“Ти – мов галактика. До того ж – чорноброва…”

Related posts:

1. “Струнка та чорноброва…” Струнка та чорноброва, ще й ясна, як зоря, в очах глибінь криниці, в сміху – дзвін янтаря. Хоч любить вона […]...
2. ЯКЕ НАМ ДІЛО ДО ТОГО? Яке нам діло до того, Що дикий злюка козакує? Аби не руйновав добра мого, А ближнього нехай собі руйнує, Яке […]...
3. ЦВІТУТЬ АКАЦІЇ Цвітуть акації, цвітуть, Довкіль медами пахне п’янко. Сміються зорі і несуть Нам слово вічності щоранку. Радіє сонцю білий світ І […]...
4. “По хвилях бачу, доле – до того…” По хвилях бачу, доле – до того! Ожина дивиться. У зуби аж заходить… Хто ж, як не я, ще грається […]...
5. “Весна. Розквітнув ломикамінь. М’ята.” Весна. Розквітнув ломикамінь. М’ята. Розквітла заполоч. Нечуй-вітри цвітуть. Зацвів комиш… І зацвіли дівчата. Про їхній цвіт сьогодні тільки й чуть. […]...
6. “Ще немає того священника…” Ще немає того священника, якому би я висповідався, кому я довірив би душу свою. Все життя сповідався я у самоті, […]...
7. Я НЕ ЗНАЮ ТОГО, ХТО ПРИВІВ На ворізках колиска під самою стелею – так дід ладнав, сам прив’язав на сволок. За шнур колиску колисав вояк, поранений […]...
8. “Індія починається з того, що сняться…” Індія починається з того, що сняться сни про виправу на схід. І вони сюжетні, вони – наче фільм, по якому […]...
9. Лиш журавлині голоси того продовжать “Умерти й сліду не покинуть на обікраденій землі”. Т. Шевченко лиш журавлині голоси того продовжать кого корогвою розіпне відчай над […]...
10. “Шанують лиш того народи…” Шанують лиш того народи, Хто власну ниву розорав. Талант – це вогнище Свободи На тлі нікчемних рабських вправ. Це Слова […]...
11. НАРОДЖЕННЯ СЛОВА У сонці-слові плаче дитинча. У цю хвилину, чисту і велику, Те немовля заходиться од крику І світ чудується: як довго […]...
12. ЗНОВ НАСТАНЕ ЛІТО Я не знаю, що з тобою, де ти І чи знов зустрінемось коли… Та хотів би, щоб зими замети Літа […]...
13. “Сади цвітуть під небесами…” Сади цвітуть під небесами, Сади цвітуть. Печаль і сміх в очах у мами, Сади цвітуть. Приїду, сяду на причілку, Назавтра […]...
14. “Любов – це грiх!” Менi вiд того сумно “Любов – це грiх!” Менi вiд того сумно. Я знаю, звiдки це до нас прийшло. Коли Господь про заповiдi думав, […]...
15. 1. “Отож воно й почалося з того…” Ото ж воно й почалося з того, що одружився дурний Петро. Тільки до хати привів небогу – зразу ж топитись […]...
16. АПОСТОЛЬСЬКЕ ПОСЛАННЯ ТОГО, ХТО БУВ ПРИСУТНІЙ НЕЗРИМО І НІКОЛИ НЕ НАЗВАНИЙ Мій час не настав і вже не настане ніколи. Призначив Господь мені: бути апостолом – задовго до того, коли народився […]...
17. СПОГАД Виблискує в сонці ріка, Біліє хмарина легка, І ти мені мила така, Що годі вмістити у слові Безмежжя моєї любові. […]...
18. ПРОМЕТЕЙ Смерть із Москви летить, Джохаре, На поклик брата-холуя. Вона як блискавка із хмари; Ти ждав її. Вона твоя. Тепер впади […]...
19. “О, так осонно соняхи цвітуть…” О. П. Довженку О. П. Довженку О, так осонно соняхи цвітуть І достигають золотаво груші… В цвітінні Ваша обірвалась путь, […]...
