ПОСУХА
Над селами хмари
Похилі,
І тоскно в блакить
Простягають руки безсилі…
Оце тільки лишилось,
Що плакать.
О, так залетіли далеко
В такий голубіючий ірій,
Білопіняве пір’я стелли
Над селами хмари…
Сліз ні краплі –
Оце нічим лишилось
І плакать.
1921. Голод. ОБІРВАНІ СТРУНИ… Нью-йорк, 1955, с. 211.
(3 votes, average: 3,33 out of 5)
Related posts:
- “Дні мої, мої дивні діти…” Дні мої, мої дивні діти, Віддав нас вольній волі. Ви, мов вино, мов вітер, Мов вагони в дикучім полі. Он: […]...
- ГОЛОД Над полем сохлим Мертві вітряки, Немов хрести над віршем Відзабутим… Руки несила підвести… Ще гірша, о, ще гірша Доля буде. […]...
- УОЛТ УІТМЕН Я чоловік. Такий звичайний, що аж смішно – Ріка кришталева у смердючих берегах, Віки Шелестять надо мною крилами. Тремтіння і […]...
- ПАМ’ЯТІ ГНАТА МИХАЙЛИЧЕНКА Всі ми розіп’яті на хрестах, Всі ми покриті ранами. Заповідано нам жорстокий шлях Злими коранами. Заповідано бути нам єретиками, Синами […]...
- “Люблю тебе – не знаю слів…” Люблю тебе – не знаю слів Тієї пісні лісової. Крізь верховини ясенів Сніжини розтають весною. Пташиний виклюнеться спів Із лісовинного […]...
- КОЛИСКОВА Моє, моєньке миле, ясне-мі Спи, золотава вовно, Летить-леліє літень в ви-со-ті, Кімната весен повна. Сотайтесь со-не сот-ні сніжні дні, Одчиниш […]...
- “Ви, що, не знаючи мети…” Ви, що, не знаючи мети, Спиняли стомлені здорового, Лежіть собі – до неба йти Ще довго. І ви, що до […]...
- Я ЗНАЮ: Я ЗАГИНУ У дахів іржавім колоссю Никає місяць кривавий, Удосвіта серп укосить Молоду зів’ялу отаву. Яке ще сонце глибоке. Як виють собаки […]...
- ЯСЕНЬ І співай тепер, що не ця Була остання сторінка. Я тебе прочитав до кінця, І зосталась одна картинка: “Ти мов […]...
- “Овес росте край неба у пісках…” Овес росте край неба у пісках, Мов сивий дід, над ним куняє хмара. Похмурий сон: на головах Стоять століття і […]...
- “За непроглядною заслоною…” За непроглядною заслоною Живуть такі, як я, – А тут чужою, незнайомою Сумує день і ніч Сумна душа моя… Я […]...
- НА ПАСІЦІ Дадан. Дуплянка. На березі білій Іконка праведних Зосима і Саватія. Над вуликами-кельями день цілий Кружляє працьовита братія. Несуть у келії […]...
- “Я чую пісню, мов крізь сон…” Я чую пісню, мов крізь сон Далекий Черемош гуркоче; Мені вчувається щоночі Той шелест листя, шум сосон. І щось тій […]...
- “Ряд хаток, пошарпані, подерті…” Ряд хаток, пошарпані, подерті, Мов старесенькі бабусі похилились; Кіллям стіни затрухнявілі підперті, Щоб од вітру не звалились. О, народе! Чи […]...
- “Стоїть. Як віск. І скорбно плаче…” Стоїть. Як віск. І скорбно плаче: – Один між трупами піду. Вгорі Червоний Ворон кряче На кров. На бурю. На […]...
- З КНИГИ “ВЕРЕСЕНЬ” Біла пушинка пливе над сіножаттю – легке суденце, Несене струменем вітру, куди забажає недбалий. Десять одного гнізда промінясто розходиться щоглів; […]...
- БАЛАДА ТРЕТЯ Темними ріками Ніч тече по долинах, Прудко біжить по зворах, Мутно піниться на косогорах. По зарослім болоті Клятий іде, На […]...
- МЕТЕМФІСИС А нас, тих, що знали зарані пісню, Заспівають у трави, квіти й коріння, Вітерець хвильовий пролетить і свисне, Тичину блакитний […]...
