КУДА?

– Куда ти йдеш, єдиний мій?
– Я й сам не знаю, де!
Хіба ж та доля вповіда,
Куда вна нас веде?
Одних веде у райський край,
А других у Сибір,
А тих в пани, а тих в попи,
А тих знов до жовнір;
Одних веде на битий шлях,
А других манівцем.
Але куда? Де мета їм?
До кого ми ідем?
Не знаю, брате, ти сказать…
Да видиш – оддалік
Яка висока та сумна
Могила там стоїть?
А так, як чистий діамант,
Та зіронька сния, –
Там також, може, хто живе?
Коли – то буду й я.

(2 votes, average: 4,50 out of 5)

Куда сомнителен мне твой Куда сомнителен мне твой, Святая Русь, прогресс житейский! Была крестьянской ты избой- теперь ты сделалась лакейской. 1850-е годы....

ЛИСТОК От дружной ветки отлученный, Скажи, листок уединенный, Куда летишь?.. “Не знаю сам; Гроза разбила дуб родимый; С тех пор по […]...

“Нащо, нащо тобі питати…” Нащо, нащо тобі питати, Чи я люблю тебе, чи ні… О, легше серце розірвати, Ніж знати відповідь мені. Чи я […]...

“Тяжелый крест достался ей на долю…” Тяжелый крест достался ей на долю: Страдай, молчи, притворствуй и не плачь; Кому и страсть, и молодость, и волю – […]...

ПРИ ВІДХОДІ. Співанка – Чо ти плачеш, дівчино єдина? Вшак ти видиш – не моя причина: Не рад би я від’їжджати – Гонить […]...

“Если б водка была на одного” Если б водка была на одного – Как чудесно бы было! Но всегда покурить – на двоих, Но всегда распивать […]...

“Все позади – и КПЗ, и суд…” Все позади – и КПЗ, и суд, И прокурор, и даже судьи с адвокатом,- Теперь я жду, теперь я жду […]...

“Однаково: більше не жити…” Однаково: більше не жити – Умерти чи край свій лишити; Чужина – могила, чужина – труна, Пустеля безплідна, холодна, нудна. […]...

“Мій Києве, гайда до неї…” Мій Києве, гайда до неї. Гайда, мій Києве-листопад… В багряно-сизому інеї, У сизо-збурену небопадь Здійми мені хоча б якесь Літатенятонько […]...

ШВЕДСЬКА МОГИЛА У степу під Полтавою є висока могила, – Жито спіє навкруг, пшениці, ячмені, Мирний день розквіта, розпростовує крила… У задумі […]...

Я тебя отвоюю Я тебя отвоюю у всех земель, у всех небес, Оттого что лес – моя колыбель, и могила – лес, Оттого […]...

ВЧЕРА Я ВИДЕЛ Шумят деревья за моим окном. Для нас они – деревья как деревья, А для других – укромный, мирный дом Иль […]...

“У селі одному на Поділлі…” У селі одному на Поділлі – все життя, а й досі не знайшов – дід Карпенко ходить щонеділі у степу […]...

“Блажен, хто оддалік від гомінких турбот…” Блажен, хто оддалік від гомінких турбот… Горацій Блажен, хто оддалік від гомінких турбот не дбає про свій пай, кладе цілушку […]...

“Маленький горбик чорної землі…” Маленький горбик чорної землі, Скорботний кущ червоної калини, Скороминущі сльози і жалі – І все… Нема серед людей людини. Жила […]...

Снуют. Считают рублики Снуют. Считают рублики. Спешат в свои дома. И нету дела публике, что я схожу с ума! Не знаю, чем он […]...

“Я из дела ушел…” Я из дела ушел, из такого хорошего дела! Ничего не унес – отвалился в чем мать родила. Не затем, что […]...

ОДНИХ ВИУЧУЮТЬ ПИСАРИТЬ Одних виучують писарить, А другі пнуться аж в попи; А я лиш співанки на швару Хотів посіяти, да й те […]...

“Я спросил сегодня у менялы…” Я спросил сегодня у менялы, Что дает за полтумана по рублю: Как сказать мне для прекрасной Лалы По-персидски нежное “люблю”? […]...

