НА ПОЛЯХ КНИЖКИ
“KORPUS DER SKULPTUREN DER ROEMISHEN WELT”
Ви, що різблеиі в каменю
пережили століття,
стоїте, як живі,
перед світу цілого очима,
Хто більше реальний?
Ми,
що живемо тепер наче тіні,
чи минулих віків у мармур закуті статуї?
Ви людей ідеали,
що заставили жити й каміння,
вокресили життя в мармуровій скалі,
Ми,
як промені сонця,
лиш заблиснем на мить
і згоряєм в часі,
не лишивши по собі ні сліду.
Хто більше реальний,
Ми, живі,
Чи
Ви, мертві,
Воскреслі в мармурі?
11 листопада 1973
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Ніби я пропав у цих полях…” Ніби я пропав у цих полях… Що, крім них, – вітри и небесні скали? Хто у кому? Де попропадали? Більше […]...
- ОДА ДО КНИЖКИ Я люблю тебе, книжко, Без тебе померк би мій світ, А очі здавались би зайвими В місті, де небо і […]...
- “Подивилась ясно, – заспівали скрипки!..” Подивилась ясно, – заспівали скрипки! – Обняла востаннє, – у моїй душі. – Ліс мовчав у смутку, в чорному акорді. […]...
- БОГИ ТА ЛЮДИ По-різному молилися Природі: Одні над нею Бога вознесуть, А хтось – такого більше у народі – В ній розпізнає материнську […]...
- ЕПІЛОГ (Із книжки “Розстріляна муза”) Рясних вінків не клали вам, Жалоби в сурми не сурмили. Не знати жонам і синам, Де ваші сховано могили. Чи […]...
- ПРОЛОГ (Із книжки “Розстріляна муза”) Я вас виводжу з забуття й полону Облуд ворожих. Заслані співці, Нехай долине в темряву бездонну До вас мій голос. […]...
- “Невидані книжки – з пригірклим рамки медом…” Невидані книжки – з пригірклим рамки медом У вуліях… у вуліях без бджіл. Нехай чекає все ще попереду, Та квіти […]...
- НА ПОЛЯХ І Як вечір кулями плював І ранки гаркали залізом, Один на варті він стояв – І не з рушницею – […]...
- НА ПОЛЯХ “ІЛІЯДИ” 1. ГЕРОЇ Потвори на ходулях. Блискучі чучела із бронзи. В бровах кров запечена порічками. Пусті очиць печери, і вбивства похітъ […]...
- МОЛИТВА (Чи на рідних полях…) Чи на рідних полях, Чи в чужій стороні, Осінило чи ні Святохреснеє рам’я,- Вам усім, хто поляг За тризубовий стяг […]...
- DAS EWIG WEIBLICHE Я – земля, сповнена ласк, щедра своїм багатством. Тепло моє – життєдайне. Черпай із нього, мов воду цілющу, мужність, силу, […]...
- “Іду в полях. Нікого і ніде…” Іду в полях. Нікого і ніде. Півнеба захід – золото червоне. Я йду, і одуд стежокю іде, моїх полів маленький […]...
- “Снігами вітровінь поля відволочила…” Снігами вітровінь поля відволочила, Прижовклено збіліла далина – Дніпровими високими очима Дитинносіро глянула весна. Весна моєї вільної надії! Гінка тремтінь […]...
- “Уже в полях літає павутина…” Уже в полях літає павутина, уже твоя улюблена долина немов годинник – велет з далини, а тінь біля самітньої сосни […]...
- “Наша воля залишилась на полях…” Наша воля залишилась на полях (Коли пересікали Тімошку із автомата). Коли стріляли в потилиці – у казематах. На лісоповалах, у […]...
- ТИ НЕ ЗНАЄШ Так до болю, до болю тужно, так безмежно, жагуче жаль, хоч і небо ясне-головокружне, і хоч дзвенить-співає зелена даль. Бо […]...
- Я ПРОСНУЛАСЬ Я проснулась На світанку Сон – це? Сонце! Сонця світ! Спалах сонця! Сонця спалах! Слава сонцю На весь світ! О, […]...
- ВІРШ НАПИСАНИЙ В ДЕНЬ СМЕРТІ АНДРІЯ МАЛИШКА Знов, земле рідна, траур одягла – Сів знову ворон на твою калину. І чорну стрічку в промені вплела, В небесні […]...
