НА СИНІ ВЕРШИНИ

Related posts:

1. ТУЧА Валиться туча гримуча, студена, Від блискавки грому горить небосхил, Під градом трепече від жаху вселенна, Земля умирає, збавляється сил… Валиться […]...
2. Із вершини Барвисті осені полотна, А літо вже одколосилось. Прожита мить – безповоротна, Життя майнуло – мов приснилось. Ліси й луги такі […]...
3. СИНІ ТРАВИ Сині трави, даль кармінна. Ріки в тумані. В сяйві мрійному долини І огні, огні. Там мій дім і та шипшина, […]...
4. СИНІ ОЧІ Бачу очі твої сині. Ніби сонце по долині, Ходять, блудять все по мені. Над чолом моїм витають, Над повіками блукають, […]...
5. СИНІ ТІНІ БРЕДУТЬ ІЗ ДУНАЮ Недалеко від Братислави Я одержав твого листа. Спалахнули усі переправи І немає уже моста. У минуле, у наше, в раннє, […]...
6. “Вечір. Я дивлюсь на сині скелі…” Вечір. Я дивлюсь на сині скелі. Злотне небо сперлося на скелі. Ззаду плещуть вогнища веселі. Вколо вогнищ друзі, теж веселі. […]...
7. “Молочно-сині зариси ланів…” Молочно-сині зариси ланів, Сніг на листках – а листя ще зелене! Я вийшов, я покинув сутерени, Назустріч снігу голову відкрив. […]...
8. “В огненний захід і в світанки сині…” Могутній дубе, я твій жолудь! Педер Хузангай В огненний захід і в світанки сині Через долини і круті горби Ідуть, […]...
9. “Впала темінь у солдатські очі сині…” Впала темінь у солдатські очі сині У степу, на димнім бойовищі. І зійшли рясні отецькі болі в сині Та і […]...
10. “Стоїть у ружах золота колиска…” Стоїть у ружах золота колиска. Блакитні вії хата підніма. Світ незбагненний здалеку і зблизька. Початок є. А слова ще нема. […]...
11. “Криши, ламай, трощи стереотипи…” Криши, ламай, трощи стереотипи! Вони кричать, пручаються – ламай! Хоч давня звичка з профілем – Ксантиппи благає, плаче, просить: “Не […]...
12. 4. ПРОЩАННЯ Кипарисів шпалір проводжає шосе на північ і дроком жовтогарячим розцвітає прощання жаль. Чатир-Даг заступає дорогу. Кам’янистий лицар Демерджі простягає руку […]...
13. ФІНАЛ За сонцем лугами вела мене туга І туск сього світа – на гори, Далеко-далеко від берегу Буга, Невже там загубиться […]...
14. КРАСУНЯ РІЦА Поблизу Головного Кавказького хребта є дивної краси озеро, що за легендою отримало назву від імені дівчини Ріци. Де підвелися гори […]...
15. МОЯ ЦАРІВНА А я так кохаю, кого і не знаю, – Далеку царівну. А. Кримський Тобі одній, намріяна царівно, Тобі одній дзвенять […]...
16. КРЕМЕНЕЦЬ Майнула Кременеччина крилом, Крилом сосновим понад гори сині, Кремінне місто підвелось в долині, Як витязь із пошрамленим чолом. Струмує небо […]...
17. “Хвилюють, ходять, шумлять жита…” Хвилюють, ходять, шумлять жита, Злотисто-жовті, украй налиті, Над ними неба блакить свята, Ані хмаринки у тій блакиті. Співає срібна в […]...
18. “Велосипед ночує на балконі…” Велосипед ночує на балконі, наставив роги на туманне скло. Сміються всі ретроспективні коні, уздрівши ту пародію – сідло. Сміється кожна […]...
19. 5. Я йшла за тобою дорогами світу Я йшла за тобою дорогами світу, гребла океани, спиналася на вершини в червону колиску сонця, у човник місяця. Я перечитала […]...
20. “Хмари низько пливуть…” Хмари низько пливуть. Обережно, ялини, не жартуйте: вершини – мов гострі ножі… Як в диму, погубилися гори й долини, поїзди […]...
