Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






НОМЕР

Я особовим номером навік,
Немов тавром, позначений цинічно –
І не на те, щоб з каторги не втік,
А щоб, як страм, носив його публічно.

Мені той номер даний як ім’я
І як лихе напуття на дорогу,
Адже якщо затреться він, то я
У карцері каратимусь за нього.

Такий вже тут неписаний указ,
Без номера на каторзі – ні кроку,-
Я через нього й мучуся не раз,
І маю з ним прискіпливу мороку.

Він пишеться на правому стегні,
І спереду на шапці, і на спині,
Як з паспортом, я з ним на чужині
І житиму, і струхну в домовині.

1952 – 1988

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,00 out of 5)

НОМЕР - ГНАТЮК ІВАН