РУСЬ. По “Mignon” Гете
Ци знаєш, де країна тая мила,
Де явір ріс і де калина цвила,
Де Дністер грав, де Галич печаліє,
Де руський край, де руське серце мліє?
Ци знаєш де, ци занєш, моя доле? –
Туда, туда піду з тобов, соколе.
Ци знаєш, де там Левова палата,
А в їй мурах вибивана кімната,
Де образи по стінах золочені.
“Де Лев наш, де?” – питають, засмучені.
Ци знаєш де, ци знаєш, моя доле? –
Туда, туда піду з тобою, соколе.
Ци знаєш, де ті сині наші гори,
Де Черемшу де буйного ізвори,
Де рутин цвіт з барвінком зеленіє,
Де божий дух на землю з неба віє?
Ци знаєш де, ци знаєш, моя доле? –
Туда, туда підемо, мій соколе.
(3 votes, average: 4,67 out of 5)
Related posts:
- ЧОМУ? Коби я був Дунаєм, Не плив би я на море, Но плив би-м руським краєм Помежи сині гори. Чому? – […]...
- КРІЛЬ І ЕРОЛЬ. За Гете Через ліси, через гори – Недоле моя! – Їде батько з своїм сином В неділю до дня. – Чого ж […]...
- МІНЬЙОНА І Ти знаєш край, де скрізь цвітуть цитрони, Де померанці золотом блищать, Де вітерець з-під хмари прозірної На мірти дише, […]...
- В ПОЛОНИНІ Гори слонили мряки сині, Туга дрімучий ліс покрила, В глибокій сумерку годині Отара хмар по небі плила… Ген, коби ти, […]...
- СТРІЛЕЦЬ. З німецького, Ф. Шіллера – Не волів би-сь, милий синку, Йти з ягнятком на толоку? Вно пасеться божу днинку Берегами при потоку. – Ні, […]...
- Mignon Kennst du das Land, wo die Zitronen bluhn, Im dunklen Laub die Goldorangen gluhn, Ein sanfter Wind vom blauen Himmel […]...
- “Кохавсь я тобою…” Кохавсь я тобою, Як місяць водою, Як сонце усходом, Як роса травою. Стан твій як тополя На долині Юди; Личко […]...
- МИНА Я знаю край! там негой дышит лес, Златой лимон горит во мгле древес, И ветерок жар неба холодит, И тихо […]...
- ЧИ ЗНАЄШ ТИ Лісова пісня Чи знаєш ти найкращу в світі пісню, Як ліс шумить і грає темний бір? Чи знаєш ти цю […]...
- СПІВАЄ СЛІЧЕНКО Ех, цигани! Солодка воля, Золотий перелив гітари. Кочувала світами доля, Як підхоплені вітром хмари. Доле, доле – степи та ватра. […]...
- МОЯ ДОЛЯ Ти зі мною, моя доле, в радості й журбі. Не кляну тебе ніколи, а клянусь тобі. Доле, ненько моя сива, […]...
- К ГЕТЕ Творец великих вдохновений! Я сохраню в душе моей Очарование мгновений, Столь счастливых в близи твоей! Твое вечернее сиянье Не о […]...
- РУСЬ I З глибин віків і гордо, й величаво Встає легендами овіяне ім’я. Минуле – сон, але сліпа змія Не отруїла […]...
- ДІД ДАНИЛО – Скільки вам років, діду? – Хто його знає, сину. Діти повиростали, Внуки вже мають внуків. Старші за мене тільки […]...
- “Гой ты, Русь моя родная…” Гой ты, Русь моя родная. Хаты – в ризах образа… Не видать конца и края – Только синь сосет глаза. […]...
- СВЯТАЯ РУСЬ Суздаль да Москва не для тебя ли По уделам землю собирали Да тугую золотом суму? В рундуках приданое копили И […]...
- НА СМЕРТЬ ГЕТЕ Предстала, и старец великий смежил Орлиные очи в покое; Почил безмятежно, зане совершил В пределе земном все земное! Над дивной […]...
- СМЕРТЬ ГЕТЕ Відчини, мій Фрідріху, вікно, хай погляну на широкий світ. Бачу чорне незбагненне дно, а над ним золототканну сіть. Привиди кружляють […]...
