Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

УОЛТ УІТМЕН

Я чоловік.
Такий звичайний, що аж смішно –
Ріка кришталева у смердючих берегах,
Віки

Шелестять надо мною крилами.
Тремтіння і жах
Перетоплюю на сміливість у своїх гамарнях,
Слухаю шуми вітру, машин і дихання коханої
женщини;
Бачу хмари, землю, димарі, звірів і людей;
Мацаю речі, нюхаю запахи:
Я такий звичайний, що аж смішно.
І день мій розцвітає, як лотос.

ОБІРВАНІ СТРУНИ… Нью-Йорк, 1955, с. 166.


УОЛТ УІТМЕН - СЛІСАРЕНКО ОЛЕКСА