“О пів на шосту, ввечері, в селі…”

Related posts:

1. “У тім селі, де вулиці у кленах…” У тім селі, де вулиці у кленах, У тім селі, де всі мене ще знають, Вже сіють, косять, орють вже […]...
2. “Коли ідуть дощі в моїм селі…” Коли ідуть дощі в моїм селі Ростуть тополі, і жита, і діти, Й, на хвильку одірвавшись од землі, Не знають […]...
3. “От і все. Немає у селі…” От і все. Немає у селі Більш обійстя нашого і хата Дивиться на мене віддалік Вікнами чужими… Все крислата Груша-дичка […]...
4. “Як у нашому селі…” Як у нашому селі Кращі в світі ковалі Що майстри вже, то майстри: Ремонтують трактори, Лагодять поїльні, А ще на […]...
5. “Пливли ми ввечері лиманом…” Пливли ми ввечері лиманом. Моторчик чахкав спроквола. Десь там за морем, за туманом уже Туреччина була. Співали пісню ми про […]...
6. В СВОЄМУ СЕЛІ Колись я в цім селі був пастухом, Куркульські на толоці пас корови, Весною, як вода ішла струмком, Пускав кораблики тут […]...
7. “Дрібніють люди в нашому селі…” Дрібніють люди в нашому селі – Кволіші в роздумах і з вигляду затерті – Померли газди, теслі, ковалі… Лишилися на […]...
8. “Душі відпочивається в селі…” Душі відпочивається в селі На промені, як ластівці на дроті, Як вітру у хмарини на крилі, Як селезню на лісовім […]...
9. В СЕЛІ, У ЛІСІ …Шумбар…Теремне…Цуманський ліс… В селі, у лісі замкнені церкви Спалахували (блискавка без грому), Повалені фігури невідомо Ким – озивались розпачем гірким. […]...
10. “В селі Кармалюка нема Кармалюків…” Степану Литвину В селі Кармалюка нема Кармалюків: Заборонили царським повелінням. І легіон метких дячків-писарчуків, Щоб не будити пам’ять поколінням, Переінакшив […]...
11. ОСІННЯ НІЧ НА СЕЛІ Надбігла хмара чорна і закрила Останній клапоть неба. Ніч і тьма, Як птиця хижа, чорнокрила, На землю каменем лягла. І […]...
12. “У селі одному на Поділлі…” У селі одному на Поділлі – все життя, а й досі не знайшов – дід Карпенко ходить щонеділі у степу […]...
13. “Стоїть в селі Суботові…” Стоїть в селі Суботові На горі високій Домовина України, Широка, глибока. Ото церков Богданова. Там-то він молився, Щоб москаль добром […]...
14. ПОЦІЛУНОК Зійшли ріки, зійшли ріки – І сніг не біліє; Коло млина на долині Трава зеленіє. Забіліли вишеньки, Груші запашнії; Збираються, […]...
15. “Коли на березі Дніпра…” Коли на березі Дніпра Лежу вночі біля костра, – Чоло пашить, а в спину зимно, – Мене проймає безпричинно Бентежне, […]...
16. КИЇВ НАВЕСНІ ВВЕЧЕРІ Хоч як звели тебе гермокопіди І несмак архітекторів-нездар, І всюди прослід залишив пожар,- Ти все стоїш, веселий, ясновидий І недаремно […]...
17. НА СЕЛІ І Лежать покошені, порожні Поля безлюдні вдалині, – Ховаю погляди тривожні, Бо тут невесело мені. Бо думку давить і стискає […]...
18. НА СЕЛІ Вбоге село. Похилилися хати. Злісно собака голодна гарчить, Йдуть нечупарні, смугляві дівчата, Чуть, як дитина побита кричить. Чудно стоїть одинока […]...
19. ТИХА ЕЛЕГІЯ Коли мене питають: “Любиш ріки, річки, і річечки, і потічки?” – відмовчуюсь: вони в мені навіки, а для мого народу […]...
20. Я – квітка осіння… Дощі мене мочать Я – квітка осіння… Дощі мене мочать, рве вітер мої пелюстки… І сонце на мене світити не хоче, тумани пливуть […]...