ПОЛИН В лугах пишається калина, Біжить по каменю вода. За руку мати молода Веде у світ малого сина. Щебече, мов пташа, […]...

Я – изысканность русской медлительной речи Я – изысканность русской медлительной речи, Предо мною другие поэты – предтечи, Я впервые открыл в этой речи уклоны, Перепевные, […]...

В ПІВСВІТЛІ Тиха, сумна, як мрії тінь повіяна, Ти крізь душі моєї йшла кімнати, Світи, де була пустка безнадійна, Ти стала цвітом […]...

ЛАЙДАКА – Куда збираєшся, єдиний? – Насилу мати говорила. – Куда ти хочеш мандрувати, На кого хату понехати, Батьківський хутір і […]...

КОСОВИЦЯ Над покосами марево тепле, Днина гожа, висока, ясна. Серед лугу косар косу клепле – Колихає простори луна. У зеніті, в […]...

К пруду Не осуждай меня, пойми: Я не хочу тебя обидеть, Но слишком больно ненавидеть,- Я не умею жить с людьми. И […]...

ВОЛИНСЬКІ БУКОЛІКИ У луках гра сумна сопілок. Хіба пашня зросла безсило? Чи між пшеничних, житніх піль вродились колоси сліпі? Чи корінь вітер-сонце […]...

ТОСКА ПРИПОМИНАНИЯ Мне всегда открывается та же Залитая чернилом страница. Я уйду от людей, но куда же, От ночей мне куда схорониться? […]...

КОМЕДЬЯНТ Вы столь забывчивы, сколь незабвенны. – Ах, Вы похожи на улыбку Вашу! – Сказать еще? – Златого утра краше! Сказать […]...

“Ой я дівчина полтавка…” Ой я дівчина полтавка, А зовуть мене Наталка. Дівка проста, некрасива, З добрим серцем, неспесива. Коло мене хлопці в’ються І […]...

Жінка сумна жінка яка не чекає нікого сумна жінка яка лежить горілиць на березі річки яка думає про воду річчину що […]...

ЖУРАВЛІ Видиш, брате мій, Товаришу мій, Відлітають сірим шнурком Журавлі в вирій. Чути: кру! кру! кру! В чужині умру, Заки море […]...

СВІТЛИЙ СОНЕТ Як пощастило дівчині в сімнадцять, в сімнадцять гарних, неповторних літ! Ти не дивись, що дівчинка сумна ця. Вона ридає, але […]...

СВЯТИЙ ВЕЧІР Дзвіночок дзвонить, дзвонить, дзвонить, Все місто в світлі, в раю тоне, Аж до касарні б’єся ехо, Бо в тій касарні […]...

ХВАСТУНЫ Она частенько людям говорит, Весьма многозначительно притом, Что хоть Иван Иваныч знаменит, Но ей, увы, он больше чем знаком… И […]...

ЯК Я, БРАТТЯ, РАЗ СКОНАЮ. Думка Як я, браття, раз сконаю, Занесіть мня, де я знаю, Та й просіть там трошки глини, Як для мене, сиротини. […]...

КАЛИНОВА БАЛЯДА Я часто не знаю. Не знаю, де хвилі Стають золоті, де багряно-тривожні, Не знаю, де міра вготована силі Й нащо […]...

ЗМОВА КВІТОК Раптово на Бесарабці зникли всі червоні троянди. Гриби з лісу поприбігали і дивилися на диво, бо всі троянди побігли в […]...

Видиш, брате мій Видиш, брате мій, Товаришу мій, Відлітають сірим шнуром Журавлі у вирій. Кличуть: кру! кру! кру! В чужині умру, Заки море […]...

СТЫДЛИВЫЙ ИГРОК Случилось некогда мне быть в шумливом мире; Сказать ясней, мне быть случилося в трактире; Хотя немного там увидеть льзя добра, […]...

ПОКИНУТА ХАТА На пустищі дикім росте бузина, Сіріє край поля хатина сумна. Облуплені стіни, полин, спориші, – Не видно й не чути […]...

Related posts: