ВЕСНА

Related posts:

1. ГОЛОД Хоч би світало… – Мамо, хліба! Підвівся батько: замовчи! Коло вогню в вагоні збились і мруть голодні втікачі. І дим […]...
2. ПОЛЬОВА ЗУСТРІЧ Глянула… Таким гарячим золотим рум’янцем Заблищав серп коло пояса, Пригадую: На його блискучій поверхні Коливались дві сині веселі волошки. ЧЕРВОНИЙ […]...
3. ЗОЗЕНДРОПІЯ (Уривок) Червоні чвари! Час червоний! Чурило черево чи чоло, чи чо, чи чох, чи чор зна що? Чи очі плачуть, чи […]...
4. ПЕРЕД ПАМ’ЯТНИКОМ ПУШКІНУ В ОДЕСІ Здоров будь, Пушкін мій, землі орган могучий! І ти, морська глибінь, і ви, одеські тучі! Я тут у вас в […]...
5. ТРИ СИНИ Приїхало до матері да три сини, три сини вояки, да не ‘днакі. Що ‘дин за бідних, другий за багатих. а […]...
6. ГРУДЕНЬ Порожні гнізда, холодний вітер, Пливе рікою останній лист. Спить чорна хмара на чорних вітах, Спить, наче хмара, старезний ліс. Оце […]...
7. 9. Розділ IX. Весна, і смерть, і світле воскресіння Весна прийшла так якось несподівано! Зима стояла міцно до пори. Вітри війнули з півдня. І тоді вона немов у Ворсклу […]...
8. ВЕСНА Не повітря – найтонші звуки, Не долина – блакитний дим. І весни пустотливі руки У волоссі моїм. В наших пестощах […]...
9. ПЂСНЬ 03-я. Весна люба, ах, пришла! Из сего сЂмени: Прорасти земля быліе травное, сирЂчь: Кости твоя прозябнут, яко трава, и разботЂют (Исаіа) Весна люба, ах, пришла! […]...
10. ВЕСНА Розцвітає весна божа, Змінились морози, Все дерево набростилось, Розвилися лози. Скрізь, де глянеш, гарно в полі, – Радість після горя; […]...
11. “Десь надходила весна…” + Десь надходила весна. – Я сказав їй: ти весна! Сизокрилими голубками У куточках на вустах Їй спурхнуло щось усмішками […]...
12. МАТЕРІ I Прив’ялий кущ бузка і грудку глини. Більш нічого. За все: за передертий крик на ложі родження і смерти, за […]...
13. ВЕСНА І Я щоночі виходжу в двір, Прислухаюсь: в ранковій млі, Із далекого півдня, з-за гір, В край дніпровий летять журавлі. […]...
14. САМ ЗА ДЕРЕВОМ З-за дерева узнаю, що я вже не я, а дощ за деревом. Тепер мої вівці пасуться без мене. А я […]...
15. СТЕП Ходе Степ. Замислений Степ. А на ньому синій, синій жупан. За туманом – туман і татарські загони… Розсипається Степ синім […]...
16. ПРОЩЕННЯ Довго думаю про тих, що ображають словами мене… Довго думаю про тих, вчинки чиї ображають мене… Ближніми стали мені вороги… […]...
17. “Стою над річкою: імла…” Стою над річкою: імла Тремтить і міниться в блакиті. І ніби я вже був на світі, І річка ця також […]...
18. У СИНЮ ДАЛЬ У синю даль твій шлях біжить, І йдеш ти рад не рад, А за тобою плач летить, Оглянешся назад – […]...
19. СТЕП Від полудня теплий вітер Стиха повіває, Під живущою росою Степ наш оживає. За могилою могила Зеленіє-мріє, І далеко проміж ними […]...
20. ТЕРНОПІЛЬСЬКА ВЕСНА У Тернополі тане зима, розмовляє з вітрами гілля. Видно, чайки здалля прилітають сюди недарма. Зацвітає Тернопіль навесні, навесні. І лоза […]...
