш п’ють гірку воду.

Що не мають тата-мами,
Ні власної хати,
Лиш безлюдними шляхами
Йдуть долі шукати.

Чи та доля лежить п’яна
За семи горами?
Чи на Купала Івана
Зацвіте квітками?

Чи її ще не сіяли
В полі на могилі,
Чи, може, вже розвіяли
Вітри буйнокрилі?

Вітри буйні розвіяли,
Дощі сполоскали,
Не ми її посіяли,
Не ми й позбирали.

1918


ЧОГОСЬ ОЧІ - ЛЕПКИЙ БОГДАН