Лиш журавлині голоси того продовжать

Related posts:

1. ПОСВЯЧЕННЯ У СЛОВО Нам треба голосу Тараса. П. Тичина Батьку наш Тарасе, громе піднебесний, ти навчи гриміти, грозами цвісти! Грізне твоє слово блиском-перевеслом, […]...
2. “За вікном голоси, голоси…” За вікном голоси, голоси – То весілля вже третій день. І, здається, на всі часи Сміху вистачить та пісень. Грає […]...
3. Напровесні понад ярами напровесні понад ярами воскресне темрявою дудочка із глини дівчат-сиріт покличе до діброви почути як зозуля сіє ряст дух притаївши цвісти […]...
4. “Любов – це грiх!” Менi вiд того сумно “Любов – це грiх!” Менi вiд того сумно. Я знаю, звiдки це до нас прийшло. Коли Господь про заповiдi думав, […]...
5. ПРЕЧИСТА ДІВО, РАДУЙСЯ, МАРІЄ! У синє море сонце ясне тоне І своє світло, ніби кров, червоне По всій країні доокола сіє; А там зазульку […]...
6. ЯКЕ НАМ ДІЛО ДО ТОГО? Яке нам діло до того, Що дикий злюка козакує? Аби не руйновав добра мого, А ближнього нехай собі руйнує, Яке […]...
7. З ТОГО СВІТУ Варфоломієві Шевченкові Не хотіли панські діти Мою воленьку вволити, – Щоб мене там поховали, Де б одраду серце мало, Де […]...
8. “Ти – мов галактика. До того ж – чорноброва…” Ти – мов галактика. До того ж – чорноброва. Ти – мов галактика. До того ж-у вінках. Така близька у […]...
9. “Шанують лиш того народи…” Шанують лиш того народи, Хто власну ниву розорав. Талант – це вогнище Свободи На тлі нікчемних рабських вправ. Це Слова […]...
10. ДІВЧА 3 ТОГО БЕРЕГА За чим воно лиман перепливло до нас, кому велось не кучеряве? Травневої води перепило і дрижаків набралося чимало. Не знало, […]...
11. ГОЛОС С ТОГО СВЕТА Не узнавай, куда я путь склонила, В какой предел из мира перешла… О друг, я все земное совершила; Я на […]...
12. Я НЕ ЗНАЮ ТОГО, ХТО ПРИВІВ На ворізках колиска під самою стелею – так дід ладнав, сам прив’язав на сволок. За шнур колиску колисав вояк, поранений […]...
13. “Ще немає того священника…” Ще немає того священника, якому би я висповідався, кому я довірив би душу свою. Все життя сповідався я у самоті, […]...
14. “Індія починається з того, що сняться…” Індія починається з того, що сняться сни про виправу на схід. І вони сюжетні, вони – наче фільм, по якому […]...
15. “По хвилях бачу, доле – до того…” По хвилях бачу, доле – до того! Ожина дивиться. У зуби аж заходить… Хто ж, як не я, ще грається […]...
16. 1. “Отож воно й почалося з того…” Ото ж воно й почалося з того, що одружився дурний Петро. Тільки до хати привів небогу – зразу ж топитись […]...
17. Спитаймо себе – хто є ми? Спитаймо себе – хто є ми? Чому без держави вiками? Прокляття якої вини Так довго тяжiло над нами? Молiмось за […]...
18. РЯДОК ЗАПОВІТУ Болить мене слово, пече під грудьми. Я словом ніколи не грався. У полум’ї думи зринає з пітьми суворе обличчя Тараса. […]...
19. З ОДНОГО ДЖЕРЕЛА Де вам, друзі, траплялось, щоб од міста, села три ріки розливалось з одного джерела? Що не річка, то мова прагне, […]...
20. АПОСТОЛЬСЬКЕ ПОСЛАННЯ ТОГО, ХТО БУВ ПРИСУТНІЙ НЕЗРИМО І НІКОЛИ НЕ НАЗВАНИЙ Мій час не настав і вже не настане ніколи. Призначив Господь мені: бути апостолом – задовго до того, коли народився […]...
