Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







13. ЯК Я ПОВОДЖУСЯ, КОЛИ ПРИЇЖДЖАЮ?

Я підношу
телефонні
слухавки,
шукаючи за ними,
я надіюся
знайти
хоч паперові
сліди
по них,
надворі
хідники набиті
прізвищами,
що рухаються,
як живі
телефонні книжки,
я питаю,
чи хтось чув
про них,
ніч
киває заперечливо
своєю круглою
головою,
мої пальці
скрегочуть,
як зуби,
один об одного,
я грюкаю
кулаком
у свої груди,
та тільки горбата
самота
відповідає мені,
усміхаючись широко,
пригадуючи,
що вона теж
жіночого роду,
я крокую
назад,
натрапляю
на м’який мур
своїх коханок,
колір
очей,
які я так кохаю,
меншає,
мов рука,
що махає
з потяга,
який від’їжджає,
я залишаюся
сам,
мов залізнична
станція,
ліжко
чекає на мене,
як дата моєї
смерти,
я лягаю
в нього,
притискаюся
до свого тіла,
якмога дальше
від тепла,
що йде
від постелі.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 1,67 out of 5)


13. ЯК Я ПОВОДЖУСЯ, КОЛИ ПРИЇЖДЖАЮ? - ТАРНАВСЬКИЙ ЮРІЙ