В тіні пальми в’ються блющі, Мірт лицяється до рож. Цить, серденько, цить, химерне, Не тривожся, не тривож! Розспівались соловії, Сріблом […]

БУРЛАЦЬКА Мати вмерла десь в острозі, Батька сам не знаю: Як береза при дорозі, Дико виростаю. Нещаслив я, гей! З […]

Ні, ти невинна! Ти свята без плями, Ти непорочна, як роса на цвіті. Булась для мене сонцем на розсвіті І […]

Віють вітри, віють буйні, Деревина гнеться, Попід хату, попри вікна Чорний сум снується. Стук! – І хто там? – Я, […]

Як ф’ялка, розцвівшись у краплях роси, Вже вечором плаче по втраті краси, Потім конає,- І людське життя, ся веселка із […]

Мені не жаль, що нам судилось Нести до скону хрест розлуки, Моє чуття не раз сталилось На пробнім камені розпуки. […]

Пісні мої гіркі, мережані тоскою, Напоєні слізьми незмірної любови! Ідете в темний путь, проводжені журбою, Як вигнанці, що в світ […]

Як гляну в прогалину горя На шлях, що покрився хрестами, То серце стинається жахом І очі заходять сльозами. О горе! […]

Не жив я ще зовсім, а лиш шукав дороги, Куди іти в життя на завзятющий бій. Чого ж мій дух […]

Й чому сей залив в землю не западе… Як скорбна вдовиця за мужа труною, Піде за тобою гірка моя смута: […]

Казатиму до вас огненною тоскою Великим болем ран, закованих в душі, Тулитись му до вас усею самотою, Всім смутком чорних […]

Присвячую пам’яті Мого невід жалуваного друга, Професора В. Лесевича. Коли віл запрягнений до теліги І теліга не рушає з місця, […]

Гайда на коні! Час рушати. Вже півень кличе, вже зоріє, На сході млаво зоря тліє. Гайда на коні! Час прощатись. […]

Не жаль мені, що люті муки Мене женуть в сиру могилу. Мене давно, давно втомило Життя гірке. Поро розлуки, Вітай! […]

Чоло моє побілене журбою, В очах безодня смути і утоми, Душа пожерта, спалена тоскою, А в серці сумерк, попіл, рінь […]