Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






РІЗДВО

Стемніло – скінчилася денна робота,
Вже й світло на табір упало, як шок.
Я на ніч в барак, мов у рот кашалота,
Як завжди, з глотою розводу прийшов.

Стою коло печі, наставивши руки,
А піч лиш димить – ні вогню, ні тепла,
І нічим обмити їдкої пилюки,
Що в шахті всі фібри забила дотла.

Сяк-так сполоскав їх у пригорщі снігу,
Утерся й, одбувши вечерю, приліг,
Аби вже нарешті про денну кормигу
Забути – й заснути, не чуючи ніг.

– Сьогодні ж Різдво,- хтось зітхнув
мимоволі.
– Різдво,- донеслося, немов з-під землі.
Те слово із серця звалилося – й долі
Упало, розбившись на болі й жалі.

І рухнули спомини – важко, мов скелі,
Засипали в серці різдвяне тепло,
Що, наче даремне волання в пустелі,
До самого ранку нестерпно пекло.

1964-1988

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,33 out of 5)

РІЗДВО - ГНАТЮК ІВАН