21. ТАЯНКА В ТАНЦІ Ступнула ніжка на поміст – І пальці рук, як полум’я, ряхтять. На повний зріст Квітчасто ставши, рій заклять Вона випростує, […]...
22. БАЛЯДА ПРО ДАФНУ, ЩО СТАЛА БУЗКОМ Л. К. Мої стежки просякнули землю: Я стала. Мова синицею відлетіла. Засліпило золотобанне свято. За мною шаліло сонце З руками […]...
23. ГЛИБИНА І Пашіє жовте поле, мов черінь, пливе в зеніті сонце неквапливе. Ми в яр звернули, на гарячу рінь, ми сохнемо: […]...
24. ОБОЛОНЬ Наш будинок – просто над рікою, І вночі, коли стихає місто, З-поміж верб, сяйнувши над водою, До балкона підпливає місяць. […]...
25. ТРАВНЮ ЛАСКАВИЙ Травню ласкавий! Я від світанку Край вуст цю флейту тримаю й ген На плай зорію, чи йде веснянка І чи […]...
26. ПІД СОНЦЕМ ОСЛІПЛЕНИМ Робота у Бога – це довга дорога, Де ми й моя влада занадто малі. Робота у Бога велика і строга: […]...
27. ЖИТТЯ В СЕЛІ У бур’янах сміється жовтими зубами осінь. Наїжились солом’яні хати, каправо дивляться крізь шиби в будні. На вітрі шелестять сухі серця, […]...
28. НЕВОЛЯ Дайте мені коня мого, Дайте вороного; Пустіть мене, пустіть мене В поле на дорогу. Я уздою золотою Коня зануздаю; Вітром […]...
29. ВЕЧІРНЄ ЗАПИТАННЯ Не з протиріч народження й вмирання – З їх сталості черпаю я снагу. На гілці розтулилась брунька рання, І засвітився […]...
30. “Знов вітри над землею, вітри…” Знов вітри над землею, вітри І блакить, і розриви, і дим Сонну землю черкає згори Смерть черкає крилом голубим. Ширше […]...
31. “Що робить сонце уночі…” Що робить сонце уночі, Коли у лісу на плечі Тоненька зіронька сидить, – Що робить сонце? Сонце спить. Що робить […]...
32. ТОДІ І ТЕПЕР В дитинстві я появся попа. Церкви в нашому селі не було – її зруйнували в далеких тридцятих. Я не бачив […]...
33. “Лежимо у бур’яні на краєчку обриву…” Лежимо у бур’яні на краєчку обриву І захоплено дивимось у глибину. Відкриває струмок нам свою таїну, – Споглядаємо раків, молюсків […]...
34. “Не розлюби мене, не відлюби…” Не розлюби мене, не відлюби. То ж скільки там лишилося… ще трохи… Будь леготом і сонцем для плавби З епохи […]...
35. Я ПРОСНУЛАСЬ Я проснулась На світанку Сон – це? Сонце! Сонця світ! Спалах сонця! Сонця спалах! Слава сонцю На весь світ! О, […]...
36. БІЛІ НОЧІ (з Ленінградського циклу) До мене сон ніяк іти не хоче – Усе перемінили білі ночі, Змішали ночі й дні, мов розвели Емаллю білою […]...
37. “Кохавсь я тобою…” Кохавсь я тобою, Як місяць водою, Як сонце усходом, Як роса травою. Стан твій як тополя На долині Юди; Личко […]...
38. “Мені щось тоскно серце тисне…” Мені щось тоскно серце тисне Моєї мами колисанка Така стара і ніжна висне І буде виснуть до світанку І буде […]...
39. Думка (“Вітре буйний, вітре буйний!..”) Вітре буйний, вітре буйний! Ти з морем говориш,- Збуди його, заграй ти з ним, Спитай синє море. Воно знає, де […]...
40. ЗГАДАЙ МЕНЕ Коли за дальнім небосхилом Червона птаха промайне Та вистелить зірчатий килим, – Згадай мене, згадай мене. Згадай, коли огорне туга […]...