СИНИЦЯ
Ще тільки сіріє, а рання синиця,
Присівши на грати, вже будить мене,-
Аж дивно: чого їй так рано не спиться,
Коли ще надворі й вітрець не війне.
Як дома, бувало, схопився спросоння,
Два кроки – і вже притаївсь у вікні:
Ні сну, ні синиці – лише підвіконня
І грати, що світ заступили мені.
На сході світає – і хмари барвисті
Звиваються в гаму далеких суцвіть,
А тут за вікном – загорода й на вишці
Нічний вартовий з автоматом стоїть.
Можливо, мені та синиця приснилась?
Так стукає серце – надворі ж весна…
Незчувся, як сльози з очей покотились,-
І я відвернувсь од вікна.
1952 – 1989
(3 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- СИНИЦЯ Синиця славу розпустила, Що хоче море запалить, Що море буцімто згорить,- Така, бач, є у неї сила. За вітром слава […]...
- “Кожного ранку будить синиця…” Кожного ранку будить синиця стукотом в шибку – зараз встаю… Знову потовщало жовтої глиці – сосни засипали стежку мою. Мимо […]...
- ЗОРІ-ОЧІ Зорі-очі, очі-зорі Тут і там, Тут зорять – до дна прозорі, Там зорять – як іскри в морі… Зорі-очі, очі-зорі, […]...
- БОДЛЕР В раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, – […]...
- “То дощ, то сніг, то знову дощ…” То дощ, то сніг, то знову дощ, І листя лопотіло, Побуровіла нехворощ, Вода на зиму сіла. Піввітру пахло ще теплом, […]...
- Із вершини Барвисті осені полотна, А літо вже одколосилось. Прожита мить – безповоротна, Життя майнуло – мов приснилось. Ліси й луги такі […]...
- З ВІКНА Синиця в шибку вдарила крильми. Годинник став. Сіріють німо стіни. Над сизим смутком ранньої зими Принишкли хмари, мов копиці сіна. […]...
- Скупа природа наших середмість Скупа природа наших середмість: на тлі домів, незрима і знищима, хода дерев. Читаймо це очима з повільних віт, немов бентежну […]...
- ДРУЗЬЯМ Я пью за здоровье не многих, Не многих, но верных друзей, Друзей неуклончиво строгих В соблазнах изменчивых дней. Я пью […]...
- РОЗРАДА Все, що снігопад насипав за ніч, На шляху прим’яв знов рух коліс, Величаво в сніжному мовчанні Височіє край дороги ліс. […]...
- ЗА ТОБОЮ! Не раз по тобі тужу в розжалення годину, Як вітер жалісно об рами б’є віконні; Надворі смутна ніч… Дощ стогне […]...
- “Вже в золоті лани, і вітер кличе зорі…” Вже в золоті лани, і вітре кличе зорі до себе в бур’яни пограти в “гулая”. Вже змолотили хліб, і холодно […]...
- КОЛОДЯЗЬ В жадобі змучений, утомлений від спеки, З домівки рідної ти йдеш в краї далекі, Так заверни мерщій суди Напитись чистої […]...
- СИРОТИ На зарінок сонце гріє, Де ся хлопчик з щенєм грає; Ци мороз, ци вітер віє – Щенє, хлопчик не питає. […]...
- МАНТРИ Нескінченні тротуари, нескінченні тротуари блискучих свічад, я чекаю примари, я чекаю примари мого закохання. А поки що квітнуть троянди роз’ятрених […]...
- “Біль нічний в мені все множиться…” Біль нічний в мені все множиться, Тінь блукає по виду. ой, чогось мені не можеться Серед ночі у саду… Люди […]...
- 13. ЯК Я ПОВОДЖУСЯ, КОЛИ ПРИЇЖДЖАЮ? Я підношу телефонні слухавки, шукаючи за ними, я надіюся знайти хоч паперові сліди по них, надворі хідники набиті прізвищами, що […]...
- ЕКСПРОМТ Як тяжко дихати – задуха І кашель. Ока не зімкну. Так надриваюся, мов глухо Товчу обухом об стіну. Чи то […]...