- “Я прийшов у світ цей ненадовго…” Я прийшов у світ цей ненадовго, Я спішу прожити рік за два. Вдаль мені висвічує дорогу невгасима днина світлова. З […]...
- ІЗ ОГНЕВОГО ДЖЕРЕЛА Із огневого джерела, Розкритого в небеснім полі, Ви пили, древа лісові, І довго потім у неволі Томились промені живі. Але […]...
- “Бура трава без води…” Бура трава без води В гарячім конанні злягла. Над степом, од сонця рудим, Дзвінка пролітала стріла. Все заглушила на мить […]...
- “Страшний калейдоскоп: в цю мить десь хтось загинув…” Страшний калейдоскоп: в цю мить десь хтось загинув. В цю мить. В цю саму мить. У кожну із хвилин. Розбився […]...
- “Дні з розгону вдаряються в вічність…” Дні з розгону вдаряються в вічність І згоряють, на мить спалахнувши, Щоб опісля короткої ночі Знов настало рожеве світання. Люди […]...
- “Ми виїхали в ніч. І це було шаленство…” Ми виїхали в ніч. І це було шаленство. Збиралось на грозу. Ми виїхали в ніч. Притихлі явори стояли безшелесно. І […]...
- “Любити більше матір, ніж себе…” Любити більше матір, ніж себе, Любити більше землю, ніж державу, Та більше стелі – небо голубе, Та більше слави – […]...
- “На промені сонцю вервечки…” На промені сонця вервечки, що тихо гойднуло маля. У льолі відбіленій гречка сьогодні прийшла на поля. Цвіте на блакитному вітрі, […]...
- ГЛЯДИТЬ СУМНА ЯЛИЦЯ Глядить сумна ялиця На зимні береги, Над нею студінь злиться, Окутують сніги. Про пальму тихо мріє, Що в сонячній землі […]...
- “День ішов і в промені сурмив…” День ішов і в промені сурмив, Молодим клечанням оповитий. Ради жарту викликав громи. Утішався радощами літа. Не минув. Гарячий сонця […]...
- ДВІ ГЛАВИ З ЛІТУРГІЇ КОХАННЯ 1 Твій усміх має спокій квіту, бо суть тобі дана й відкрита: цвісти й горіти, в пустку світу з красою […]...
- МИТЬ Спинись. Молитву тиху прокажи, Й замри, на мить замри в очаруванні. Крізь ясенів осінні вітражі Струмують промені золототкані, Аж листя […]...
- “Над крутою кручею…” Над крутою кручею Стежкою співучою Йшла, як пісня, дівчина, Юність заквітчала. Пружна, грайна, збуджена, Мов ніким не бачена… Думав хлопець […]...
- “Ви щасливі, пречистії зорі…” Ви щасливі, пречистії зорі, ваші промені – ваша розмова; якби я ваші промені мала, я б ніколи не мовила слова. […]...
- ЩАСЛИВА МИТЬ Не втримаюсь на щасті. Тільки мить, Лиш мить щаслива, Як весняна злива, Струною сонця В пальцях задзвенить… І здаленіє дзвін. […]...
- Веснянії пісні Веснянії пісні, Веснянії сни, Чом так безутішні, Безвідрадні ви? Чи для вас немає Зелені в лісах, Чи для вас не […]...
- АТЛАНТИ ВІКІВ Підняли ми червоне крило, обнялися міцніше. Більшовицьке пагіння росло – і ставало нас більше. Ми летіли під хмари папах, але […]...
- ЦИГАРКА Ох, як буває інколи!.. Вночі прорветься небо, ллє безперестанку холодний дощ… На сході хтось ключі украв од сонця – не […]...
- “Важкі вітри не випили роси…” Важкі вітри не випили роси, Черлені трави бродять буйним соком, І вдалині під обрієм високим Лугів осінніх теплі голоси. А […]...
- БІЛЯ ДЖЕРЕЛА Нам треба жити… Мамо, мамо! Життя – як мить, як сивий дим. І так його на світі мало, що не […]...
- КАМ’ЯНИЙ ПАРК У ямах їх сердець – стоять камінні спогади, що згадують про них рядами епітафій. Живі ціле життя ідуть до них […]...
- ЗЕМЛЕТРУС Моїм синам Маркові і Максимові – вдумливим критикам, прекрасним друзям ЗЕМЛЕТРУС Лялі – після чергового землетрусу в Каліфорнії На скалі […]...