ВОРОЖІННЯ НА КУПАЛА

Related posts:

1. ВОРОЖІННЯ НА КУПАЛА темрява голосить голістю дівчини дзеркальністю трьох зірок з темного рота води за порогом привертання руки до тремтіння її тіла що […]...
2. “Буравлячи лід і пронозячи зором кристали…” Буравлячи лід і пронозячи зором кристали, чому неодмінно ти прагнеш добутись до дна? І воду фарбуєш, навмисне розрізавши палець, щоб […]...
3. ВОРОЖІННЯ Різдвяна тиша повагом зійшла На місто пообіднє присмеркове. На білий іній, на вбрання святкове Заноситься рідка холодна мла. Мов більма […]...
4. КВІТЕНЬ у небі без сльози чистий голос бузинової сопілки знов проминувши жінку й воду дитина з заплющеними очима веде за руку […]...
5. “На зорях твоє ворожіння?…” На зорях твоє ворожіння? На зорях ворожу. Різдвяна вела вівчарів. Привела різьбярів. Я знаю цю древню різьбу. Так різьбити не […]...
6. В НІЧ НА ІВАНА КУПАЛА Ой в ніч на Івана та й на Купала Красна дівчина долю шукала, Ту, що їй мама В колисочку клала. […]...
7. НА КУПАЛА І Спахає квіт. Дівчата, змаяні весною, В екстазі славлять білий світ, Жагтять у танці над рікою. О, рож вінки! О, […]...
8. НА ІВАНА НА КУПАЛА На Івана на Купала У хатині край села Мене мати повивала Та й Іваном нарекла. Догоряла ніч духмяна, Щебетали солов’ї… […]...
9. ПІД ІВАНА КУПАЛА Під Івана Купала в гарячі ночі Тьма згусає в дібровах. У травах, в клоччі дрібнолистих кущів, над димком болот, над […]...
10. ІІ. НІЧ НА ІВАНА КУПАЛА. Прослухавши симфонію Л. Грабовського …Настала ніч жаска і химородна. Купальська ніч. Знамення і дива. Кружляючи зіницями, голодна, На трухлім дубі ухає сова. Гризня і […]...
11. ГАДАННЄ-ВІЩУВАННЄ Петрівочка – нічка тепленька, ясненька. Мов жемчугом сипле зірками дрібненько. В воді круглолиций пливе-поринає, В саду соловейко голосить-співає, Рибалочки плавлють […]...
12. “Терор? Ет!” Терор? Ет! Те – у дует, Те – … Ет! Теза газет: Естет се – Не Гоген, Не Моне феномен; […]...
13. “Мов купальське гильце, в срібну нічку на Йвана Купала…” Мов купальське гильце, в срібну нічку на Йвана Купала зодягав колись в трави і в квіти тебе зодягав. Десь зоря […]...
14. ЯЙЦЕ-РАЙЦЕ Лежать наша баба на дні домовини – Малий, поморщений грибок засушений. Дзвін мосяжним горлом голосить новину, А нам, дай Боже, […]...
15. “Вода між корінням, де риба стоїть…” Вода між корінням, де риба стоїть, Помахує тільки злінива хвостами, Її з-під коріння не вибере сіть, Не кожен умілець руками […]...
16. В ЦЕРКВІ Сумно, тихо в божім дому, в сумраці все тоне, Лиш священник старесенький в книжці щось читає, А там свічка одинока […]...
17. “КАЗАЛА МАТИ КОЛИСЬ-ТО…” Казала мати колись-то: “Як на світ привела тебе, сину, гляділа в твою колиску ніч передрозяно-синя. І у вікна – навстіж […]...
18. “Цвіте, як мак…” “Цвіте, як мак…” Вже більше не цвіте – Суди і штраф, і міліцейські грати. І радіоактивне доорати Нам поле, де […]...
19. “Що вам сказати, мамо” Що вам сказати, мамо, Праведнице безталанна?.. Темрява ходить не прямо – В неї душа захланна. Всюди пекельне рало, Що вимагає […]...