- ПОСУХА Понад прив’ялим клином конюшини Гудуть пухнаті, степові джмелі. Не взявши меду на пустім стеблі, Спішать у дупла під кущі шипшини. […]...
- ПОСУХА Миколі Стратилату Висне сон, мов примара важка, і злипаються очі. Будить мати мене, пастушка, хоч будити не хоче. Мама в […]...
- НОЧІВЛЯ У БРУКЛІНІ І відшаліло вже, й від голосило… Позбувшись разом всіх своїх морок, Далеким відголосом Хіросіми Лежить прах повержений Нью-Йорк. На димнім […]...
- “Поля синіють вечорами…” Поля синіють вечорами, Ріка говорить з берегами, І так таємно На небі білії намети Димлять: Вечеря вариться борам. Все ближче, […]...
- “Очима ти сказав мені: люблю…” Очима ти сказав мені: люблю. Душа складала свій тяжкий екзамен. Мов тихий дзвін гірського кришталю, несказане лишилось несказанним. Життя ішло, […]...
- НАД ЛИМАНОМ Сонячний дім твій за синім туманом, Там, над лиманом, де ранок – мов скло… Що то вже біле чаїне крило, […]...
- EUTHANASIA Як засипатиму колись жаданим сном, Що заколихує мерці – й почиють тихо, – О забуттє! Коли б легким твоїм крилом […]...
- “Ніби гріб, хатинка низька…” Ніби гріб, хатинка низька, Де на світ родився я; Там була моя колиска, Там живе рідня моя. Я родився серед […]...
- СОН (Диптих) 1. Шепотіння. Хтось губами спіймав пломінь свічки, Проковтнув. Шепотіння. Обіймаються тіні. Чорні руки сплітають; До моєї оселі зірки запливають. […]...
- ДИКІ ДУМИ Гой думи ж ви мої! Гой чорні ж ви мої, Та де вас подію? Украй Чорногори, украй золотої На шквару […]...
- ЗРАДА І Їду-поїду на бистрім коні Крізь попіл ночі, крізь полум’я днів, Тільки пісня бринить за сідлом, А слідом – Одинадцять […]...
- “На стрімчастих скелях…” На стрімчастих скелях, Де орли та хмари, Над могутнім морем, В осяйній блакиті – Гей, Там Розцвітали грози! Розцвітали грози… […]...
- ОБРИ Весна цвіте в усій красі своїй, Вже одгриміли Зевсові перуни, Дощу буйного простяглися струни, Зазеленів сподіваний рижій. На полі котяться […]...
- ЗОЗЕНДРОПІЯ (Уривок) Червоні чвари! Час червоний! Чурило черево чи чоло, чи чо, чи чох, чи чор зна що? Чи очі плачуть, чи […]...
- З ДАВНЬОГО ЗШИТКА Віквічно в облозі, У борні, у тривозі, знемозі… Серце криваве в степах десь вітрами рида: “Ой біда, ой біда Тій […]...
- СОНЦЕ ПІД ГОЛОВИ Підпалимо небо – і кинемо душі в повітря! В степах розгнуздаєм сліпого коня. …Клекоче огонь нам – навіки повірте! Співає […]...
- КОНКІСТАДОРИ (Морський похід) Вітрила напнуто. Вже всі готові в дальню путь. Борти фарбовані давно вже в тишині просохли. Вітрила напнуто. А вітру все […]...
- І ЦЕЙ ЛИСТОЧОК І цей листочок, Як я, – єдиний: Не був ніколи І знов не прийде, Дитя і плеканець Одної весни. І […]...
- “Я вмер. Але лишився голод…” Я вмер. Але лишився голод тут, де гуляв із києм Кий. той голод має власний голос, і я тим голосом […]...
- “Там дзвонять на вежах…” Там дзвонять на вежах. Там дзвони кричать у безмежжя! Там червоно-червоно. Червоно, без меж! – Там попруги пожеж Усе небо […]...
- ЗАСУХА Десь хмари бродять (без дощів), Десь блискавка (і дуже близько), Неначе вовк серед кущів: Не видно – лиш очима блиска. […]...
- “Квітчастий луг і дощик золотий…” + Квітчастий луг і дощик золотий. А в далині, мов акварелі, – Примружились гаї, замислились оселі… Ах, серце, пий! Повітря […]...