- ЯКИМИ БУВАЛИ РУСЬ І ПОЛЯКИ Коли читалось Письмо 5 у костьолі, Здіймались д’горі шаблі польські голі – Давали ляхи зі зброї пізнати: Життя за віру […]...
- “Мікра Русь – Волинь і Галич…” Мікра Русь – Волинь і Галич, Макра Русь – Олтава й Київ. Золотіє поля далеч, Глиб синіє з водориїв. Гордо […]...
- З Йоганна-Вольфганга Гете ПРИРОДА І МИСТЕЦТВО Не в розбраті мистецтво й природа, Як дехто мислить: путь у них одна. Мене обох їх надить глибина, І поміж […]...
- НА ДОРОГУ Ти їдеш, милий брате, де би добре жити? Їдь, соколе мій ясний, дорогий мій друже. Постелися дорогов ти, стокротна руже, […]...
- БІЛІ КАШТАНИ Білі каштани, світлі вогні, Де б не бував я – любі мені. Київські ночі, зустрічі в саду – В серці, […]...
- НА МОГИЛІ МОГО БРАТА А Весна ся вернула, всі пташки щебечуть, Всі квітки зацвіли докола, То ж піду на цвинтар – не піду, полечу […]...
- УЗНИК Сижу за решеткой в темнице сырой. Вскормленный в неволе орел молодой. Мой грустный товарищ, махая крылом, Кровавую пищу клюет под […]...
- “Заграє смерть іржавою трубою…” Заграє смерть іржавою трубою, Та я, забувши, що минає строк, На край світів блукати за тобою Піду у жовтій куряві […]...
- ПІСНЯ ПРО КИЇВ (Лірична) Білі каштани, Світлі огні, Де б не бував я, – Любі мені. Київські ночі, Зустрічі в саду – В […]...
- ПЕРЕМОГА Як спалахне серце кволе Палом страчених надій, Я прийду до тебе, доле, На страшне криваве поле, На останній смертний бій. […]...
- НИВА Доки маю світом нудить, Доки маю люде гудить, Доки маю дожидати, Заки Галич зможе встати? – Ліпше сам я рано […]...
- В РОЗМРІЯНЬ БОЛІСНІЙ ГОДИНІ В розмріянь болісній годині, Як смерк прислонить сонні гори,- Вітер з травою в полонині Веде таємні розговори. В розмріянь болісній […]...
- “Й чому сей залив в землю не западе…” Й чому сей залив в землю не западе… Як скорбна вдовиця за мужа труною, Піде за тобою гірка моя смута: […]...
- “З-за хмарочосу – мати в небесах…” З-за хмарочосу – мати в небесах… Так нібито до мене прихиливсь І довго так допитливо дивилась. Ні зморшки… Ні сивиночки […]...
- 1. МОЛИТВА Душе істини, вселися в нас і ясністю обмий нам сліпоту з очей. Зайди у наші немочі і приложи листок цілющости […]...
- “В дзеркалі Черемшу скелі високії…” В дзеркалі Черемшу скелі високії Ломлються, кришуться, б’ються. Хвилі нестримнії річки глибокої З гордощів скель тих сміються. Змалечку ріс я […]...
- НА СИНІ ВЕРШИНИ На сині вершини, на білі берези Розсіяв я тугу з болотних долин, По горах розсипав святі мої слези – Розвіялись […]...
- І ТЕБЕ МЕНІ ЖАЛЬ І ТЕБЕ МЕНІ ЖАЛЬ… І тебе мені жаль, сірий сину півночі, Що ідеш день чи ніч – і не знаєш […]...
- СОКІЛ Сокіл літа високо, Сонцю і бурі-січі Остре соколе око Дивиться просто в вічі. Кігті – кігтити хмару, Дзьоб – щоб […]...
- ТИХА ЕЛЕГІЯ Коли мене питають: “Любиш ріки, річки, і річечки, і потічки?” – відмовчуюсь: вони в мені навіки, а для мого народу […]...
- ДОЛЕ, КВІТКО БІЛА! Доле, доле – квітко біла! Ти несеш мені весну Злотом ткану, мережкову, Щоб крізь сльози я раділа, Бо ж весни […]...
- ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ – А ти знаєш, – Гнат питає в родича Тимошки, – Що у Києві на стінах почепили дошки “В цім […]...