21. “Ой, гори ж мої, гори…” Ой, гори ж мої, гори Високі, зелені! Чи заплачете ви, гори, По мені, по мені? Чи заплачете ви, гори, По […]...
22. РІЧКА Юнак прощався, і вождь попровадив його до ріки: “Із джерела річки, вірна своїй породі, плине безсмертна”....
23. “Як душа до душі заговоре…” Як душа до душі заговоре Про далекий і страчений рай, То здригаються скелі і гори, І змовкає журливий ручай. Вони […]...
24. РАНА МАЄ ІМ’Я Рана має ім’я, право на здобування щастя, прибуває на поверхню тіла, займає собі місце, розв’язує важкі клунки, засідає до вечері, […]...
25. “Як добре жити при свічках каштанів!..” Як добре жити при свічках каштанів! Ярцвіт-яранка світить по садах. А по лісах присвічують шафрани, і завербляник світить по річках. […]...
26. “В посушливе літо – в душі чебреці вигоряють…” В посушливе літо – в душі чебреці вигоряють, в душі чебреці вигоряють, і в’януть в душі полини. В посушливе літо […]...
27. “Ясне мерехтіння кіна…” Ясне мерехтіння кіна, Прах, що зринає вгору. Ти вічна й одна, Людина, Дитя землі і простору. Ні мертве каміння міста […]...
28. СОЛОВЕЙКО І Його ніколи на полі не чути, А сад щодня мов чарами сповняє. Про те одно й живе, щоб бути […]...
29. ДИПТИХ 1 На лісу вечоровому тканні стих силует обителі святої. Безслідно зник, однак узори хвої схитнув аж у криничній глибині, і […]...
30. В КРИМУ (уривок) Осріблені місяцем гори блищать, Їм кедри і сосни казки шелестять, І дивні пісні їм співають вітри, Що нишком підслухали в […]...
31. Вступ до поеми про бабусю Ганну Слава Богу – є пам’ять. Вона – непідвладна, тліну… Слово моє, будь пам’ятником Ганні Петрівні Олійник… Це – бабуся моя. […]...
32. Слово до життя Білим снігам доручаєш збереження, блиском сльози пересвітлюєш речі, радісні звістки вапном безіменним, здавлюєш золотом сіль у копальнях, червінь цвяхів у […]...
33. “Темніє вечір, вівці і горби…” Темніє вечір, вівці і горби, Погуцали під гору дві смереки, Боками світять хмари і гриби, І світить Шлях, що із […]...
34. ПОКЛИЧ МЕНЕ, ЛЮОВЕ Поклич мене, любове, на межі Мого життя іще раз за собою, Нехай душа в крутому віражі Зайдеться неспокійною жагою. Я […]...
35. ТРОЯНДА Пашать розхилені уста троянди, Схиляється до них душа моя. Там видно пелюстки, неначе гланди У трепетному горлі солов’я. Там видно […]...
36. ЯРОСЛАВНА не знаю як прочитати залізний степовий запах скигління чайки багрець неба ось айва б’є поклін землі дрижить струна? тятива? де […]...
37. НАД ПАМІРОМ Таджикистан, красунь Памір! Звелися снігові вершини, Шапки одягши набакир… Який тут простір, Воля, Шир! Яке привілля для людини! Перелітаємо хребти, […]...
38. ВІДПОВІДЬ ЛІТСТУДІЙЦЕВІ НА ТЕ, ЩО І В ТАЛАНОВИТИХ ПОЕТІВ БУВАЮТЬ ПРОХІДНІ РЕЧІ Поетів судіть по вершинах (по творах вершинних), по кронах… Все те, що вторинне – як нижнє пагілля у сосон – […]...
39. “Буває мить якогось потрясіння…” Буває мить якогось потрясіння: побачеш світ, як вперше у житті. Звичайна хмара, сіра і осіння, пропише раптом барви золоті. Стоїш, […]...
40. “Я хочу на озеро Світязь…” Я хочу на озеро Світязь, в туман таємничих лісів. Воно мені виникло звідкись, у нього сто сот голосів. Воно мені […]...