20. Жінка сумна жінка яка не чекає нікого сумна жінка яка лежить горілиць на березі річки яка думає про воду річчину що […]...
21. “Горить сосна – од низу до гори…” Горить сосна – од низу до гори. Горить сосна – червоно-чорна грива над лісом висить. Ой, і нещаслива ти, чорнобрива […]...
22. СМЕРТЬ БЕРЕЗИ В Біловезькій Пущі майже через Тридцять літ по закінченні війни Береза підірвала себе на фугасі, Натиснувши на чорну смерть корінням. […]...
23. “А це така любовна гра…” І коли нарешті затихли останні оплески, Акулячий Писок рішуче заявив: – Я, кстати, Есенина очень люблю. Кто-нибудь помнит Есенина? – […]...
24. В оправі озера неначе в оправі озера неначе в чужій державі риби й риби з обвалу піняться гарячі нічних істот підшкірні глиби і тінь […]...
25. ЗОЗЕНДРОПІЯ (Уривок) Червоні чвари! Час червоний! Чурило черево чи чоло, чи чо, чи чох, чи чор зна що? Чи очі плачуть, чи […]...
26. КОБЗАР сльоза породжує шаблю по той бік ганьби ледачої крови де сліпа криниця обмиває лице народу щоби темрява напилася з бандури […]...
27. “І десь надійшло на останку…” І десь надійшло на останку Холодне і темне: прощай! Минаю будинок Держбанку, Мене обминає одчай. Даремне змагання – схилиться. Впевнять: […]...
28. “ДОТУЛИСЬ ДО ОБЛИЧЧЯ МОГО…” Дотулись до обличчя мого Незрівнянним, люба, твоїм, Щоб кохання чистий вогонь Розвіяв сумніву дим І в криницях наших очей Зазоріли […]...
29. НАД ВІЛІЄЮ. Диптих пробуження 1 Наслухавсь жайворів, нарозмовлявся із зозулею, В передсвітку йдучи крізь темний луг, Там над землею тихою поснулою Витає чистий благодатний […]...
30. 1. ЄДИНОРІГ Єдина. В лісах застає мене темна година, як музика в місті зненацька за рогом. Я чую: пасеться узліссям єдино – […]...
31. ДВІ ПІСНІ I Я бачу все : час зморшками обличчя зриє, а теплі коси вкриє іней незчисленних зим. Я бачу… Висохлі уста, […]...
32. ВИГНАНЕЦЬ В свято – день, розірваний надвоє. День з маленькою павзкою. Ранок, що молодість нашу нагадує, Вечір, що видається казкою. Це […]...
33. ВСТАВАННЯ З МЕРТВИХ проростання рук із землі з плачу світла що руками маленької баби сіє павуків у сонну дитину де блакитні риби неба […]...
34. СНІГ два птахи вдарилися грудьми над полем хліби за душу над виораним лицем сухе зерно в дитячій долоні паде тихий сніг […]...
35. БАЛЯДА ПРО УПИРЯ Шукайте упиря з хлібними зубами! Не минайте обличчя ангела! Доля дівоча – журавлині ключі І розтоптана журавлина. Дівчина між корінням […]...
36. ЗАЄЦЬ “О боже мій! – так Заєць раз ридав. – Ти кождому якусь потугу дав: Дав чоловіку ум, дав псові зуби, […]...
37. “дерево парадоксальності” дерево парадоксальності корінням вгору посаджене росте і десь там під землею на ньому вже спіють квадратні груші...
38. “І кінь тебе поніс через потік…” І кінь тебе поніс через потік. Для тебе ліжник на коня накинув панашко. Він коня твого зарік на воду й […]...
39. Якби втопити якби втопити весь біль в океані хвиля вдарила б в небо треба сіяти біль у скиби хай колоситься хлібом тільки […]...
40. Метелик нічної веселки метелик нічної веселки з гір що димлять від спеки у складках туніки з каменю орхідеї почали перетворення риби крилаті й […]...