- ІНТУЇТИВНА ЕЛЕГІЯ Здригнуло вітром хмари. І затихло, і вгледіти незчувся, де й коли між твердю і землею забіліло, мов аркуші незаймані лягли. […]...
- ДЕВ’ЯТНАДЦЯТЬ ЛІТ Мені вже дев’ятнадцять літ – Квітисті на вікні узори, В снігу довкола свіжий слід Сріблястих голубів надворі. Щодня до фабрики […]...
- “Я сам-один у камері кромішній…” Я сам-один у камері кромішній, Немов живцем похований в труні, Вже наді мною, мабуть, і вві сні Не зглянеться ні […]...
- Ніч Згасла свічка в моїй голові – хтось там ходить навпомацки. Зазирніть мені в очі, скажіть мені, хто там ходить, я […]...
- ВІСІМ ОЧЕЙ Вісім очей, я маю вісім очей – одні очі, щоб бачити мою шкіру, що жде повороту твоєї із пасовиськ туману, […]...
- “Медова розкіш тих чекань…” Медова розкіш тих чекань, як суцвіть заіскриться, як сніжна бджілка з трепетань злама прозорі крильця. Уже розквітини пахкі вляглися в […]...
- ПІЗНЄ ЛІТО Синиця з цвіркотом вікном нераз Влітає вістку про город подати: Осіння наступає вже пора, І жовкнуть листя й гарбузи пузаті. […]...
- “Коли визорять в небі тривожні сузір’я…” Коли визорять в небі тривожні сузір’я Тихий відблиск далеких незгасних імен, І прогляну тоді між імен і між зір я […]...
- CONTRA SPEM SPERO1! Гетьте, думи, ви хмари осінні! Тож тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні, Проминуть молодії літа? Ні, […]...
- БАЖАННЯ + Мені багнесь заплющити очі Щоб тихо і мовчки страждати Не мислить не бачить не чути Тільки страждати страждати Тільки […]...
- СМІХ (Перед картиною Рєпіна “Запорожці”) Чого сміюся? А того сміюся, Що я ніде нікого не боюся. Сміюсь над горем, регочу над […]...
- “Так свіжо низом пахнула трава…” Так свіжо низом пахнула трава, А десь вгорі заплутувались бджоли Серед суцвіть… Хмеліла голова В нектарах запашніших матіоли. Од всього […]...
- В ДОНБАСІ Дванадцять днів, дванадцять синіх чаш Над сірими і ржавими ярами – Ми їх пили маленькими ковтками, Бо знали ми: півмісяць […]...
- “Защебетала за вікном ластівка…” Защебетала за вікном ластівка, збудила в ліжку синову усмішку, збудила в ліжку синові обійми, здатні вмістити всю безбережність світу. На […]...
- ЗОЛОТІ РУКИ Поталанило зустрітись двом старим друзякам, Що не бачились, напевне, двадцять років з гаком. Пропустивши по чарчині, ходять по квартирі І […]...
- ДИКІ ДУМИ Гой думи ж ви мої! Гой чорні ж ви мої, Та де вас подію? Украй Чорногори, украй золотої На шквару […]...
- ARS POETICA II, 4 Мистецтво поезії II, 4 Захоплений дітвак, захоплений красою, один із тих бурлак, які живуть росою. Захоплений до краю, мов барва […]...
- У ЄГИПТІ Дівчата – як метелики барвисті: Строкаті плаття, погляди іскристі. І мовчазні, відчужені жінки: Накидки чорні і такі ж хустки. Закони […]...
- “Попри шпилі мідяними рядами…” Попри шпилі мідяними рядами Сунуть хмари пекельної кари – Гріх карають лицарі з рушницями, Триста років заковані в хмари… А […]...
- В АРЕШТІ І опівніч вже минає, Вже і лампа догоряє, І караття заніміли, Коло столу сном присіли. Спочивайте, милі браття, Бо вам […]...
- “Я часто думаю про зорі” Я часто думаю про зорі, Та про людей частіше думаю. Дивлюся часто я угору, Але частіш літаю думою – Не […]...
- “Присись мені квіткою в лузі…” Приснись мені квіткою в лузі, Хмаринкою в небі приснись. На дальнім крутім виднокрузі Зорею до мене всміхнись. Були ми не […]...