ВПЕРЕД
Ні слова про спокій! Ні слова про втому!
Хай марші лунають бадьорі й гучні…
Хоч ніч облягає, – та в пітьмі глибокій
Вже грають-палають досвітні вогні…
Товариші, друзі. Бадьорі й завзяті,
Єднаймо одсталих плечем до плеча!
Гей, хто нам посміє шляхи замикати?
– Горять наші очі, як вістря меча.
Ми вийшли давно вже у путь нам відому,
Хай кулі ворожі назустріч летять.
– Ні слова про спокій! Ні звуку про втому!
– Вмремо, – а здобудемо ключі від житя.
(3 votes, average: 4,00 out of 5)
Related posts:
- Дитинство Святослава Тихо лине рік за роком, Підростає Святослав, Вже він має лук і стріли, Вже й меча собі придбав. З лопухами […]...
- “Все збулося! Вертайся до степу…” Все збулося! Вертайся до степу! Доверставши посвятне життя, Проклинай голокостів ганебу – Не клени маєстату буття. Лемеші споконвічного плуга Перековуй […]...
- НА ДОБРАНІЧ! НА ДОБРАНІЧ! Добра ніч натомленим усім! Тихим сном спочинуть хай таким, Щоб забути втому і турботу! Хто свій піт щодня […]...
- “Багато небесної сходить краси…” Багато небесної сходить краси на кичери лисі, на наші обійстя і наші ліси… І тихо у лісі. Один прилітав на […]...
- “Не хоче друкуватися поет…” Не хоче друкуватися поет, Щоб дріжджами для когось не ставали Рядки, що тихі ночі наспівали… Що – як (Малюнкові) стило […]...
- КНИГИ ЛЕНІНА Поезіє, зове у невідоме твій голос таємний і простий. Десь є слова, які луною грому спроможні душу світу потрясти. Я […]...
- СЕСТРІ СОФІЇ (з нагоди 81-ї річниці) Минає час, зістарілися ми – ти вже давно сивоголова, голубко-сестро… А були ж дітьми! Та все […]...
- СОЛО Лягла горілиць у траві: – Займи мене, любий, займи. Лягла у високій траві, Сказала: – Тобі я належу… Як солодко […]...
- “Горять священні орифлями…” Горять священні орифлями революційної весни. Ми ждем і вірим коло брами. Горять священні орифлями, і сонце в грудях і над […]...
- “Дерева схилені в зажурі…” Дерева схилені в зажурі, Осіння, вицвіла трава. І враз – на цвинтарному мурі Чиїсь розгонисті слова: “Марія плюс Іван – […]...
- “Марную день на пошуки незримої…” Марную день на пошуки незримої німої суті в сутінках понять. Шалене слово загнуздавши римою, влітаю в ніч. Слова мене п’янять. […]...
- СТРІЛА Подай мені лютню з каміння, холодну мов лід і блискучу мов сталь! О, не кантилена осіння, зими променистий, іскристий кришталь. […]...
- ПІСНЯ МІСЬКИХ ДІТЕЙ сонце, сонце, поцілуй наші руки, засвіти наші очі, загрій наші тіла, бо наші матері сплять в брудних ліжках, як повії […]...
- “Гетьманські горять книгозбірні…” Гетьманські горять книгозбірні, Народу прадавні скарби, Супутники битов сумирні І свідки буття й боротьби. Лютує московська сваволя Від Волги по […]...
- “Як помру, не подолавши втому…” Як помру, не подолавши втому, Схороніть, де смерть не обмине, Бо на тло сплюндрованого дому Не допустять недруги мене. Біля […]...
- “Тільки верхня частина блискуча…” Тільки верхня частина блискуча – Наші зустрічі, наші свята – Всім видніє… Провалля і кручі – Наші будні, що смог […]...
- “Вагу і значимість художнього слова…” Вагу і значимість художнього слова Порівнюють з хлібом насущним давно: Нещирі слова – мов кукіль і полова, Прадавні слова – […]...
- ПОЕТОВІ-ЛАУРЕАТОВІ Як ми втішалися малі, Коли в роки давноминулі Борець заїжджий брав з землі І рвав угору мідні кулі! Що той […]...
- СОРОКАЛІТНІ Повиростали наші діти, А ми й не встигли постаріти. І тільки перша сивина Нагадує, що вже весна Давно-давно одголубіла І […]...