20. “Не грайтесь словами… У слові – ядро…” Не грайтесь словами… У слові – ядро, Енергія ядерна в Божому слові, Воно проросло – розрослося в огром, У вибух […]...
21. ЛЮБОВ ДО ЖІНКИ Знов у душі тривога не стиха: Дорослий син – мов гілочка суха. Робота – дім, робота – дім, і знову, […]...
22. З ТОГО СВІТУ Варфоломієві Шевченкові Не хотіли панські діти Мою воленьку вволити, – Щоб мене там поховали, Де б одраду серце мало, Де […]...
23. ГОЛОС С ТОГО СВЕТА Не узнавай, куда я путь склонила, В какой предел из мира перешла… О друг, я все земное совершила; Я на […]...
24. ДІВЧА 3 ТОГО БЕРЕГА За чим воно лиман перепливло до нас, кому велось не кучеряве? Травневої води перепило і дрижаків набралося чимало. Не знало, […]...
25. “Росте полин, як ріс при Богунові…” Росте полин, як ріс при Богунові, І так же буде після нас рости, Лиш зарости – густі вінки тернові В […]...
26. “У кожнім парку – масова могила…” У кожнім парку – масова могила, Лежать прикриті кості й черепи. Кричало небо, плакали степи, А світ мовчав, ховаючись під […]...
27. БАЛАДА ПРО ІВАНА ОДНОРУКОГО Дощі оновлення на древню ораницю, і пам’ять сонця у вузлах пшениці, і щедрий зір – на сховки, на притулки – […]...
28. У кроках мільйонів і крок мій звучить У кроках мільйонів і крок мій звучить, і в хорі пісень моя пісня летить, у молотів дзвоні і молот мій […]...
29. ГІРКА ЖИВУЧІСТЬ Де не глянь – деревій, деревій (Біла піна квіток довкруги) Звіробій золотіє в траві і Петрові цвітуть батоги, Мов батожено, […]...
30. “Ви бачили, як яблуні цвітуть…” Ви бачили, як яблуні цвітуть? А чули ви, як проростають трави? Ні, ні, я знаю: у вас плани, справи, І […]...
31. “Прорізався промінь і даль розпечатав…” Прорізався промінь і даль розпечатав: кругліють на пагорбі сірі ягнята, і стежка невмітно повзе до воріт, де вічність спинилась, притишивши […]...
32. ЗЕМЛЯ 1. Присутність снігу серед поля розширила очам роздолля, і тану я, мов грудка солі, – вітри гуляють подовколлям: роздмухують, розносять […]...
33. ЖУРАВЛИК Отак на світ журавлик народився. Зробив його наш син з мого листа. Синок не мучив білого журавлика. Погрався з ним […]...
34. “Земля така гаряча…” А я тому журавлю Києм ноги переб’ю, переб’ю. Пісня Земля така гаряча, Така руда земля. Маленький хлопчик плаче: Не бийте […]...
35. НА КОЖНІМ КРОЦІ В житті робив ти свій перший крок, сьогодні в школу йдеш на урок. А що ідеш ти, то робиш кроки, […]...
36. СНІЖОК МЕТЕ У КИЄВІ Сніжок мете у Києві, Гра вітровій в дуду… Не взнати вітровієві Куди я йду! Йду вулицею Леніна, Сніжок вкриває путь… […]...
37. СОН ЦВІТЕ Найкращі дні цвітуть на самім дні, На самім дні вода така прозора, Що з берега лічити можна зорі, Які зоріють […]...
38. “Ледь шелестить вологими губами…” Ледь шелестить вологими губами В колодязі глибокому вода. Серпнева ніч схиляється над нами, Зірками в душу небо загляда. О, ноче […]...
39. “Цвітуть на білому хати…” Цвітуть на білому хати. У грудях грудня – зими, зими. Димів скуйовджені хвости, І дух овечий та козиний… Цвітуть обмерзлі […]...
40. КАЛИНОВА ПІСНЯ Далекий нащадку, ти чуєш мене? Я пісня твоя чорноброва. Корінням січу я мовчання земне і зблискую паростком слова. Нащадку, несу […]...