21. “Долі своєї я не кляну…” Долі своєї я не кляну – бути луною, будить луну. Віршиком був я рунних полів – гнівом на дуків дух […]...
22. ВІТЕР З УКРАЇНИ Миколі Хвильовому Нікого так я не люблю, як вітра вітровіння. Чортів вітер! Проклятий вітер! Він замахнеться раз – рев! свист! […]...
23. Весна до нас рік-річно повертає Весна до нас рік-річно повертає, Рік-річно кожне дерево цвіте. Та серце людське раз лиш процвітає: Коли настане верем’я святе. Скажіть, […]...
24. СВІЖИЙ НАСТРІЙ Розгойдалися хмари, як гілля вільшини, І обняли мене дужі вихри, Не співатиму вже лебединої пісні, Не умру, як журавлиний клич. […]...
25. “Весна. Квітують вишні у саду…” Весна. Квітують вишні у саду. Прийшла пора свята, благословенна. Люблю тебе, красиву, молоду. Кохана, Наречена. Спливли вінки Купала по річках, […]...
26. ВЕСНА Весна, весна, година мила, Як гарно ти, як пишно ти Долини, гори звеселила, Скрізь-скрізь розкинула квіти: Усе кругом зазеленіло! Чого […]...
27. “Ви чуєте, на вулиці – весна…” Ви чуєте, на вулиці – весна! Ранкові сурми звуть у високості І млостю переповнені у снах Старих дерев корякуваті кості. […]...
28. ВЕСНА (“Тече весна, й бадьорі сажотруси…”) Тече весна, й бадьорі сажотруси, мов щиглі, на дахах, і мла зелена. Дівчина, що кохає полісмена, співа на площі, де […]...
29. “Вже ночі під листопадом ночують…” Вже ночі під листопадом ночують, Примерзла опустилася латать, І щуки воду слухають – не чують, І снігурі поміж сніжинками летять. […]...
30. “Запахли яблука у сіні…” Запахли яблука у сіні – на молодість, на перший гріх. Містечка галицькі осінні. Є щось феллінівське у них. Когось повік […]...
31. КОЛИМСЬКА ВЕСНА Посвітлішали хмари, зігріті весною, І над горами гливий туман посвітлів,- Вже й колимська зима не здається страшною, Зм’якла сила її […]...
32. ВЕСНА Взала мене доля на кпини, і я занімів, наче сум. Здавалося, доброї днини й журавлики не принесуть. Здавалося, трепетний живчик […]...
33. ЖУРАВЛІ (“Зацвіла весна, молода, ясна…”) Зацвіла весна, молода, ясна, Білим цвітом простелилась до села. На лугах, в діброві в зустрічі, в розмові Полюбила, тільки гордою […]...
34. З ВІКНА Синиця в шибку вдарила крильми. Годинник став. Сіріють німо стіни. Над сизим смутком ранньої зими Принишкли хмари, мов копиці сіна. […]...
35. ОДА Я мов мембрана: в шелесті, в шумах, в згучанні… Я чую, як згуки проходять крізь мене, від мене, і далі… […]...
36. “Крізь спогади я знов лечу до тебе…” Крізь спогади я знов лечу до тебе, Нема в пориві тому берегів. В розлогому, розбурханому небі Лежить мій шлях під […]...
37. “Мене манить твій погляд, де весна…” Мене манить твій погляд, де весна така розкішна, мов зваблива жінка. І я іду на нього рвійно, гінко, і не […]...
38. ЗЛОВІСНЕ Знов захід буряний. Недобрий. Знов пророкує кров’ю літер, Що ми загинем, яко обри, Щo буде степ, руїна й вітер, Що […]...
39. “Ліси у ряст убралися барвисто…” Ліси у ряст убралися барвисто, Дощами квітень рясно відшумів. Під молоді перегуки громів Зійшов на землю травень урочисто. Зело відчуло […]...
40. “Дорога в стежку перейшла…” Дорога в стежку перейшла І стала вже самим міжтрав’ям… І степ – немов суцільний шлях, Шумкий і зелен-кучерявий. І трави […]...