- ПОЕТОВІ-ЛАУРЕАТОВІ Як ми втішалися малі, Коли в роки давноминулі Борець заїжджий брав з землі І рвав угору мідні кулі! Що той […]...
- 1. ПIСНЯ ЗМАГУНIВ Сонце любимо та спорт, Наша пісня складена в мажорній гамі, перегонів любимо бурхливий гамір, просто й без хитання в порт […]...
- СІЛЬСЬКИЙ СОНЕТ (З зимових спогадів про літо) Хвилюється широкий лан зелений, Волошки, ніби зіроньки, блищать, На тонких стеблах крапельки студені Минулого дощу […]...
- МІФ Неначе в книгах праарійських підкова, човен і стріла. В діброві сяє срібне військо, шумлять санскритськії слова. Русяві й стрункочолі йдуть […]...
- “Колись давно тобою марив…” Колись давно тобою марив, та розлюбилися чомусь твоїх очей тумани карі і охололии попіл уст… А в згадці, радістю повитій, […]...
- “Ніч… а човен – як срібний птах…” Ніч… а човен – як срібний птах!.. (Що слова, коли серце повне!) …Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій […]...
- “А дівчата не знають…” А дівчата не знають, Як приходять у наші сни, Коли ті потаємно Пливуть над стидливістю персів. Як стрункі олениці, Нелякані […]...
- “У присмеркові доброї дібровості…” У присмеркові доброї дібровості пшеничний присмак скошеного дня. На крутосхилах срібної дніпровості сідлає вічність чорного коня. Киреї хмар на плечах […]...
- “Таємна тиш вечірніх перевтілень” Таємна тиш вечірніх перевтілень, заснулі гомони когось спросоння кличуть, І вже проміння біле відлетіло на тиху втому тихого обличчя. На […]...
- Вдосвіта Ми вийшли з ночі не озираючись на кінчиках наших пальців ще не прокинулось здивування і ми безшелесними руками торкаємось всього […]...
- ОЙ, РАДІЄМ НЕ ДАРМА + Ой радієм недарма: Чарівниця зима Простелила килими Радо гратись вийшли ми. Гей, гу! На снігу Погуляти вийшли ми. Біло, […]...
- КИЇВ – ТРАДИЦІЯ Ніхто твоїх не заперечить прав. Так, перший світ осяв твої висоти, До тебе тислись войовничі готи, І Данпарштадт із пущі […]...
- ТИСЯЧОЛІТТЯ На прославу Хрещення України-Руси Над могутнім Дніпром – Могутній Андрій Первозванний: “Хай відходить пітьма з Перуном, Бо зі мною приходить […]...
- ВЕСНЯНКА Весна, весна, весняночко, Прийди до нас, подоляночко, Прийди до нас, теплом утіш, А ти, сонечко, світи ясніш! Ти густіший, дощику, […]...
- СНІГ Пухкий сніжок, мов клаптиками вати, На мокру землю стелиться до ніг, А день такий, що тільки сумувати, В німій журбі […]...
- БЕСІДИ З ВНУЧКОЮ ПРО ХЛІБ І. НЕДОЖАТА НИВА В серпні не брали ми в руки серпи, Бо руки тримали зброю, Бо наші достиглі пшеничні степи […]...
- IV. “Пригадаю усе до слова…” Пригадаю усе до слова, До зідхання згадаю все, І мене – в недосяжне – знову Хвиля спогадів понесе. То наївні, […]...
- “ПРИВІТАННЯ ЖИТТЯ” (1931) ПІСНЯ ПРО ВІЧНУ МОЛОДІСТЬ Запрягти до саней чотири чалі коні і в чвал, і в чвал! Заіржуть баскі бігуни на реміннім припоні, аж луна […]...
- ПІСНЯ ПРО ВІЧНУ МОЛОДІСТЬ Запрягти до саней чотири чалі коні і в чвал, і в чвал! Заіржуть баскі бігуни на реміннім припоні, аж луна […]...
- ВИСТУП У ПОЛІ Слухають поезію колгоспниці, Молоді й немолоді жінки. Полишивши норми й буряки, Слухають поезію колгоспниці. Очі в них довірою горять, На […]...
- УДАРИ МОЛОТА І СЕРЦЯ Удари молота і серця – І перебої… і провал… Але ізнову розіллється Вогнем гартований хорал. Муром затято обрій – Вдарте […]...