21. “Запахи в липах потоплені…” Запахи в липах потоплені. Леви закралися в лан, порпають лапами в попелі і наганяють туман. Ех, розганяти – даремно… Боже, […]...
22. “Рідна мова в рідній школі!..” Рідна мова в рідній школі! Що бринить нам чарівніш? Що нам ближче, і миліш, І дорожче в час недолі?! Рідна […]...
23. ВСТАНЬ, ТАРАСЕ, ПОДИВИСЯ Встань, Тарасе, подивися, – Не пізнаєш України: Оновилося Полісся, Лише пісня з полонини! У сім’ї великій, новій, Кайдани старі порвавши […]...
24. “На Круглому кує зозуля…” На Круглому кує зозуля – Чи ще для когось… Чи мені?.. Мабуть, мені – ще всі поснулі На цій широкій […]...
25. БАТЬКО Ходить батько в саду мiж грядками, Оглядаэ уважно цвiт. Опадають на плечi батьковi Бiлi тpaвнi прожитих лiт. Травень, батьку! Промiннiсть. […]...
26. МОВА Мова – не звуки, Смисл, Душа народу. Мова – це розум і руки, Сутність народу. Забути мову – Душу зрадити. […]...
27. ДІАЛОГ-МОНОЛОГ Пам’яты Василя Стуса – Одягну чисту сорочку, Щоб вмерти за Україну… – За кого ж ти на землі цій Будеш […]...
28. ПАВУК Де взяти сил, щоб знову стати Посеред неба павуком І болі Всесвіту всотати, Й дощем пролитись над ліском? А дощовинню-павутинню […]...
29. “Зозуля кувала серед ночі…” Зозуля кувала серед ночі, вві сні здригнулась липа мовчазна. У чарах тиші голосом пророчим сполохано озвалася луна. Чого не спиться […]...
30. ОСКОЛКИ То перший cніг чи срiберне перо? То небосхил а чи межа сувора? Що день, що два – то важчає цебро […]...
31. БАТЬКІВЩИНА Жовті косатні цвітуть на мокрих луках, як за днів дитинства, в кучерявій млі. Вилітають ластівками стріли з лука, білі стріли […]...
32. “Зусібіч облягло дощем…” Зусібіч облягло дощем, І хмари йдуть, немов на плаху. І ятриться глибокий щем, І можна з розпачу заплакати… Та, власне, […]...
33. ОРДА Страшна, надихана ненавистю й злобою, Іде на свій народ перевертнів орда. Народе мій, готуйсь до праведного бою, Щоб не здригнулася […]...
34. ЛИСТ ДО Т. Г. ШЕВЧЕНКА, УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА, РЕВОЛЮЦІОНЕРА Й ДЕМОКРАТА (З циклу “Листи з Олександрії”) Якась вона, Тарасе Григоровичу, Ця наша жизнь невкусна – Суцільні тобі Рєпніни та Полусмакови. 1991 […]...
35. ЗОЗУЛИНЕ ЛІТО Кує зозуля, що життя минає, і полягає літо у покосах. Головами наклавши, духмяніють що є сили трави по цей бік […]...
36. ДО РИГИ Із твого чуба – волосинка я, В очах твоїх – одна сльозинка я, Твоїх шовків – єдина нитка я. Ти […]...
37. “Ясне мерехтіння кіна…” Ясне мерехтіння кіна, Прах, що зринає вгору. Ти вічна й одна, Людина, Дитя землі і простору. Ні мертве каміння міста […]...
38. КОЗАЧАЯ СМЕРТЬ Присвячено Петру Петровичу Артемовському-Гулаку Де недавно козак гомонів, Його кінь тупотів, Як на ляха козак налітав, В нього спис запускав, […]...
39. УСТИЛУГ Тремтять вогні удалині, Туман клубочиться над Бугом, Бринить росиста сива ніч Над потемнілим Устилугом. Мовчать обидва береги – Дрімає тиша […]...
40. “Вечір, поле, дорога в пшениці…” Вечір, поле, дорога в пшениці, Коні мирно бредуть до села. Придорожня криниця – мов сниться – Журавлем над колоссям спливла. […]...